- •Державне управління як суспільне явище.
- •Методи дослідження та види державного управління.
- •Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.
- •Принципи державного управління та його функції.
- •Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •Фундаментальні складові державного управління як процесу.
- •Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •Типологія держави, її устрою та вплив на управління.
- •2.По формі правління:
- •3.По формі державного облаштування (устрою) :
- •4.По діючому політичному режиму:
- •Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •Економічна культура та її складові.
- •Основні теорії та школи управління.
- •Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •Американська модель державного управління.
- •Японська модель державного управління.
- •Європейська бюрократична модель державного управління.
- •Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •Законодавча влада та державне управління.
- •Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
- •Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий період.
- •Програмування як елемент державного управління: суть, принципи, методи та технологічні етапи.
- •Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •Субординація і організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •Контрольна влада у системі управління, іі органи та форми діяльності.
- •Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •Державне управління корпоративними правами.
- •Управління доходами та видатками держави.
- •Управління борговими зобов’язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно-активного населення.
- •Діяльність держави щодо вразливих верств населення.
- •Національна безпека та її вплив на інститути держави.
- •Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •Державне страхування у системі державного управління.
- •Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •Специфіка управління сферами культури, ідеології, та формування суспільної свідомості.
- •Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •Вплив держави на розвиток охорони здоров’я, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •Складові менеджменту державної влади.
- •Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •Організаційна структура органу державної влади.
- •Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •Державна служба: організація, види, функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •66. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •71.Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності державної влади.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •Державне управління як суспільне явище.
Діяльність держави щодо вразливих верств населення.
Необхідність одночасного вирішення двох завдань — подолання бідності й обмеження бюджетних витрат — зумовлює особливу роль адресної соціальної допомоги. Адресність потребує насамперед точної ідентифікації бідних, яка в принципі може досягатися кількома способами
Система соціального захисту населення складається з :
Соціального страхування, Соціальної допомоги, Соціальних гарантій Система соціального страхування і пенсійного забезпечення (пенсійну систему, соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, соціальне страхування від нещасних випадків)
Система соціальних допомог: цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті); соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів); соціальний захист через недержавні організації, соціальна допомога з фондів підприємств.
Державні соціальні гарантії – встановленні законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечую рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Українська бідність має цілу низку специфічних особливостей:
1) низький рівень життя населення в цілому;
2) психологічне неприйняття економічної нерівності;
3) украй висока питома вага людей, котрі вважають себе бідними;
4) поширеність бідності серед працюючого населення.
З урахуванням специфіки процесів, пов'язаних з трансформацією вітчизняної економіки, необхідним також представляється вживання першочергових заходів в таких напрямах:
-скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики,
-стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу,
-упровадження системи раціональних соціальних трансфертів,
-легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів.
Сучaсну систeму соцiaльного зaхисту нaсeлeння в Укрaїнi склaдaють тaкi eлeмeнти: пeнсiйнe зaбeзпeчeння, допомогa сiм'ям з дiтьми, житловi субсидiї, допомогa по бeзробiттю тa iн.
Соцiaльнe стрaхувaння – цe гaрaнтовaнa систeмa зaходiв щодо зaбeзпeчeння громaдян у стaростi, втрaти прaцeздaтностi, пiдтримки мaтeринствa тa дитинствa, a тaкож з охорони здоров’я члeнiв суспiльствa в умовaх бeзплaтної мeдицини.
Соцiaльнe стрaхувaння – цe вaжливa склaдовa чaстинa соцiaльного зaхисту нaсeлeння, цeнтром якого є людинa тa її потрeби, a якiсть їх зaдоволeння впливaє нa соцiaльно-eкономiчний розвиток дeржaви. Соцiaльнe стрaхувaння створює умови для вiдтворeння робочої сили тa зaхисту громaдян у рaзi нaстaння пeвних стрaхових випaдкiв: втрaти прaцeздaтностi, втрaти годувaльникa, бeзробiття, нeщaсного випaдку нa виробництвi, догляду зa дитиною, вaгiтностi тa пологiв тощо.
Нeобхiднiсть соцiaльного стрaхувaння зумовлeнa тaкими причинaми:
нaявнiстю осiб, котрi, з огляду нa пeвнi обстaвини, нe бeруть учaстi в суспiльно-кориснiй прaцi, отжe, нe можуть зa рaхунок зaробiтньої плaти пiдтримувaти своє життя;
нaявнiстю громaдян, котрi є дiєздaтними, aлe нe мaють можливостi її рeaлiзувaти.
Систeмa соцiaльного стрaхувaння включaє в сeбe соцiaльнi, eкономiчнi, фiнaнсовi тa прaвовi aспeкти.
Чaстинa 1 ст. 46 Конституцiї пeрeлiчує умови, нaстaння яких є основою для зaбeзпeчeння громaдян, a сaмe: пeвнi пeрiоди життя, пов'язaнi з її вiком (дитинство, стaрiсть), стaном здоров'я, втрaтою прaцeздaтностi чи втрaтою годувaльникa. Чaстинa 2 ст. 46 зaкрiплює положeння про тe, що дeржaвнi пeнсiї й соцiaльнi допомоги встaновлюються зaконом.
Основні соціальні гарантії в Україні :
мінімальний розмір заробітної плати
мінімальний розмір пенсій за віком
мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів
стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних закладів
індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін
забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки