37.Займенник: визначення, особливості лексичного значення, морфологічні особливості, синтаксичні функції. Розряди займенників, їх граматичні ознаки.

Займенник — частина мови, яка замінює іменник у реченні. Вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?.

Напр.: ти, ніщо, жодний, мій, той, усякий, стільки.

Займенники поділяються на 8 розрядів:

1. Особові

2. Зворотний

3. Присвійний

4. Питально-відносні

5. Вказівні

6. Означальні

7. Заперечні

8. Неозначені

Особові: я (вказує на особу мовця), ти (на співрозмовника), ми, ви.

Граматичне означення:

• Я, ти, ми, ви – не мають ГК- роду; значення мають- числа; змінюються за відмінками.

• Він, вона, воно – історично походять від вказівних

• Вказують на особу, що вже називалась

• У фольклорі –він- може вказувати на історичну

• Можуть передавати негативні емоції

• -Вони- пошанна форма

Вказівні: він, вона, воно, вони.

Граматичне означення:

• Той, цей – вказує на просторовий відмінок

• Такий – вживається для експресії

• Стільки – вказує на к-сть невизначену

• Отой, отакий, оцей – особово вказівні

• Сей, ця, ся, сі – в діалектній мові архаїчна форма “сякий-такий”

Зворотний:

• Стосується будь-якої особи і числа

• Вказує на відношення до суб’єкта дії

• В реченні може бути часткою чи складовим елементом ідіоми

Присвійний:

• Вказує на приналежність предмета особі

• Субстантиновані – мій, твій, моя – мають значення чоловіка чи дружини

• Наш – позначає особу наближену до мовця (за родинними зв’язками)

• Він, вона, вони – в Р.в. можуть мати присвійне значення

Питально-відносні:

• Як сполучні слова – хто, що, скільки

• Який, чий, котрий – змінюється за родами, числами, відмінками.

Означальні:

• Сам, самий, увесь, всякий, всяк, кожен, інший, жодний, жоден – всі вони виражають узагальнене значення, мають стяг/нестяг форми.

• Сам – на просторову, часову, крайню; виділення предмета; вказує на предмет, що самостійно виконує дію.

• Увесь – вказує на повне охоплення предмета, дії, ознаки.

• Усякий – може виражати: різний, різноманітний; вказувати на сукупність порізно взятих предметів (усяка риба водиться в ставку)

• Кожний – значення сукупності різних одиниць

• Інший – на протиставлення попереднього предмету

• Жоден – ніякий, ні один

Заперечні:

• Частка ні+питальний займенник (ні хто, ні що)

Неозначені:

• Творяться від питальних + частки -небудь, де-, -сь, будь-, казна-(хто, що), аби-(що, який).

Загальне лексичне значення: вказують на щось не визначене (не відоме).

38.Числівник: визначення, поділ на розряди. Особливості відмінювання кількісних числівників один, два-чотири, п’ять-десять, п’ятдесят-вісімдесят, сорок, дев’яносто, сто, двісті-дев’ятсот.

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

Розряди:

1. кількісні

2. збірні

3. порядкові

Кількісні – називають абстрактні числа або к-сть однорідних предметів. Поділяються на: власне кількісні, дробові.

Власне кількісні називають к-сть у цілих одиницях (два, п’ять, десять).

Дробові називають числа, що є більшими або меншими за лічильну одиницю (один на два, два на десять). Ці числівники переважають у діловому та науковому стилю мовлення.

Збірні числівники – називають к-сть предметів і їх сукупності (двоє, троє, обидва, обидві). Ці числівники не поєднуються з іменниками, що наз.престижні посади, звання, замість них вживаються кількісні числівники. Ці числівники поєднуються з іменниками сер.р. неживих предметів або за віком істот (четверо телят, двоє вікон).

Порядкові – називають порядок предметів при лічбі (перший, другий…).

Відмінюються як прикметники твердої групи Тверда група – в Н.в. однини мають такі флексії -ий (чол.р. напр.: ясний), -а (жін.р. напр.: ясна), -е (сер.р. напр.: ясне). Належать всі короткі форми прикметників з кінцевим твердим приголосним основи (ясен, зелен). Належать присвійні прикметники із суф.-ів,-їв,-ин,-їн (батьків).

Типи відмінювання. Відмінюються як займенники той, та, те.

Один

Н.один одне

Р.одного →

Д.одному →

З.одного (один) одне

О.одним →

М.одному (ім) →

У не прямих відмінкахці числівники мають закінчення твердої групи крім Р.в. і О.в. жін.р.

Два-чотири

Н.два, три, чотири

Р.двох

Д.двом

З.=Н.=Р.

О.двома

М.(на) двох

Числівник “два” має в Н.в. окрему форму жін.р. (дві учениці, дві студентки).

П’ять-десять

Н.п’ять п’ятдесят

Р.п’ятьох (п’яти)

Д.п’ятьом (ти)

З.=Н.=Р. п’ятдесят/тьох

О.п’ятьма (п’ятьома)

М.(на) п’ятьох (п’яти)

Сорок, дев’яносто, сто

Н.сто

Р.ста

Д.ста

З.сто/ста

О.ста

М.(на)ста

Двісті-дев’ятсот

Н.двісті

Р.двохсот

Д.двомстам

З.=Н.=Р.

О.двомастами

М.(на)двохстах