- •1.Сутність та значення маркетингових досліджень у маркетинговій діяльності
- •2..Об’єкти маркетингових досліджень
- •3.Основні етапи проведення маркетингових досліджень.
- •5.Визначення цілей маркетингових досліджень
- •6. Підготовка та проведення польового дослідження.
- •7. Розробка плану маркетингового дослідження
- •8. Підготовка заключного звiту з маркетингових дослiджень
- •9. Визначення релевантних категорій респондентів. Типи респондентів.
- •2. Потенцiйнi споживачi (покупцi)
- •3. Споживачi (покупцi) товару-аналогу, товару конкурента
- •4. Особи, якi взагалі не споживають (не купують) дослiджуваний товар (послугу)
- •5. Радники
- •10. Типи респондентів, яких слід уникати під час проведення маркетингових досліджень.
- •Порівняльна характеристика якісних і кількісних маркетингових досліджень
- •21.Етапи проведення експерименту
- •22. Внутрішня та зовнішня обґрунтованість маркетингового експерименту
- •23.Види маркетингових експериментів
- •24. Опитування респондентів: його сутність та різновиди.
- •25. Особливості проведення опитування поштою.
- •26.Переваги та недоліки використання телефонного опитування респондентів.
- •27.Новітні технології проведення опитувань респондентів.
- •28. Особливості проведення особистого інтерв’ю респондентів.
- •30.Пресове опитування: його переваги та недоліки.
- •32. Переваги та недоліки проведення анкетування та інтерв’ювання респондентів.
- •35.Організація роботи інтерв'юерів
- •41. Вимоги до підготовки заключної (реквізитної) частини опитувальника.
- •42. Загальні вимоги до питань опитувальника.
- •43. Послідовність питань в листах опитування.
- •44. Класифікація питань, які застосовуються в маркетингових дослідженнях.
- •45. Типи закритих питань, які використовуються в маркетингових дослідженнях.
- •66.Метод випадкового маршруту або прогулянки
- •77.Метод мозкової атаки.
- •78Особливості проведення фокус-групи.
- •80 Сутність неперервних маркетингових досліджень
- •81.Панельні дослідження домашніх господарств та індивідуальних осіб.
- •83.“Омнібусні” дослідження: мета та особливості їх проведення.
- •92/Дослідження портрету цільової аудиторії маркетингової комунікаційної чи рекламної кампанії підприємства.
- •93Методи дослідження комунікативної ефективності маркетингової комунікаційної чи рекламної кампанії підприємства.
- •91Дослідження в галузі маркетингових комунікацій та реклами.
- •96.Мд аудиторій змі як рекламних носіїв.
- •94.Дослідженя якості рекламних оголошень ,роликів та інших рекламних матеріалів.
- •100. Дослідні компанії: особливості функціонування,їх види та організаційна структура.
- •99. Аналіз результатів кількісних маркетингових досліджень.
- •98. Дослідження характеристик ринку, сегментів, заміри потенційних можливостей ринку.
- •97. Моніторинг рекламної або комунікативної активності підприємств.
- •96. Переваги та недоліки різних методів вивчення радіослухачів та телеглядачів.
- •104 Договір на маркетингове дослідження.
- •Питання з дисципліни “Маркетингові дослідження”
- •Сутність та значення маркетингових досліджень у маркетинговій діяльності.
- •Об’єкти маркетингових досліджень.
26.Переваги та недоліки використання телефонного опитування респондентів.
До переваг належать:
1.Низькі витрати на опитування одного респондента порівняно з поштовими або особистими опитуваннями , але ця перевага зникає, якщо телефонне опитування відбувається по всій Україні, а не лише, наприклад, у Києві;
2. можливість швидкого отримання даних: період часу, який мине від постановки завдання до отримання результатів опитування;
3. можливість контролю коректності процедури опитування;
4. зменшується ризик для інтерв’юерів при проведенні інтерв’ю, оскільки виключається можливість зіткнення зі злочинцями, в процесі відвідування респондентів вдома;
5. відсутність особистого контакту з респондентом дає можливість отримати інформацію з делікатних тем;
6. зменшується вплив сторонніх осіб на відповіді респондентів.
