1.Місце ціни в системі ринкових відносин Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Нетрудова теорія ціни – товар коштує стільки, наскільки він цінний для споживача. Ціна з маркетингової точки зору – це сума грошей, яку продавець бажає отримати, а покупець віддати за товар. Функції ціни: 1. Обліково-інформаційна: ціною визначається рентабельність роботи підприємства, його прибуток, витрати на виготовлення товару. 2.Стимулююча – ціна стимулює НТП, економію ресурсів 3. Розподільча – за доп. ціни відбувається перерозподіл доходів населення, капіталу між галузями виробництва, соціальними групами населення. 4. Критерій раціонального розміщення виробництва.5. Балансування попиту і пропозиції.

2.Соціально-економічна природа ціни. Соціальна природа ціни визначає: - рівень життя населення; - рівень реальних доходів населення. Економічна природа ціни визначається тим, що вона є посередником при обміні товарів на гроші, це інструмент отримання прибутку фірмою, фактор конкурентної боротьби, фактор оподаткування, засіб впливу на інвестиційну привабливість, це складова інфляційних процесів тощо.

3.Умови ринкового ціноутворення Види ціноутворення: - вільне; - централізоване (державою). Умови ринкового ціноутворення: 1. свобода та самостійність вибору поведінки фірми на ринку 2. комерційна природа відносин між суб’єктами господарювання. 3. захист державою комерційних відносин між суб’єктами господарювання;4.наявність конкурентного середовища та запобігання монополізму; 5. рівновага ринку (попит та пропозиція врівноважуються за допомогою рівноважної ціни) До факторів макросередовища відносять: 1. фін., податкова, кредитна політика держави; 2. Інфляція 3. нормативні акти 4. державне регулювання цін на деякі товари. Фактори мікросередовища: 1. Фактор попиту (платоспроможний попит, рівень заощаджень для купівля товару, корисність товару) 2. фактор пропозиції (кількість товару на ринку, обсяги запасів товару, вартість витрат виробництва, величина податків тощо) 3. Фактор споживчого вибору (структура потреб можливого покупця нашого і конкурентного товару, можливі заміщення нашого товару товарами-конкурентами тощо). 4. фактор альтернативних виробничих можливостей (можливість заміщення даного товару товаром-конкурентом за даних виробничих можливостей; можливість заміни виробничих можливостей виробництва даного товару; можливість заміщення прир. ресурсів при виробництві даного товару)

4. Організація роботи під-ва при встановлені ціни Етапи розрахунку ціни підприємством:Аналіз ринку; Розробка стратегії; Визначення рівня витрат при різних обсягах виробництва;Оцінка ефективності випуску нашої продукції; Вибір методу ціноутворення; Розрахунок ціни; Затвердження ціни товаруОдним з основних моментів при розрахунку ціни є визначення відповідальних за встановлення ціни.

5.Класифікація цін:

За каналами товароруху: (виробника ( ціни під-ва та ціни реалізації); посередника (оптові ціни) – це ціни за якими продається товар великими партіями; роздрібні ціни – ціни за якими реалізується товар кінцевому споживачеві; закупівельні ціни (ціни на с/г продукцію)) За регулюванням (ціни регульовані державою, вільні); За територією дії: (місцеві ціни, державні ціни, світові ціни – це ціни за якими відбувається великі комерційні угоди з оплатою у вільно конвертованій валюті.). За ступенем монопольності: (монопольні ціни – які встановлюються монополістом в своїй галузі, ці ціни можуть бути занадто високими або низькими; конкурентні ціни ); За часом дії:

постійні ціни (терміном більше 6 місяців), тимчасові ціни (терміном до 6 місяців). Документально затверджені ціни поділяються на :

тверді ціни –(які встановлюються в договорі купівлі – продажу і не змінюються під час поставки товару); базисні ціни- (встановлюються для товарів певного виду та сорту і змінюються під час при поставці конкретного товару). За способом відображення транспортних витрат:

франко-відправлення; франко-призначення. Ринкові ціни: ціни пропозиції – що діють на ринку продавця; ціни попиту – що діють на ринку покупця; номінальні – визначаються в прейскурантах справочниках Біржові ціни. ціни купівлі; ціни пропозиції.

