35.Організація роботи інтерв'юерів

Організацію роботи з інтерв'юерами можна умовно поділити на такі етапи:

1) відбір інтерв'юерів;

2) їх тренінг;

3) забезпечення документами для польового дослідження;

4) організація контролю за поточною роботою інтерв'юерів;

5) підготовка інтерв'юерами результативних документів;

6) перевірка роботи інтерв'юерів.

Відбір інтерв'юерів здійснюється різними способами: проведення індивідуальних бесід, психологічне тестування, тести інтелекту, інтерв'ю з підставними особами і т.д. Під час співбесіди вивчається відповідність претендента основним вимогам до інтерв'юера, моти­вація роботи. Претендент може пройти тестування темпераменту, тест КОЗ,тест на визначення швидкості мови та інші. Тестування інтелекту прово­диться не завжди, бо як свідчить досвід, людина яка пройшла це випробовування, може бути не в змозі провести інтерв'ю на прийнят­ному рівні. Названі способи відбору використовуються лише для прийняття попереднього рішення про прийом на роботу інтерв'юера. Остаточне рішення приймається після тренінгу.

Підготовка інтерв'юерів передбачає 2-, 3- або 5-денну програму тренінгу загальним обсягом 14-20 годин. Кандидатам в інтерв'юери слід розповісти про маркетингові дослідження в цілому, ознайомити з вимогами до інтерв'юерів та правилами проведення опитування. Пояснюючи технологію проведення опитування, слід детально зупинитися на таких питаннях:

• знайомство інтерв'юера з респондентом - ситуація «на порозі оселі»;

• правила зачитування питань опитного листа;

• правила запису відповідей респондента;

• техніка зондування, або як домогтися відповідей від рес­пондента;

• проблеми, з якими стикаються інтерв'юери.

На заняттях з інтерв'юерами корисно проводити рольові ігри, які імітують реальні опитування. Для цього присутні на тренінгу поділя­ються на пари і по черзі виступають у ролі респондента та інтерв'ю­ера з метою засвоєння техніки заповнення опитного листа та правил проведення інтерв'ю. Далі доцільно провести «публічне» опитування «складного» респондента, в ролі якого може виступати один із дослід­ників. Перевага «публічного інтерв'ю» в тому, що інтерв'юери помі­чають помилки, вчаться один в одного манері бесіди з респондентом, оцінюють темп, паузи, інтерв'ю. Після закінчення пробних інтерв'ю слід обговорити основні труднощі та проблеми інтерв'ювання.

Після підготовки інтерв'юерів приймається остаточне рішення щодо прийому на роботу кандидатів в інтерв'юери.

38.Важливе запитання , яке постає перед дослідником у процесі маркетингових досліджень-це який із видів іетерв*ювання чи анкетування доцільно використати,щоб отримати необхідну маркет.інформацію.Існують такі критерії відбору:

1.вартість(очевидно, якщо дослідник має обмеження у фінансових коштах,то він віддає перевагу дільш дешевим метода опитування)

2.час(важливий критерій, що є в розпорядженні дослідника для збору первинної ін формації).

3.можливість здійснення контродю вибірки(передбачає досягнення за допомогою обраного виду опитування певної вибірки респондентів за кількісними та якісними характеристиками)

4.отримання даних від запланованої вибірки(чим більшим є відсоток опитаних респондентів,якфі заплановані вибіркою, тим більшим є відсоток репрезентативності інформації та меншим зміщення результатів дослідження).

5.якімь необхідної інформації

6.обсяг необхідної інформації

7.гнучкість.

36

Щодо достовірності зібраної інформації опитування передбачає такі основні фази: а) адаптацію; б) досягнення поставленої мети; в) завершення опитування. Кожне опитування починається з фази адаптації, під час якої у респондента створюють мотивацію до відповіді на запитання і готують його до дослідження. Фаза адаптації складається із звернення і декількох перших запитань. Звернення є зав'язкою, початком опитування. Щоб респондент зміг надати потрібну інформацію, необхідно підготувати його до цього: пояснити зміст питальника, мету опитування, при роботі з анкетою — правила її заповнення, і, поступово ставлячи запитання, підвести його до теми дослідження. Основне завдання — встановити контакт з респондентом, «зав'язати розмову». Тому нерідко соціолог формулює спершу запитання, відповіді на які не дають пов'язаної з темою дослідження інформації, але залучають опитуваного до розмови. Складніше сформувати в опитуваних мотивацію до участі у дослідженні. Для цього необхідно їх зацікавити, зачепивши актуальні життєві проблеми. Формулювання мети дослідження, пояснення можливості використання його результатів для задоволення потреб респондентів — все це актуалізує участь в

опитуванні, стимулює прагнення респондента надати достовірну інформацію. Однак дослідження не завжди пов'язані з потребами опитуваних. Так, при опитуванні експертів звернення повинно відповідати таким мотивам, як престижні міркування, прагнення принести користь іншим. До опитуваного звертаються як до компетентного спеціаліста, експерта з досліджуваної проблеми. На вірогідність одержаної в процесі опитування інформації впливає побоювання респондента, що його відверті відповіді стануть відомими іншим людям, керівництву і будуть використані йому на шкоду. Анонімне опитування зменшує вплив цього чинника і підвищує достовірність соціологічних даних. Основний зміст другої фази опитування — досягнення поставленої мети — полягає у зборі основної інформації, необхідної для вирішення сформульованих завдань. У процесі відповіді на основну, а відповідно і найбільшу за обсягом? частину питальника зацікавленість респондента може поступово згасати. Для стимулювання її використовують функціонально-психологічні питання, які несуть смислові навантаження, становлять певний інтерес, знімають втому і підвищують мотивацію опитуваних. Остання фаза — завершення опитування. Наприкінці питальника вміщують функціонально-психологічні «легкі» запитання, які знімають напруження у респондента і дають змогу йому виявити свої почуття.

