61.Аграрні відносини: зміст і особливості.Земельна рента та ціна землі.

Аграрні відносини- це складова частина економ. відносин,які виникають у с/г с приводу володіння і викор. землі як головного засобу виробництва.

Суб*єкти аграрних відносин у відповідні епохи: 1.первісна община: община та її індевіди(спец. Власності спільна); 2.рабовласники і раби(сист. 3-х форм відносин :-антична(приватна),-азіатська(державна),-германська(змішана);3.феодали і кріпасні селяни;4.прості товаровиробники(феодали); 5.орендарі землі і наймані працівники; 6.держава.

Специфіка сільськогосподарського виробництва: -природно-кліматичні умови; -географічне розташування земельних масивів; -історичні традиції.Структура аграрних відносин:

Форми власності на землю: 1.Державна; 2.Муніципальна; 3.Приватна.

Земельна рента-це передача частини доходу створ. землекористувачем власника землі.

Ціна землі-це капіталізована земельна рента.

50. Акціонерно-корпоративний капітал.

Акціонерний капітал – економічна форма реалізації акціонерної власності.

Функції акціонерного капіталу:1.інтегрування капіталу п-в різних типів, видів і форм; 2.узгоджує соц.-економ. інтереси; 3.створ. належні умови до мотивації до ефект. праці; 4.сприяє соціалізації нац. економіки. Перші вагомі дослідження природи акціонерного капіталу провели представники класичної школи економічної теорії Адам Сміт і Джон Стюарт Міль. Одним з перших категорію „акціонерний капітал” дослідив Адам Сміт. У своїй праці „Дослідження про природу та причини багатства народів” він дав визначення капіталу як частини майна людини, з якої вона прагне отримати дохід. Дослідження даного прикладу дало змогу Адаму Сміту визначити певні недоліки корпоративного (акціонерного) капіталу, одним з яких була можливість фіктивного засновництва. Він також виявив одну з основних властивостей корпоративних структур, яка полягає у розмежуванні функцій власності та управління корпоративним капіталом. На формування поглядів щодо природи акціонерного капіталу, серед представників класичної школи економічної теорії, значно вплинув Джон Стюарт Міль та його праця „Основи політичної економії”. На його думку основною причиною формування акціонерного капіталу було виникнення „великого виробництва”, що вимагало застосування значно більшого об’єму капіталу, ніж могли собі дозволити використовувати окремі підприємці. Це й спонукало підприємців до об’єднання своїх капіталів, ідей, вмінь у господарські товариства. У своїй праці Дж. Ст. Міль визначає переваги та недоліки акціонерних товариств. Першою перевагою він називає потужність та ефективність такого роду товариств. В його праці наведене таке твердження, що окремий економіст не зміг би побудувати залізну дорогу від Лондона до Ліверпуля.

20. Альтернативні теорії вартості і ціни товару.

Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.За означенням класичної економіки вартість — це суспільно необхідна праця, яку потрібно затратити на виготовлення продукту.3 теорії вартості, які є найбільш поширеними в економічній науці: теорії трудової вартості, суб’єктивно-психологічної теорії вартості і неокласичної теорії вартості. Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.Теорія трудової вартості серед представників вітчизняної і російської політекономії має найбільше прихильників. Її основоположниками є такі всесвітньо відомі вчені-теоретики, як А. Сміт, Д. Рікардо і К. Маркс.У своїй праці капітал маркс писав Згідно з цією теорією обмін товарів у певній пропорції означає, що вони кількісно порівнюються. А кількісне порівняння завжди передбачає наявність чогось якісно загального, єдиного. Таким загальним знаменником для товарів, що вступають в обмін, є праця, яка створила їх. Неокласична теорія вартості. Найбільш прийнятною теорією вартості (і найбільш детально опрацьованою) слід вважати розробки таких видатних економістів неокласичного напряму, як А. Маршалл і П. Самуельсон. Ця теорія вважає, що потреби і витрати доповнюють один одного, і аналізує фактори, що впливають на формування ціни. У короткочасний період ціна (читай - вартість) залежить від попиту, в основі якого лежить, ціна знижується по мірі насичення потреб, тоді як при подовженні періоду зростає вплив витрат виробництва, а ціна знижується до деякого мінімального рівня. Маржиналістська Маржиналісти вважали, що вартість визначається граничною корисністю блага, тобто, найменшою користю, заради одержання якої ця річ ще може раціональним шляхом уживатися (користь від тієї останньої партії блага, на яку є попит). Кожна наступна партія блага задовольняє усе менш насущну потребу людей, тому її оцінка усе менше.