6.Склад роздрібної ціни має вигляд: Цр = С + П + Аз + ПДВ + Н + Нп + Нт

С – собівартість (витрати на оплату праці, оренда, матер.витрати, відрахування за амортизацію, комунальні послуги); П- прибуток. Два підходи до розрахунку прибутку: 1.Залишковий, якщо на ринку існує аналогісний товар і пі-во змушене встановлювати ціну на рівні цього товару. П = Ціна – Витрати 2.Нормативний, якщо пі-во само розраховує норму свого прибутку, включаються витрати, нормальне, розширене відтворення на науково-дослідні роботи, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, величина податків, що сплачується з прибутку, виплата девідентів. Аз – акцизний збір (це непрямий податок на монопольні та високорентабельні товари). Підакцизними є :тютюнові вироби, спирт етиловий, пиво солодове, нафтопродукти, транспортні засоби та запчастини до них.Платниками акцизних зборів є: виробники підакцизних товарів та під-ва, що імпортують дані товари. Два підходи до розрахунку акцизного збору: 1.тверді ставки в грн. Або євро, якщо можна визначити фізичну одиницю 2.У % до ціни або обороту, якщо неможливо визначити фізичну одиницю ПДВ (20%)- непрямий податок, що сплачується на всіх етапах товару від виробника до споживача. Н- надбавка – різні нарахування або зменшення ціни при реалізації товару під-вом. Нп – надбавка посередника, яка включає в себе:витрати на доставку, зберігання, та реалізацію товару, прибуток під-ва, ПДВ. Нт – надбавка торговельна

7. Урахування витрати при визначенні ціни Класифікація витрат: Постійні витрати – з точки зору бухгалтерії- це витрати, що не залежать від обсягу вир-ва. З точки зору економіки – це витрати на здійснення цільової діяльності.Змінні витрати – це витрати, що залежать від обсягу виробництва. Сума постійних та змінних витрат – це валові витрати. Середні витрати – це частина валових витрат, що припадає на одиницю товару.Граничні витрати – ті витрати, що несе під-во при виробництві додаткової одиниці продукції. Прирісні витрати – витрати, що змінюються при зміні цін або обсягу продажів. Прирісні постійні витрати – це постійні витрати, здійснення яких є необхідним в результаті зміни ціни на товар чи випуску на ринок нової модифікації продукту. Умовно-постійні витрати – витрати, що змінюються зі зміною обсягу випуску товару.З точки зору поверненості витрат:-повернені; -часткові; -ті що неможливо повернути P = Po * Tf – Tu/Tf (P – ціна реалізації основних засобів; Po – початкова ціна обладнання; Tf – нормативний срок використання; Tu – фактичний срок використання) . Методи ціноутворення: 1.метод обліку повних витрат – полягає в розрахунку собівартості одиниці продукції, яка містить у собі всі сукупні витрати, що пов’язані з виробництвом (постійні і змінні).2.Метод обліку прямих витрат –враховує вплив зміни обсягу виробництва на зміну витрат. При зміні обсягу виробництва змінюється частка постійних витрат, що припадають на одиницю продукції. Включенню до собівартості підлягають лише змінні витрати, а постійні списуються за рахунок прибутку. Під-кі витрати – це всі витрати, що підприємець враховує в ціну товару для того, щоб ефективно працювати на ринку. Альтернативні витрати – це витрати , які враховує під-во при виборі альтернативного виду діяльності.

8.Підходи до проблем ціноутворення. Пасивне ціноутворення – це встановлення ціни на основі витрат та цін конкурентів. Активне ціноутворення – вивчення ринку, переваг споживачів та їх можливостей. Ефект масштабу – де зменшення вартості товару при збільшенні обсягів виробництва, за рахунок зменшення частки постійних витрат, що припадають на одиницю продукції.

