30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий період.

Відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» прогнозні та програмні документи на державному рівні розробляються на середньостроковий (5 років) і короткостроковий (1 рік) періоди. У прогнозах мають бути відображені: • аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери; •очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їхній вплив на економіку країни; • оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки та соціальної сфери; • цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку та пропозиції щодо напрямів державної політики на відповідний період; • прогноз кон'юнктури на внутрішніх і зовнішніх ринках стратегічно важливих товарів (послуг); •основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі по галузях і регіонах; •висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни у прогнозному періоді. Прогноз економічного і соціального розвитку на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів. Параметри прогнозу на короткостроковий період використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку та для оцінки надходжень і формування показників державного бюджету. Методами прогнозування називають сукупність прийомів та оцінок, що дають змогу на підставі аналізу ретроспективних внутрішніх і зовнішніх зв'язків, притаманних об'єкту, а також їхніх змін зробити достатньо вірогідне судження щодо майбутнього розвитку об'єкта. Вибір методів прогнозування здійснюється згідно з характером об'єкта та вимогами, які висуваються до інформаційного забезпечення прогнозів. Досвід, накопичений сучасною прогностикою, показує, що за всієї різноманітності методів прогнозування їх можна об'єднати (залежно від ступеня формалізації) в дві групи: інтуїтивні та формалізовані.

31. Програмування як елемент державного управління: суть, принципи, методи та технологічні етапи.

Важливе місце в теорії і методології державного управління відіграє програмування. Як правило, програми направлені на вирішення стратегічно важливих народногосподарських проблем, які не завжди мобуть повністю реалізовані. Програма — поодинокий прояв планомірності в рамках розв’язання локальної проблеми.

Слід розрізняти державні макроекономічні програми (ДМП) розвитку національної економіки загалом як системи і державні цільові програми (ДЦП).

Слід зазначити, що державні макроекономічні програми розробляються на довго-( до 10-ти років з коригуванням і продовженням планового горизонту через 4—5 років), середньо- (4-5 років) та короткострокову (1 рік, розробляються, як правило, паралельно з проектом державного бюджету) перспективу. Складниками її є національна, галузеві та регіональні програми.

Метою розроблення ДЦП є сприяння реалізації державної політики на пріоритетних напрямах розвитку держави, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць; забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв'язання найважливіших проблем. Цілі, на які має бути спрямована ДЦП, зумовлені стратегією соціально-економічної політики держави, наявністю певної конкретної або кількох суміжних соціально-економічних проблем.

За своєю спрямованістю ДЦП поділяються на економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, національно-культурні, екологічні, оборонні, правоохоронні та ін.

Відповідно до системного підходу й основних принципів програмно-цільового планування (цільова спрямованість на досягнення кінцевих результатів, комплексність, альтернативність, керованість) послідовність стадій розробки та реалізації ДЦП здійснюється за такою схемою:

1. Ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми.

2. Схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення.

3. Розроблення проекту програми – визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування.

4. Державна експертиза проекту програми.

5. Погодження та затвердження програми.

6. Проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми;

7. Організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю за їх виконанням.

8. Звітування про виконання програми.

Основними принципами є:

-принцип цілісності

-принцип об’єктивності

-принцип науковості

-принцип гласності

-принцип самостійності

-принцип рівності

-принцип дотримання загальнодержавних інтересів