38.Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.

Матеріальною основою підприємництва є промисловий капітал. Промисловий капітал – це капітал сфери матеріального виробництва. Рухом промислового капіталу є його кругооборот і оборот. Кругооборот промислового капіталу – це процес послідовного перетворення з однієї форми в іншуі повернення в початкову,вихідне положення. Першою стадією кругообороту промислового капіталу є грошова. Суть її в тому що гроші використовуються для купівлі таких товарів які можуть функціонуват як продукт капіталу. Функція грошової форми промислового капіталу: підготовка до процесу створення промислового капіталу. Г – гроші авансовані на виробництво,ЗВ – засоби виробництва,РС – робоча сила. Друга стадія це продуктивна. Суть її в тому що вона створює вартість та додаткову вартість. Функція продуктивного капіталу:заклечається у суспільній додатковій вартості, а точніше ств нового продукту. В – процес виробництва, Т – вироблені товари,що містять додаткову вартість.Третя стадія це товарна Т' - Г'-., де Г' – авансовані гроші що зросли. Функція товарної форми заклечається в реалізації зростаючої капіталістичної вартості. Оборот капіталу – це кругооборот взятий не як окремий акт,а як процес,що постійно відновлюється в результаті якого кошти повертаються до своєї початкової форми. Структура обороту капіталу: Основний капітал та оборотний. Основний капітал – це та частина продуктивного капіталу вартість якого переноситься на продукт поступово. Оборотний капітал – це та частина оборотного капіталу що повність споживається протягом одного року. Хаарактерним для обороту капітдау є швидкість обороту капіталу(це часовий період від моменту авансування капіталу до моменту його повернення у збільшеному вигляді) та кількість обертів авансованого капіталу за рік(величина обертання до часу обороту, чим менше час тим більше число обертання). Показники ефективності обороту капіталу: Норма самозростання вартості; Фондовіддача;Коєфіцієнт змінності; матеріаломісткість. Капітал має здатність зношуватись як фізично так і морально тоді застосовуються амортизаційні заходи.

27.Концепції виникнення грошей та їх функції. Закон грошового обігу.Гроші-особливий товар який виконує ф-цію загального еквівалента при обміні товарів,завдяки чому у ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються ек відносини між СГД. Існують різні наукові концепції виникнення і сутності грошей, у тому числі раціоналістична і еволюційна.Раціоналістична концепція-концепція свідчить,що гроші виникли як результат певної угоди.(Арістотель) Еволюційна концепція- гроші виділяються із загальної товарної маси.Дана концепція носить об*єктивний хар-р.(Смітт,Рікардо). Функції: як засобу нагромадження полягає в тому, що не гроші, по-перше, реальні і, по-друге, повноцінні, тобто такі, які мають власну вартість. Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші.При обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні. Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром – грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступають як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі. Роль грошей у ринковій економіці полягає в тому, що вони в процесі виробництва перетворюються на капітал. Це не тільки початковий пункт кругообігу капіталу, це важливий інструмент регулювання економіки, стабільності й стійкості всієї фінансово-кредитної системи. Визначена залежність між кількістю грошей, необхідних для обслуговування обігу та вищеозначеними параметрами (факторами впливу), в економічній науці називається законом грошового обігу Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням: Де M — об'єктивно необхідна маса грошей;ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;ΣВП — сума платежів які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;V — швидкість обороту грошової одиниці за рік;