9.Вибір методу ціноутворення на підприємствах. 3 цілі ціноутворення: 1) Отримання прибутку (бажаний рівень прибутку визначається в абслютних величинах (грн) та у відносних (рентабельність)). 2) Основана на збуті (За рахунок зміни ціни змінювати обсяги продажу ) 3) Основана на ділових положеннях (на протилежні несприятливій ситуації на ринку).Методи ціноутворення. Середні витрати + прибуток (переваги – достатньо легкий метод, однакові ціни приблизно у всіх точках продажу; недоліки – не враховується попит). На основі аналізу беззбитковості та отриманні цільового прибутку (позитивні – дає можливість отримати цільовий прибуток; негативні – дуже важко витримати однакові рівні продажу при різних рівнях ціни у умовах нестабільної економіки). На основі поточних цін (Інтегральний показник конкурентноспроможності) Іпк=Ітех * Іеп (Ітех – технологічні параметри, Іеп – економічні параметри). На основі відчутної цінності товару. На основі закритого (тендерного) торгу

10.Види роздрібних цін на товари. Ціни на продукцію ресторанного господарства Црг= Цр+Нрг 9Цр – роздрібна ціна, Нрг– надбавка ресторанного господарства (покриття витрат, отримання прибутку). Ціни ресторанного господарства залежать від категорії підприємства (люкс, вища, 1,2,3) та від виду продукції. Формування цін на імпортні товари. Основою для розрахунку є митна вартість, яка включає в себе вартість закупівлі товару, вартість доставки тов. до митниці, страхування тов. , вантажно-розвантажувальні роботи. На підакцизні товари розраховується акцизний збір. Сума акцизного збору складає частку від ділення: митної вартості+мито*ставку акцизного збору) /100. Ціна на с/г прод. (закупівельна ціна) Основою є вартість основних фондів (урожай, сезонність )

11.Особливості ціноутворення в сфері послуг. Фактори встановлення цін(тарифів) на послуги: 1. Для споживача – чим вища ціна, тим послуга вважається якіснішою; 2. Впливає міра поза ринкового регулювання: (послуги, тарифи на які встановлюються державою; послуги, на які тарифи встановлюються залежно від попиту і пропозиції; послуги, тарифи на які встановлюються під впливом формальної саморегуляції учасників ринку); 3. Можливість регулювання попиту; 4. Враховується витрати клієнта (Витрати часу на отримання послуги, Фізичні зусилля, Нервово-психічні, Сенсорні витрати (біль, комфорт)5. Комплексність послуг

12.Методи державного регулювання цін. (ДРЦ) Це контроль держави за цінами. Мета ДРЦ:Протидія монополізму, Розвиток економіки та соц. Сфери, Підтримка життєвого рівня 4 рівня ДРЦ: Встановлення фіксованих цін на продукцію державних підприємств – фіксування монопольних та вільних ринкових цін – замороження вільних цін. Встановлення умов ціноутворення – Встановлення макс. рівня разового підвищення цін.; Держ. контроль за монопольними цінами.; Визначення рівня надбавок та коефіцієнт до прейскуранту цін. Визначення правил гри на ринку: Заборона цінової дискримінації; Заборона демпінгу; Заборона вертикального та горизонтального регулювання цін. Вертикальне регулювання – виробник або посередник контролює ціни в роздрібній торгівлі. Горизонтальне регулювання - домовленість між виробником, посередником та роздрібним торговцем про встановлення цін на певному рівні руху товарів.; Заборона дії за принципом заманювання і переключення. Прямий державний вплив на ціни (субсидії, пільги, ПДВ, акцизний збір)

13.Особливості цінової політики ЦП – загальні принципи яких дотримується фірма при встановленні цін на свої товари. При розробці ЦП проводиться систематичний аналіз який включає в себе такі питання:

