48. Банки,їх види та функції.Банківський прибуток.

Посередником між капіталістом-власником вистіпає банк,який забезпечує формування і рух грошового капіталу.

Банк-суб. Кредитних відносин,який володіє розпоряджається і викор. вказані та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка.

Банківська система включає:1.Центральний банк (на макрорівні);2. Камерційні банки (займаються організацією грошово-кредитних відносин з окремими економ. суб. на мікрорівні)

Функції банків:1.Створення грошей ; 2.Посередництво в кредиті; 3.Стимулювання нагромаджень; 4.Посередництво в операціях з цінними паперами

Банківська система виконує основну функцію кредитування.

Кредит-система економ. відносин,які вносять глобалізацію тимчасово вільних коштів та їх надання кредиторами.

Функціїї кредитів:перерозподільча,регулююча,економ.витрати обігу і часу,прискорення НТП та іноваційного прогресу,ср.концентрація і центр капіталу.

Форми кредиту:комерційний,банківський,споживчий,іпотечний,державний,міжнародний.

Банківський прибуток-частина прибутку,яка створюється у сфері виробництва і присвоюється власником позичкового капіталу.

Результатом роботи комерційного банку визначається нормою банківського прибутку.

Норма банківського прибутку-це відношення чистого прибуткудо власних коштів банку.

15. Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку.

Виробни́цтво — процес створення матеріальних і cycпільних благ, необхідних для існування і розвитку. Форми вир-ва: капітал,земля,наука,інформація,екол фактор,підприємницькі здібності,виробнича ф-ція.Створюючи певні блага люди вступають у звязки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.Форми сусп. вир-ва: натур і товарне.Натур вир-во- вир-во благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробника.Основні властивості натур вир-ва: СГД в режимі самозбереження,консерватизм- універсалізація праці,прямі ек зв’язки,самовдоволення.Моделі натур форми господарювання: Первісна община,азіатська община,германська община,слов*янська задруга. Первинними факторами виробництва були – земля і праця.Отже, під факторами виробництва слід розуміти блага, які потрібн придбати фірмі для забезпечення випуску інших благ – готової продукції основні види факторів – капітал, праця, земля (природні ресурси),

підприємницький хист. Основними факторами слід вважати – працю, капітал,матеріальні ресурси. Визначальним фактором формування потреб є виробництво, оскільки воно, по-перше, створює нові зразки продукції, і, по-друге, виробляє достатню кількість цієї продукції, задовольняючи потреби в ній.

22. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей.

Існують різні наукові концепції виникнення і сутності грошей, у тому числі раціоналістична і еволюційна.Раціоналістична концепція-концепція свідчить,що гроші виникли як результат певної угоди.(Арістотель) Еволюційна концепція- гроші виділяються із загальної товарної маси.Дана концепція носить об*єктивний хар-р.(Смітт,Рікардо). Гроші-особливий товар який виконує ф-цію загального еквівалента при обміні товарів,завдяки чому у ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються ек відносини між СГД. Теорії грошей:1) Металева(представ Т.Манн,У.Стаффорд,Д.Норе) 2)Номіналістична( прихильники ДЖ.Береклі,Дж.Стюарт) 3)Кількісна (основоположники Дж.Локк, ) 4) Монетаристська (прихильники М.Фрідмен, У.Фішер,Дж.Хінкс) 5) Теорія грошей К.Маркса.Виникнення грошей зумовило появу ціни,формою якої є вартість.Ціна- вартість товару виражена у грошовій формі. Специфіка грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що не гроші, по-перше, реальні і, по-друге, повноцінні, тобто такі, які мають власну вартість. Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші.При обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні. Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром – грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступають як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі.