29.Сучасний ринок, його суть, функції та види.

Ринок – це форма організації екон відносин які виникають між господарюючими суб’єктами на всіх фазах відтворення суспільного продукту. Також можна розуміти як спосіб організації товарного виробництва. Умови формування ринку і розвитку ринку: 1.Поділ праці і спеціалізація 2.економічна відокремленість суб’єкту господарювання 3.конкурентноспроможність 4. Інформованість 5.антимонопольне господарство. Національний ринок поділяється на вільний ринок(це ринок з великою к-тю виробників однорідної продукції, який не взмозі впливати на рішення один одного), монополізований ринок(це ринок для якого характерна незначна к-ть виробників одного товару,існує дефіцит необхідної інформації , затруднений до ресурсів і погоджена дія учасників) та регульований ринок(це ринок, який користується і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру). Позитивні функції ринку: 1.регулювання економічних мікро- і макропропорцій у виробництві,обміні, розвитку регіонів ті ін.. 2. Економічне стимулювання ефективності виробництва через ціни, іде опанування знизити індивідуальні витрати. Негативні функції ринку: посилення диференціації товаровироб.;процес концентрації об’єкта і власт;інфляційні процеси;анти екологічна сутність.

69. Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.

За часів середньовіччя набуває поширення теза про "божественний" характер державної влади, відбувається зрощування верхівки державного апарату і релігійно-церковної знаті. Епоха первісного нагромадження капіталу, сколихнувши Європу від "феодального сну" і спричинивши зміну трактування суспільного та індивідуального багатства, привела до значного посилення ролі держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприяло формуванню системи поглядів щодо державного регулювання в економічному вченні меркантилізму. Економічна роль держави, згідно з теорією меркантилізму, така:• державне регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин,;• державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через запровадження державного контролю за якістю продукції,*активна монополізація зовнішньої торгівлі приватним і державним капіталом за обов'язкової державної підтримки і стимулювання;• контроль грошового обігу і грошової системи, карбування монет з попереднім їх "псуванням" для поліпшення сальдо торговельного та платіжного балансу. Класична школа економічної, запропонувала обмежене трактування економічної ролі і завдань держави в ринковій економіці. До основних завдань держави (за А. Смітом) належать: охорона від зовнішнього насильства (підтримання обороноздатності); охорона від внутрішнього насильства і несправедливості (забезпечення правопорядку), забезпечення правосуддя; надання всім членам суспільства так званих суспільних благ; збирання податків для виконання перших трьох функцій. Німецька історична школа. Потужна в політичному й економічному відношенні (монархічна) держава, економічний устрій якої враховував би особливості розвитку національної економіки, менталітет, традиції, звичаї, природні й географічні умови, — ідеал німецької історичної школи.

Марксистська економічна теорія в питанні про економічну роль держави була непослідовною. Марксизм протиставив розгляду окремих питань державного регулювання теоретичний аналіз розгорнутої системи централізованого державного управління економікою. Маржиналізм і неокласична школа сприйняли основні теоретичні висновки класичного вчення: наголосивши на необхідності державної підтримки вільного підприємництва як основної ланки ринкової системи і на антимонопольній спрямованості державної економічної політики. Сучасна неокласична модель державної економічної політики, що виникла у 70-х роках XX передбачає: • грошово-кредитне (антиінфляційне) регулювання, • ліберальна податкова політика • обмежене бюджетне регулювання, основна мета якого — збалансування доходів і видатків бюджету, уникнення бюджетного дефіциту.