63.Складнопідрядні речення. Логіко-граматична, формально-граматична та структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.

64.Безсполучникові складні речення.

Є 2 основні класифікації БСР:

• до шкільної

• Бєлошапкової

До шкільної:

1. БСР – особливе речення, де відсутні сполучники і сполучні слова, а тому змістові відношення між простими частинами матимуть набагато більше відтінків значень.

Напр.: сяде шити – не те вишивається

2. Оскільки відсутні сполучники і сполучні слова, то дуже важливу роль починають відігравати при поєднанні простих частин додаткові синтаксичні засоби зв’язку

• Однаковість видо-часових форм присудків або головних членів, подібних до присудків.

Напр.: хочеш їсти – не сиди

• Однакові лексичні елементи і фразеологічні елементи

Напр.: вони не підуть додому, вони підуть у кіно.

3. Заміна форми одного із членів простого речення на близьку форму у другому простому речені

Напр.: журавлі повертаються додому, вони летять із теплих країв

4. Наявність спільного для обох простих частин другорядного члена речення або неповнозначного слова

Напр.: вже червоніють помідори, осінь ходить по траві.

5. Використання у простих частинах антонімів або слів, що повторюються

Напр.: твоя доля – навічно в чорній землі, твоя туга – навічно в чорній землі.

БСР прийнято поділяти на 2 основні різновиди:

1. Речення із однорідними частинами

2. Речення різнотипними частинами.

65.Характеристика мовознавчої науки. Мета і завдання загального мовознавства.

Мовознавство, або лінгвістика — наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників.

Мета і завдання загального мовознавства: фонетика, лексикологія, синтаксис, діалектологія, соціолінгвістика, мовна політика.

Мовознавство пов’язане із тими галузями досліджень, які вивчає людське суспільство; пов’язана із культурологією (як етнос сприймає світ); пов’язана із мисленням.

Мовознавство пов’язана із такими науками, як психологією (функціонування мови є наскрізь психологічним. Процес мовного спілкування, сприйняття, розуміння мовлення неможливо пояснити без психології. Більше того, вся мовна система зберігається у психіці, у свідо­мості людини), філософією (філософія — це база, на якій розвивається мовознавство; вона вказує шляхи розв'язання основних мовознавчих проблем: суть, похо­дження, розвиток мови, співвідношення мовної форми і змісту тощо.

), культурологією, літературознавством (мова є першоелементом літератури, її будівельним матеріалом. Тому мовознавство настіль­ки тісно переплетене з літературознавством, що вони об'єднані в одну комплексну науку — філологію), логікою (яка вивчає форми вираження одиниць мислення — понять, суджень, умо­виводів, полягає в тому, що «проникнути» в мислення можна тільки через мову і, навпаки, змістом мови є дум­ка, мисль людини. Логіки через мову прагнуть розкри­ти закони мислення, його форми, будову, рух).

Предмет мовознавства: дослідження функціонування та структуру мови, синхронія та діахронія, зв’язки які існують між мовами, генетичні зв’язки між мовами, методи дослідження мови (фундаментальні та прикладні (обов’язково має бути практично застусовано у житті)).

Головне завдання курсу загального мовознавс­тва — розширення загальнолінгвістичної підготовки словесника, а також поглиблене вивчення проблем, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, озна­йомлення з основними напрямами, ідеями і пробле­мами сучасного мовознавства, озброєння майбутнього спеціаліста методами наукового дослідження мови.