2. Оцінка економічної ефективності закупівлі товарів тп
Цілями закупівлі тов. ТП можуть бути:
-найбільш повне забезпеч попиту споживачів;
-максимізація РЧП за найменший період з найменшими витратами трудових, матеріальних та фін рес;
- прискорене зрост обсягів продажу тов.;
-формув іміджу п-ва; - прискорене зрост обсягів продажу тов.;
- прискорене зрост РЧП;
- підвищ конкурентоспроможності п-ва;
- забезпеч високих темпів економіч розвитку п-ва.
Система показників, які х-ють ефективн ком зв’язку ТП:
- РЧП ТП від здійснення i-го ком зв’язку в і-му періоді;
- Рентаб ВО ТП, пов’язаних з формуванням та здійснен i-го ком зв’язку в і-му періоді;
- Рентаб обороту із закупівлі тов. ТП згідно з і-м ком зв’язком.
Інтегральний показник, що х-є прогностичну економ еф-ть і-го ком зв’язку у j-му періоді (Iij), можна розрахувати методом сумірності значень у багатовимірному просторі за формулою:
де Kij – і-й окремий показник, що х-є прогностичну ек еф і-го ком зв’язку у j-му періоді;
Kijmax– максимальне значення Kij на аналізованій множині його значень;
3і – коефіцієнт значущості Кі.
Білет 6
1) Товарний асортимент - сукупність всіх асортиментних груп, виготовлених фірмою. Він характеризується:
1.Широтою (кількістю виготовлених асортиментних груп)- фірма може розвинути асортимент за рахунок виготовлення товарів нових асортиментних груп;2. Глибиною (кількістю асортиментних позицій в асортиментній групі)- : фірма може збільшити кількість асортиментних позицій в окремих асортиментних групах і зменшити їх в інших; 3.Насиченістю (кількістю асортиментних позицій у всіх асортиментних групах)- фірма може розвинути асортимент за рахунок збільшення загального числа всіх асортиментних позицій;4. Гармонійністю (ступенем близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх споживача або якихось інших покупців)- фірма може домогтися більшою чи меншою гармонійності між товарами різних асортиментних груп.
2) Оцінювання комерційного ризику
Ступінь комерційного ризику може визначатися як добуток ймовірності небажаних наслідків у ринковій діяльності підприємства на їх величину за формулою: R=PX,деR - величина комерційного ризику; P - ймовірність небажаних наслідків; X- величина небажаних наслідків.Середня величина комерційного ризику вимірюється сподіваним значенням (математичним сподіванням). Сподіване значення, пов'язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного з них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Математичне сподівання для обмеженого числа можливих значень випадкової величини обчислюється за формулою:
Сподіване значення , що пов’язане з невизначеною ситуацією – середньоквадратичне всіх можливих результатів, де ймовірність кожного з них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Сподіване значення вимірює результат (ризик), який очікується у середньому.
Для оцінки комерційного ризику можна використовувати дисперсійний підхід. Дисперсією випадкової величини Х називають математичне сподівання квадрата відхилення випадкової величини Х від математичного сподівання
Ризик у відносному виразі – визначається як величина можливих збитків, відносно деякої бази, за яку найзручніше приймати або майно підприємства або загальні витрати ресурсів на даний вид комерційної діяльності, або як сподіваний прибуток від даного виду комерційної діяльності.
Для оцінки комерційного ризику важливе значення має розробка прогнозів динамічних коефіцієнтів цінової еластичності попиту. Такі прогнози можна розробити з використанням трендових моделей. Але для того, щоб трендові моделі можна було використовувати в практиці, необхідно розв'язати низку специфічних методичних проблем (усунути несумірність рівнів динамічного ряду коефіцієнтів цінової еластичності попиту, зумовлену різними термінами відповідно до встановленої ціни та продажу товарів за цією ціною). Ступінь декомпозиції залежить від умов формування цінової еластичності попиту. Декомпозиція дасть можливість зменшити часові інтервали і привести рівні динамічних рядів коефіцієнтів цінової еластичності попиту до зіставного виду.
З декомпозиційного динамічного ряду можна побудувати декілька інших проміжних декомпозиційних рядів цінової еластичності попиту на товар. Це необхідно для розробки системи декомпозиційних моделей динамічних коефіцієнтів цінової еластичності попиту. Маючи тренди параметрів декомпозиційних моделей динамічних коефіцієнтів цінової еластичності попиту, можна побудувати їх інтегровану динамічну трендову модель. З її використанням і розробляється прогноз динамічних коефіцієнтів цінової еластичності попиту на періоди, що досліджуються.
В оцінці комерційного ризику актуальною є проблема визначення можливих втрат від дотримання економічних, організаційних, інформаційних та інших заходів. Річ у тім, що в оцінці ефективності таких заходів не враховуються зміни товарообігу, валового доходу та чистого прибутку, що зумовлені потенційною екстраполяцію тенденцій зміни цих показників.
Білет 7