Якої реакції покупців варто очікувати від зміни ціни; Наскільки наші ціни відображають витрати, попит та конкурентоспроможність; Відношення споживачів до наших цін і цін конкурентів; Чи ефективним є цінове стимулювання збуту; Як діяти підприємству при зміні цін конкурентами. Про неефективність цінової політики свідчить :Часта зміна ціни; Незрозомілі принципи цінової політики; Проведення переговорів з постачальниками або покупцями часто затягуються по нашій провині; Великі запаси6 що змушує надавати знижки; Якщо є проблеми з законодавством . Ефективною буду цінова політика яка будується на засадах маркетингу, тобто: При розрахунку цін першочерговим є врахування попиту та потреб споживачів ; Врахування взаємозвязку ціни та ін елементів комплексу маркетингу; При формуванні цінової політики дослідження мікро та макро середовища компанії необхідним є постійний моніторинг цін конкурентів; Вибір методів ціноутворення з урахуванням можливостей підприємства, ринкової ситуації та цінової чутливості споживачів. Необхідним є своєчасне коригування цін; Проведення аудиту цінової політики; Оцінка помилок та ризику при встановленні ціни. Специфіка ЦП виробничого підприємства: Роль ціни визначається виробничими факторами; Підприємство є вільним при розрахунку ціни; Підприємство є вільним при розрахунку ціни; Під-во виготовляє обмежену кількість товару що визначає монотоварну цінову політику; Під-во має можливість з кожним покупцем проводити окрему ЦП; ЦП бильш довгострокова т як під-во не може швидко змінювати свій виробничий профіль. Специфіка ЦП товарного підприємства : Обєктом ЦП є торговельна надбавка; Під-ва обмежені великою кількістю факторів при розробці ЦП; Застосовується політоварна ЦП, так як під-ва продають велику к-кість товарів; Сутністо гнучості ЦП є обмеженою та носить стандартизований харакер щодо окремих груп товарів

14.Підходи до встановлення ціни в асортименті: встановлюються цінові лінії, тобто встановлення ряду цін на асортиментну групу товарів різного рівня якості; Встановлення ціна на додаткові товари, тобто ті товари що роблять використ основного більш комфортним; Встановлення цін на обовязкове приладдя; Встановлення цін на побічні продукти

15. Розрахунок ціни за географічним принципом : Встановлення ціни ФОБ в місці походження товару (врахування в ціну товару вартості доставки товару до борту); Встановлення єдиної ціни з включенням в неї витра по доставці; Встановлення зональних цін (територія ділиться на зони6 розраховується вартість доставки до кожної зони , клієнти що знаходяться в межах зон будуть порівнювати ціни на товари); Встановлення ціни з використанням базового пункту (підприємство вибирає базисний пункт і всі клієнти платять вартість доставки від цього пункту); Встановлення цін з оплатою транспортних витрат постачальником

16.Етапи ЖЦТ Розробка товару. Встановлюється верхня межа ціни, встановлюються витрати, визначається доцільність, відбувається пробний маркетинг, визначається ставлення споживачів до ціни.Впровадження на ринок. Ціна встановлюється висока для покриття витрат на виготовлення та просування на ринок. На цьому етапі прибуток мін. Етап зростання. Зявляються конкуренти, ціна знижується, найбільша кількість споживачів, прібуток мах. Старіння товару. Інновації, ребрендинг.

17.Формування цін на різних типах ринку. Критерієм класифікації типів ринків є характер та ступінь свободи конкуренції та ціноутворення.. 4 типи ринку:Ринок вільної конкуренції. Характер ціноутворення – вільний, продукт однорідний, на ринку існує велика кількість продавців та покупців. Ціна не контролюється, нецінова конкуренція не має великого значення. Вхід та вихід з ринку є вільним.Ринок монопольний. Це ринок в якому 1 під-во займає менше 75 %. Монополізований характер ціноутворення, товар унікальний. Ціна контролюється монополістом, нецінова конкуренція направлена на те щоб не допустити конкурентів на ринок, умови входу на ринок блоковані.Ринок монополістчної конкуренції. Існує багапідпріємств, що виготовляють одну і туж продукцію, проте кожен товар має свої специфічні особливості та прихильників. Змова між виробниками практично неможлива. Характер ціноутворення – конкурентне з пріорітетом монополізму в межах диференційованого ринку. Особливості продукту – диференційований, входить до групи замінників, чісло під-в – багато. Нецінова конкуренція відіграє значну роль6 вхід та вихід з ринку є вільними6 кожен товар має свої специфічні особливості, тому кожне під-во встановлює ціну монопольно з урахуванням відношення споживачів. Всі товари є взаємозамінними, фірма змушена орієнтуватися на конрурентів. Олігополія. Характер ціноутворення – обумовлена взаємозалежність конкурентів, існує ціновий лідер. Є характерною інтегрованість у встановлені ціни через невизначення наслідків таких рішень. Особливості продукту – може бути однорідним, стандартизованим та диференційованим. Чісло під-в на ринку не більше 10. Контроль ринкової ціни. Контролюється але з урахуванням реакцій конкурентів, можливим є заговір конкурентів при встановленні ціни. Велике значення має нецінова конкуренція.

