- •Державне управління як суспільне явище.
- •Методи дослідження та види державного управління.
- •Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.
- •Принципи державного управління та його функції.
- •Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •Фундаментальні складові державного управління як процесу.
- •Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •Типологія держави, її устрою та вплив на управління.
- •2.По формі правління:
- •3.По формі державного облаштування (устрою) :
- •4.По діючому політичному режиму:
- •Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •Економічна культура та її складові.
- •Основні теорії та школи управління.
- •Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •Американська модель державного управління.
- •Японська модель державного управління.
- •Європейська бюрократична модель державного управління.
- •Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •Законодавча влада та державне управління.
- •Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
- •Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий період.
- •Програмування як елемент державного управління: суть, принципи, методи та технологічні етапи.
- •Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •Субординація і організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •Контрольна влада у системі управління, іі органи та форми діяльності.
- •Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •Державне управління корпоративними правами.
- •Управління доходами та видатками держави.
- •Управління борговими зобов’язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно-активного населення.
- •Діяльність держави щодо вразливих верств населення.
- •Національна безпека та її вплив на інститути держави.
- •Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •Державне страхування у системі державного управління.
- •Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •Специфіка управління сферами культури, ідеології, та формування суспільної свідомості.
- •Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •Вплив держави на розвиток охорони здоров’я, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •Складові менеджменту державної влади.
- •Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •Організаційна структура органу державної влади.
- •Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •Державна служба: організація, види, функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •66. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •71.Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності державної влади.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •Державне управління як суспільне явище.
Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
Судова влада є ланкою державної влади, що відповідно до закону ухвалює рішення, спрямовані на подолання суперечок між фізичними особами, між фізичними та юридичними особами, а також між юридичними особами, якщо ці суперечки не можуть бути розв'язані в іншому встановленому законом порядку. Окрім того, суди здійснюють тлумачення Конституції і законів.
Відповідно до Конституції України, "судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції" (ст. 124).
Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації, а найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
Верховний суд України є найвищою судовою інституцією при розгляді кримінальних, цивільних та адміністративних справ. Судами першої інстанції у цих справах залишаються районні, а другої інстанції - обласні суди. Одним з принципів структурної організації судової системи є принцип ієрархії - суд вищої інстанції може відмінити рішення суду нижчої інстанції.
Перелік спеціалізованих судів встановлюється Законом України "Про судоустрій". В Україні діє також система арбітражних судів - Виший Арбітражний Суд України та обласні арбітражні суди. Ц суди розглядають майнові та фінансові суперечки між суб'єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами. Конституційний Суд має потужний апарат, але не має своїх відділень на місцях.
Система органів прокуратури також заснована на принципі ієрархії від судової системи, спеціалізовані органи прокуратури, як і територіальні органи, підпорядковуються єдиному центру, уособлюваному Генеральною прокуратурою, у складі якої утворюються спеціалізовані колегії'.
Перелік спеціалізованих колегій у системі прокуратури встановлюється Законом України “Про прокуратуру”. Сьогодні діють, наприклад транспортні і військові колегії.
Суди загальної юрисдикції в Україні здійснюють правосудця в особливій, встановленій законом процесуальній формі - виносять вироки або виправдовують відповідача (звинуваченого) у таких справах:
- кримінальних
- цивільних
- адміністративних
Арбітражні супи вирішують господарсько-майнові суперечки між:
- юридичними особами;
- фізичними і юридичними особами
Судочинство із зазначених питань супи загальної юрисдикції здійснюють на підставі Конституції, Кримінального кодексу, цивільного кодексу. Кодексу про шлюб і сім'ю. Кодексу про адміністративні правопорушення тощо.
Конституційний Суд України здійснює такі функції (ст. 147 Конституцій України):
- вирішує питання про відповідальність законів та інших правових актів Конституції України:
- дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнано неконституційними, втрачають свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Питання конституційності тих чи інших нормативних актів розглядаються за зверненнями Президента Украйни не менше 45 народних депутатів України, Верховного Супу України, Верховної Ради, АРК, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Прокуратура України, відповідно до ст. 121 Конституції здійснює такі функції.
- Підтримує державне обвинувачення у суді:
- Представляє інтереси громадянина або держави в суці у випадках, визначених законом:
- Здійснює нагляд за дотриманням законів органами які проводять оператвно-розшукову діяльність;, дізнання, досудове слідство, а також щодо виконання судових рішень у кримінальних справах і застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.