70. Світова торгівля, її сутність та структура.

Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов´язково спеціалізованими).Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура. У міжнародній торгівлі провідну роль відіграють промислово розвинені країни Північної Америки і Західної Європи, Японія, Ізраїль, Австралія, Нова Зеландія і Південна Африка. На ці країни припадає значна частина світового виробництва товарів і послуг і велика частина випуску товарів масового виробництва.

55.Сімейні доходи,їх джерела,структура та диференціація. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.

Сімейний дохід-сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв*язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльность яких спрямована на реалізацію соціальних, економ. та духовних потреб індивідів,сім*ї,суспільства в цілому

Сімейний дохід - економ. основа відтворення сім*ї.

Структура сімейних доходів за напрямами використання їх: -харчування; -придбання одягу та взуття; -придбання товарів тривалого користування; - соц.- культурні та побутові послуги; - комунальні послуги; -транспорт; - заощадження; - інші витрати.

Структура витрат сім*ї є важливим показником економ. розвитку країни.

Джерела формування сімейних доходів: - заробітня плата; -доходи від власності; - доходи від особистого підсобного господарства; - доходи від кооперативної діяльності; - доходи від індивідуальної трудової діяльності; -державні трансферні платежі(пенсії, степендії, допомога з безробіття та ін.)

Диференціація населення за рівнем споживання Незабезпечені Межа злиденності( фізіологічний мінімум),Малозабезпечені Межа бідності(прожитковий мінімум), Забезпечені. Ринкова економіка характеризується диференціацією доходів.

Причини нерівності доходів населення: -різні здібності;-рівень освіти і професіоналізму; -вибір місця роботи; -рівень розвитку ризику; -різне ставлення до ризиків;-наявність протекціонізму або дискримінації.

Для визначення нерівності розподілу доходів використовується крива Лоренца. Крива Лоренца-відображає ступінь нерівності доходів .

Коефіцієнт Джині-визнач. як відношення площі фігурик утвореної кривої Лоренса та лінією абсолютної рівності до площі трикутника.Коефіцієнт від 0 до 100 %,чим >,тим нерівномірні доходи.

Аргументи на користь рівності: -для максимального задоволення потреб; -коли держава встановлює механізм замороження зароб.плати; -через систему оподаткування.

Аргументи на користь нерівності:-необхідність зберегти стимули для вироб.продукції і отримання високих доходів;-безробіття.

Показник диференціації доходів який обчислюється на основі кривої Лоренца,є коефіцієт Джині.

Коефіцієт Джині-визнач.як відношення площі фігури утвореною кривою Лоренса та лінією абсолютної рівності до площі трикутника.коефіцієнт від 0 до 100%.чим >,тим нерівномірність доходів.

Нерівність у розподілі доходів спричиняє: -соціальна напруженість у суспільстві;-зубожіння переважної частки населення країни;-безстроковий розподіл доходів.

Індикатором визначення межі бідності є прожитковий мінімум і мінімальна зароб.плата.

Прожитковий мінімум-вартість набору товарів і послуг,визначеного на основі обгрунтованих нормативів споживання й забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.

Мінімальна зароб.плата-встановлений державою норматив у вигляді грошового евіваленту,що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення роб.сили найнижчої кваліфікації за умов суспільно-нормальної та інтенсивності праці.