18.Етапи формування цінової стратегії Цінова стратегія це заходи та методи за допомогою яких може бути досягнута мета цінової політики під-ва; це довго та середньострокові рішення по встановленню і зміні цін в ринкових умовах. Процес формування цінової стратегії: збір вихідної інформації; стратегічний аналіз; формування стратегії. Збір вихідної інформації проводиться за такими етапами: оцінка витрат, в тому числі. Які з витрат при зміні обсягу виробництва будуть прирісними (при якій зміні обсягів виробництва можуть змінитись умовно-постійні витрати і яким чином; які постійні витрати можна попередити); необхідно уточнити фін цілі (визначити мін і макс рівень прибутковості; визначити, орієнтована фірма на отримання вищого прибутку у довгостроковому періоді, або якомога швидше); визначення потенційних покупців (яка ек цінність товару для покупців; які фактори можуть вплинути на чутливість покупців до рівня цін; яким чином чутливість споживачів до рівня цін розподіляє їх на сегменти; якими методами маркетинга можна вплинути на бажання покупців плати данну ціну); уточнення маркетингової стратегії фірми (чи має можливість фірма за допомогою ціни проникнути на новий ринок; чи можуть ціни сприяти збільшенню частки ринку; яким рівнем цін можна забезпечити попит покупців у визначених сегментах); визначення потенційних конкурентів (які фірми є основними конкурентами або можуть стати завтра; ціни конкурентів; мета їх в сфері ціноутворення; у чому переваги і недоліки конкурентів); Стратегічний аналіз – фінансовий аналіз ( необхідно збільшити витрати на обслуговування, або на виробництво продукції; який прибуток отримує фірма за даного рівня виробництва і ціни; на скільки необхідно збільшити обсяг продажу у випадку зниження ціни, щоб прибуток зріс; які скорочення обсягів продажу можливі при збільшені ціни; який приріст обсягів продажу є необхідним, щоб компенсувати умовно-постійні витрати); сегментний аналіз ринку (яким чином визначити склад покупців у різних сегментах ринку; як встановити межу між окремими сегментами, щоб можна було встановити в них різні ціни); аналіз конкуренції (який рівень продажу і прибутку фірма може досягти з урахуванням цін і тов. конкурентів; мінімізувати витрати від конкурентної боротьби; на яких сегментах фірма може отримати стійку конкурентну перевагу); оцінка впливу держ рег ( чи може цінове регулювання з боку держ органів завадити проведенню цінової поітики фірми; яким чином політика держави може вплинути на ек стан покупців; яким чином регулювання цін на продукцію природних монополій може позначитись на рівні витрат фірми; які можуть відбутись зміни в держ рег зовнішньої тор і як вони вплинуть на обсяги та ціни тов. закордон конкур);. Формування цінової стратегії.