37

Методи зондування:

1. повтор запитання. Найб ефективний спосіб-це повторити запитання так, як воно записано в опит листі.

2.Очікувальна пауза. –це пауза яку витримує інтервюер, яка свідчить про очікування більш повної відповіді від респондента.

3. повтор відповіді респондента. Записуючі відповіді респондента в опитний лист, інтервюер вголос промовляє її. Це стимулює респондента до кометарів щодо сказаного та до більш повної відповіді.

4. умовляння респондента. Викор. При відмові респондента давати відвовідь. Інколи слід пояснити доцільність певного запитання (напр. про вік – досліджуємо думки різних вікових груп)

5.Нейтральні запитання або вислови типу «Що Ви про це думаєте?», «Що це означає?», «ЩоВи маєте на увазі» Все це спонукає до більш повної відповіді.

38

Спосіб реєстр даних залежить від виду опитування. Під час глибинного інт та фокус-групи проводиться запис на аудіо- або відеомагнітофон. У стандартизованому інтервю відповіді на закриті зап інтервюер кодує на основі передбачених варіантів, а відпод на відкриті зап дослівно записує, повністю зберігаєчи лексику респондента. Кожне запитання опитного листа повинно мати відповідь, інакше треба дати пояснення, чому запитання залишилося без відповіді. Якщо під зас інтервю застосовувалось зондування з метою отримання відповіді на складне або незрозуміле зап, то слід біля цього питання вказати, які методи зондування були використані. Усі зондування чи пояснення слід записувати в дужках, щоб дослідник міг чітко розрізняти слова інтервюера і респондента. У випадку коли проводиться анкетування, інтервюер повинен пояснити як заповнювати анкету і домовитись про час свого наступного візиту за заповненою анкетою.

Закінчується зустріч з респондентом завжди подякою за співпрацю.

39

Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.

Переваги анкет:

*       найпоширеніший інструмент, що забезпечує високий рівень гнучкості

*       можливість використання для збирання великих обсягів інформації

*       інтерв’юер не впливає на респондентів.

Недоліки анкет:

* поштові опитування займають надто багато часу

* рівень реакції часто виявляється надто низьким

* дослідник не може повністю контролювати вибурку

* не може змінити порядок запитань

* не може змінити формулювання запитань 

В процесі підготовки анкети дослідник повинен визначити: які запитання потрібно задати; форму у якій задаються питання ;види питань,які характеризуються різними типами шкал.

Формулювання запитань анкети має бути ретельно розроблено й відповідати наступним вимогам:

1.   Запитання мають бути чітко поставлені й зрозумілі респонденту. Для цього важливо, щоб слова, включені до формулювання запитання, були зрозумілі опитуваному.

2.   сформульовані з використанням зрозумілих для респондента термінології

3.   згруповані у блоки згідно з логікою дослідження

4.   складні запитання розміщуються в середині або на прикінці анкети

5.   сконцентровані на одній проблемі анкета складається з частин: вступ,основна частина,дані респондента

Під час складання анкети слід уникати: подвійного заперечення, формулювання в одному речені двох запитань; запитань, які можуть схилити респондента до якоїсь відповіді; використання слів  "часто", "дуже часто", "багато", "мало", "рідко" тощо, тому що кількісне сприйняття цих понять різними людьми далеко не однозначне.

 

40

Оскільки анкету респондент заповнює самостійно, особливо важливе значення мають структура запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення. Починається вона вступною частиною, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення анкети, зосереджують увагу на способі її повернення після заповнення, її текст повинен створити у респондента настрій співробітництва. Вступну частину найчастіше розміщують на титульному аркуші. Наступним структурним елементом анкети є контактні запитання. їх мета — зацікавити респондента, полегшити йому входження у проблему. Тому вони повинні бути простими за формулюванням, передбачати достатньо легкі відповіді на них. Сутнісну інформацію містять основні запитання, зміст яких повністю визначається цілями і завданнями дослідження. Найкраще, якщо кожному окремому завданню відповідає певний блок запитань, а перехід до нового супроводжується поясненнями. Наприклад: «На цьому закінчуємо розмову про Вашу роботу. Тепер декілька запитань про Ваші можливості щодо проведення вільного часу». Після основних вміщують запитання для з'ясування соціально-демографічних характеристик респондентів. Наприкінці дають декілька запитань, які повинні зняти психологічне напруження в опитуваних, допомогти їм усвідомити необхідність і значущість здійсненої ними роботи. Запитання анкети є висловлюваннями, розрахованими на одержання інформації, що дає змогу опера-ціоналізувати ознаки певного соціального явища.