Недоліками є:
1. неможливість продемонструвати респондентові зразки етикеток, упаковок з метою вивчення ставлення споживачів до них;
2. труднощі в складанні анкети, бо на слух дуже важко сприймаються складні запитання та запитання з багатьма відповідями.
3. телефонне інтерв’ю не повинно перевищувати 15-20 хв., оскільки респонденти можуть відмовитись відповідати на запитання анкети, не дочекавшись її останнього запитання.
4.відносна висока ймовірність відмови від відповідей, особливо на запитання особистого характеру, а також у зв’язку з необхідністю уточнення в ряді випадків особистості опитуваного вже на початку бесіди;
5. низький рівень телефонізації респондентів, що призводить до непредставницької вибірки і відповідно до непредставницької вибірки і відповідно до репрезентативних даних, бо опитуються
лише ті, хто має телефон.
27.Новітні технології проведення опитувань респондентів.
1.Технологія КАТІ(телефонне інтерв’ю за допомогою комп’ютера ):
Ця автоматизована система ведення телефонних опитувань об’єднує комп’ютерну технологію та телекомунікації, при цьому усуваючи паперові опитні листи. Для проведення такого опитування потрібні комп’ютер, навушники з мікрофоном і телефонний апарат.
2. особисте стандартизоване інтерв’ю «face-to-face»:
Це опитування передбачає безпосередній контакт(вербальний т невербальний)інтерв’юера та респондента з метою отримання від останнього визначеної дослідником інформації.
3.технологія КАПІ(особисте інтерв’ю за допомогою компютера):
Єдина відмінність цієї методики від методики КАТІ полягає у тому, що інтерв’юер самостійно знаходить респондента та в його присутності вводить названий варіант відповіді.
4. Індивідуальні глибинні інтерв’ю та фокус – групи:
Ці види інтерв’ю відносяться до якісних методів маркетингових досліджень, за допомогою яких дослідники вивчають глибинні мотиви споживчої поведінки, відношення, особливості, наслідки з досліджуваної проблеми. Для проведення цих інтерв’ю дослідник готує сценарій обговорення проблеми, в якому інтерв’юеру пропонуються можливі запитання, але які можуть видозмінюватися.
28. Особливості проведення особистого інтерв’ю респондентів.
29 . Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Використовуючи роздаткову, поштову чи надруковану у пресі анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати морально-етичні проблеми.
Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.
Оскільки анкету респондент заповнює самостійно, особливо важливе значення мають структура запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення. Починається вона вступною частиною, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення анкети, зосереджують увагу на способі її повернення після заповнення, її текст повинен створити у респондента настрій співробітництва. Вступну частину найчастіше розміщують на титульному аркуші.
Суттєва перевага самостійного заповнення анкет полягає у відносно низькій вартості, простоті організації (з підготовкою дослідження, в якому розсилається 2—3 тисячі анкет, легко справляються 2—3 особи). Воно дає змогу одночасно провести опитування на великій території, в тому числі у важкодоступних районах. Незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв'юера також сприяє підвищенню надійності результатів дослідження. Ще одна перевага — можливість респондента самостійно обирати зручний для нього час заповнення анкети.
Водночас таке анкетування має чимало недоліків. Основний з них — неповне повернення анкет (не всі респонденти заповнюють анкети і надсилають їх дослідникам), хоч це великою мірою залежить і від кваліфікованості самого дослідника . Ще один недолік — відмінність тих, хто заповнив і надіслав поштову анкету, від тих, хто ухилився від участі в опитуванні, тобто зміщення вибірки. Нерідко надходять відповіді не від тих, кому надсилались анкети. Респондент іноді не сам заповнює анкету, а «перекладає» це на когось із членів сім'ї. Не можна повністю виключити і групове заповнення, використання порад інших осіб.