19Цінові стратегії під-ва: Забезпечення стабільного стану на ринку – під-во повинно працювати з рентабельністю 8-10%; розширення частки ринку, дає можливість завоювати інші сегменти; максимізація прибутку та підвищення рівня рентабельності; забезпечення ліквідності та платоспроможності під-ва (однією з умов є робота з платоспроможними клієнтами); завоювання лідерства на ринку у визначені ціни (ціновий лідер – це під-во, яке займає більшу частку ринку, першим змінює ціну, а інші під-ва змушені слідкувати за ним; найбільш вагомим буде, якщо під-во займає 35% ринку); цінова стратегія, що спрямована на розширення експортних можливостей (тобто необхідно враховувати особливості ціноутворення на зовнішньому і внутрішньому ринку зарубіжних країн; встановити, які методи держ регулювання застосовуються в країні)

20 Стратегія ціноутворення на нові товари (товари, з якими під-во виходить на ринок) Стратегія зняття вершків (застосовується у таких випадках – на етапі впровадження життєвого циклу товару, якщо формується новий ринок споживчих товарів; ефективність даної стратегії досягається, якщо висока собівартість виробництва товарів у конкурентів, товар запатентований, труднощі у конкурентів з сировиною. Встановлення високої ціни дає такі переваги: можливість зниження невірно встановленої ціни; створення в очах споживачів високої ціннісної значущості товару); Стратегія впровадження на ринок – встановлення більш низької ціни для привертання уваги споживачів; важливим є те, що конкуренти швидко не можуть знизити ціну; Стратегія психологічного впливу – це встановлення ціни, що для споживача є психологічно привабливою, це ціна, що нижча за конкурентів або не округлена. Стратегія лідеру на ринку – ціни встановлюються за лідером; Стратегія престижної ціни – використовується, коли встановлюють ціни на товари відомих фірм та кількість тов. є обмеженою.

21Цінові стратегії на товари, що існують на ринку: Стратегія ціни, що падає – ця стратегія використовується, якщо за основу береться попит та пропозиція товару на ринку. Стратегія довгострокової ціни – застосовується, якщо зменшення ціни не призводить до збільшення обсягів збуту; Стратегія сегменти ринку – застосовується ,якщо під-во випускає продукцію різної якості, ціни для різних сегментів ринку. Необхідна умова, щоб ринок поділявся на сегменти. Стратегія гнучкої ціни – суть її у постійній зміні ціни залежно від ситуації на ринку. Стратегія переважної ціни – встановлення ціни, що дає певні переваги перед конкурентами. Ефект досягається, якщо компанія займає провідне місце на ринку і досить відомий товр споживачам. Стратегія ціни на товар, що знятий з виробництва – ціна на обслуговування товару буде вищою. Стратегія единої ціни – ціна на всі товари виробника для різних споживачів буде однаковою.

22.Корисність товару як основа його оцінки покупцем. Корисність товару – це його можливість задовольняти конкретні потреби та інтереси людей. З позиції економ науки Цінність товару визначається як загальна економія чи задоволення, які отримує споживач в результаті придбання цього товару. Загальна економічна цінність товару – це ціна кращого з доступних покупцеві альтернативних товарів, цінність для нього тих властивостей товару, які відрізняють його від цієї кращої альтернативи. Загальна економічна цінність товару=ціна байдужості+позитивна відмінність різниць—негативна відмінність різниць.

23.Визначення економічної цінності товару. Етапи: -Визначення ціни байдужості. На цьому етапі встановлюється ціна та властивості товару, співвідношення яких для споживачів є найкращими.-Визначення параметрів, які відрізняють товар від цієї кращої альтернативи:+функціональність, +надійність, +більша, менша кількість корисних властивостей, +вміст корисних речовин, +витрати на обслуговування, +витрати на введення в експлуатацію, +краще, гірше наш товар. -Відбувається оцінка цінності для покупців різниць в параметрах товару-фірми та товару-конкурента в грошових одиницях.-Визначення економічної цінності товару.Загальна економічна цінність товару=ціна байдужості+позитивна відмінність різниць—негативна відмінність різниць.Економічний виграш споживача – це частина аг економ цінності товару, яка дорівнює цінності для покупця тих властивостей товару, що відрізняють його від кращої альтернативи. Премія за репутацію – це надбавка, яку покупці готові заплатити за те, що товари даної фірми завоювали гарну репутацію своєю якістю та надійністю.Знижка за невідомість – це знижка на товар невідомої фірми в порівнянні з ціною байдужості.

