41.Витрати виробництва, їх сутність, види та умови, що визначають їх динаміку.

Кінцевою метою виробника є отримання прибутку,але його величина залежить від витрат виробництва. Класична теорія витрат виробництва визначає що це підхід обґрунтовується на різниці витрат виробника і витрат суспільства. Витрати виробництва – це визн витратами підприємця які він здійснює на придбання економічного ресурсу. Суспільні витрати виробництва – суспільні витрати живої і уречевленої праці. Сучасна економічна теорія розглядає витрати виробництва як вони характеризують найкращу з вторинних альтернатив. Вмінені витрати скл з: явні витрати(це ті витрати які здійснюються на придбання економічного ресурсу) і скриті витрати(це виртати ресурсів що належать господарюючому субєкту). Залежно від строку, впродовж якого можлива зміна економічних ресурсів, залучених для виробництва, розрізняють витрати фірми в довгостроковому періоді та витрати фірми в короткостроковому періоді. Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяються на фіксовані змінні загальні середні та граничні. Фіксовані витрати – це витрати величина яких не змінюється в залежності від обсягу випуску продукції. Це сплата орентної плати та відсотки страхових внесків.Змінні витрати – це витрати величина яяких змінюється в залежності від зміни виробництва. Витрати на сировину енергію, пальне та заробітню плату.Загальні витрати – це сума фіксованих і змінних витрат. Середні витрати – це сума поділу постійних змінних. Граничні витрати – це приріст витрат у результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції.

45.Витрати обігу: особливості, види та джерела відшкодування.

Торговельний прибуток – це прибуток,що ств працею найманих працівників у сфері торгівлі, а також у р-ті перерозподілу частини доходів різних секторів економіки та різних верств населення. Витрати п-ва сфери обігу пов’язані з реалізацією продукції. Витрати обігу – це витрати на реалізацію товарів. Поділяються на чисті витрати(пов’язані із зміною форми вартості) та додаткові витрати(пов’язані із Доробкою зберіганням та з доставкою до місця реалізації).Джерело та механізм утворення прибутку: прибуток утворюється за умов капіталізму,також вплив має інвестиційний обсяг. Мірою ефективності торговельного капіталу є норма торговельного прибутку яка у середньому дорівнює нормі промислового прибутку. Норма прибутку дорівнює додаткова вартість створена у промисловості і торгівлі поділено на суму промислового та торговельного капіталу та це все помножити 100%.

65.Відтворення національного продукту і національного багацтва.

Марксистська економічна школа обгрунтувала необхідність обчислення сукупного суспільного продукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягом кільеох десятиліть у нашшій країні домінувало марксистське уявлення, що продуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і що тільки така пряця створює ССП.Інші ж сфери економіки-сфера послуг,духовне виробництво, управління-були віднесені до невиробничої сфери, а праця в них визначалася як непродуктивна,котра не створює ССП.Вважалося також, що працівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.

Такі якісні характеристики продуктивної та непродуктивної праці були природними для економіки 17-19 ст.,оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані.Однак таке трактування не відповідає реаліям сучасної економіки з розвинутою сферою послуг.

Догмат радянської економічної теорії про обов*язковість речового змісту продуктивної праці суперечить економічній логіці.Наслідком праці суперечить в так званій невиробничій сфері економіки також мають речовий зміст.

Переважна більшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільна норисна праця є продуктивною працею, оскільки створює національне багатство безпосередньо або опосередковано,а також сприяє підвищенню добробуту людей.Отже,національний продукт створюється в усіх галузях та сферах економічної діяльності