24.Еластичність попиту та пропозиції від ціни. Е – коефіцієнт еластичності попиту, що показує на скільки % зміниться попит при зміні ціни на 1 %. Е<1 - нееластичний, E=1 одинична еластичність , E>1 еластичний E =

E =

E =

Попит на товар є нееластичним за таких умов:-товару не існує заміни;-споживачі не відразу помічають збільшення ціни; -споживачіповільно змінюють свої звички і не намагаються шукати більш дешеві товари; -покупці вважають виправданим збільшення ціни.; -якщо існує певна специфіка ринку.Умови, за якими відрізняються співвідношення попиту та ціни:-«Ефект сноба». Сноби купують ті товари, ціни на які зростають з метою справити враження.- Ефект Веблена – демонстративна поведінка споживачів. Демонстративно купують товар у більшому обсязі чим дорожче він коштує.-Ефект очікуваної динаміки цін. Покупці збільшують обсяги покупок в очікуванні росту цін.-Багаті споживачі більш охоче купують товари з більш високо. Ціною, вважаючи їх більш якісними.

25.Види конкурентного середовища Конкуренція – це суперництво між п-вами за ринок збуту або завоювання цільового сегменту. Три види конкурентного середовища: 1.Середовище, що контролюється ринком. Його ознаки:-високий ступінь конкуренції-надійність товарів та послуг-цін на аналогічні товари однакові. Є характерним цінові війни та жорстка конкурентна боротьба, в цьому середовищі співпрацюють торговельні п-ва.2.Середовище, що контролюється виробником:-чітка різниця між товарами та послугами-обмеження конкуренції-успіх високої ціни, якщо товар унікальний, існує образ ТМ та гарантовано високий рівень якості товару.3.Середовище, що контролюється урядом:-освіта, охорога здоровя, транспорт.Ціна встановлюється урядом.

26.Цінові війни та умови їх застосування.Цінова війна – це тимчасове зниження цін п-вом на продукцію, іноді нижче собівартості.Залежно від причини виникнення цінові війни поділяють на 2 основні категорії:1.Ті, що цілеспрямованими діями компанії 2.Стихійні, які виникають в результаті того, що конкуренти не зрозуміли отриману інформацію. П-ва можуть використовувати такі стратегії:-Стратегія хижака. П-во на ринку знижує ціни, навіть нижче собівартості. Конкуренти не можуть так поступити і тому уходять з ринку. Частіше всього це п-во змушує конкурентів продати йому свої виробничі можливості і стає монополістом в данній галузі.-Стратегія монополіста. Якщо п-во починає знижувати ціни на свій товар, пропонувати знижки для споживачів. Це призводить до того, що п-во втрачає свій імідж, споживачі починають звертатись до інших п-в і обсяги попиту зрівнюються з обсягами продажу конкурентів, тому існує таке правило:Ніколи не треба приймати цінові рішення тільки для приваблення ще 1 споживача або негайного збільшення обсягів продажу.Цінова конкуренція дає позитивний результат за таких умов:-якщо попит на даний товар є високо еластичним. Збільшення цін призводить до збільшення попиту.-якщо збільшення попиту призводить до такого збільшення продажів, що породжує ефект масштабу, який дозволяє покрити першопочаткове зниження прибутковості.Проте існують такі умови, за чкими зниження ціни не призводить до цінової конкуренції:-зниження ціни направлене на невелику групу споживачів-якщо йдеться про товар, що є збитковим лідером продажу. Збитковий лідер продажів – це товар, що продається з невеликим прибутком для приваблення споживачів до купівлі інших оварів фірми. В цій якості обирається товар, ціни на який широко відомі споживачам та він купується чутливими до рівня ціни споживачами. -якщо мова йде про ринок, що формується. Обсяги продажів при зниженні ціни буде збільшуватись. Головні принципи участі у ціновій війні: 1.не потрібно вступати в цінові війни, якщо не має впевненості, що ваш виграш перебільшить витрати на участь у цій війні. 2.не потрібно самим змінювати ціни та вступати в цінові війни доки розрахунками не буде доведено, що це більш вигідно, ніж прийняття нових рівнів цін, що пропонує ринку конкурент.