Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на мову.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
161.24 Кб
Скачать

21.Історичні зміни в морфемній структурі слів: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція.

22.Словотвір. Предмет його вивчення та завдання. Мотивуюча база і дериват. Критерії мотивації.

Словотвір – це розділ мовознавства, в якому вивчаються закономірності творення слів і ті засоби, що використовуються для цього.

Найголовнішим засобом є слово і творення. Слова з’являються в мові не як випадкові одиниці, а як лексеми утворені на основі інших уже відомих у мові слів. Предметом вивченням є слово. Словотвірна система – це сукупність словотвірних типів в їх взаємозв’язках і взаємодії.

Напр..: робити – роб-от-а=робота (нове слово), зелений – зелен-іш-ий=зеленіший

Словотвір розрізняють: синхронний (описови), діахронний (історичний) вивчають систему словотворчих засобів на певному етапі розвитку мови.

Описовий розглядає словотвірні процеси, які виявляють закономірності її розвитку на сучасному етапі. Діахронний – вивчає історію появи похідних слів на основі зіставлення різних періодів функціонування мова.

Усі слова, які є в мові поділяються: похідні і не похідні.

Похідні – це ті слова, які походять, тобото утворилися від інших слів.

Напр.: сад – це те що садити, учитель – це той хто учить.

Не похідні – це ті слова, які з погляду синхронії ні відчого не утворилися.

Напр.: поле, небо, степ, ліс

Словотвірний аналіз полягає у з’ясувані в тому, яким чином слово утворилося. Є повний і не повний словотвірний аналіз.

Словотвірний не повний аналіз робиться за такою схемою:

  1. Похідне (визначаємо від чого утворилося) чи не похідне

  2. Мотивуюча база – це те від чого слово утворилося

  3. Мотивуюча основа (твірна основа)

  4. Засіб творення – це завжди та конкретна одиниця, за допомогою якого слово утворилося

  5. Визначаються морфологічні явища – яких зазнає мотивуюча основа

  6. Спосіб творення.

При повному словротвірному аналізі визначається словотвірне значення, визначається словотвірний тип, за зразком якого слово утворилося.

Напр.: - не похідне

1)це коли щось відписати; 2)відписа; 3)суф. -к-; 4)усічення мотивуючої основи (-а) і змінна наголосу; 5)суфіксальний спосіб творення.

Словотворчу структуру можна передати символічно: О-мотивуюче слово; R1-дієсловний; R2-іменниковий; R3-прикметниковий; R4-пристівниковий.

Напр.: відписка ← відписати ← писати (похідне)

1)писати – це R1О; 2)відписати - R1R1О; 3)відписка - R2R1R1О – символічний запис

23.Способи поєднання морфем. Морфонологічні явища.

24. Способи словотворення.

Способи словотворення – це шляхи та прийоми творення нових слів на базі існуючих в даній мові словотворчих засобів.

Способи словотворення поділяються на 2 великих групи:

  1. морфемні

  2. не морфемні

Морфемні – це такі способи при творені слів, якими використовуються морфемні засоби.

а)афіксальні – це такі при творенні слів якими використовуються афікси.

Виділяють:

  1. суфіксальний – це такий, при якому нове слове утворилося додаванням до твірного слова суфікса.

Засіб творення: конкретний суфікс

Напр..: Одеса - Одес + ит = одесит

  1. префіксальний – сло утворилося приєднанням до твірного слова.

Засіб творення: конкретний префікс.

Напр..: автор + спів = співавтор

  1. конфіксальний – слово утворилося одночасним приєднанням до твірного слова префікса та суфікса тобто конфікса.

Засіб творення: контекст

Напр..: океан + за + ськ = заокеанський

  1. постфіксальний – слово утворилося приєднанням до мотивуючого слова постфікса.

Засіб творення: постфікс

Напр..: торгувати + ся = торгуватися

  1. суфіксально-постфіксальний – це такий, якому слово утворилося одночасним приєднанням до мотивуючого слова суфікса і постфікса.

Засіб творення: конкретний суфікс та постфікс.

Напр..: лист + ува + ти + ся = листуватися

  1. префіксально – постфіксальний – при якому префікс і постфікс одночасно додаються до мотивуючого слова.

Засіб творення: префікс і суфікс.

Напр..: їсти + на + ся = наїстися

  1. префіксально-суфіксально-постфіксальний – при якому слово утворилося одночасним приєднанням до твірного слова префікса, суфікса і постфікса.

Засіб творення: префікс, суфікс, постфікс

Напр..: при + бідн + я + ся = прибіднятися

  1. флексійний – слово утворилося шляхом приєднанням до мотивуючого слова словотворчого закінчення.

Засіб творення: суфікс – флексія.

Напр..: золото → золот + ий = золотий

  1. префіксально-флексійний – нове слово утворилося приєднанням до твірного слова префікса і суфікса-флексії одночасно.

Засіб творення: префікс, закінчення.

Напр..: лист + без + ий = безлистий

б)безафіксний – це такий спосіб творення при, якому нове слово утворилося відкиданням від мотивуючого слова суфікса, рідше закінчення.

Засіб творення: відкидання суфікса, закінчення.

Напр..:садити – сади – сад

в)складання представлений 3-ма різновидами: словоскладання, основоскладання, абривіація.

  • Словоскладання – спосіб творення слів, при якому слово утворилося складанням слів

Засіб творення: складання слів

Напр..: довго-довго, повно-повнісінько

  • Основоскладання – спосіб творення, при якому слово утворилося поєднанням основ слів.

Засіб творення: поєднання, складання основ слів

Напр..: темний + синій → темн+синій = темно-синій

  • Абривіація – слово утворилося поєднанням усічених частин слів або усічених частин слів і цілих слів, які становлять собою лексикалізоване словосполучення.

Різновиди:

  • Ініціальна звукова абривіація - сло утворилося складанням початкових звуків слів.

Напр..: українська постановча армія – УПА

  • Ініціальна буквена абривіація – слово утворилося складанням початковий букв слів

Напр..: МВФ – міжнародний валютний фонд

  • Цифрова абривіація – при творенні слів використовуються цифри

Напр..: АН-70 – Антонов, ТУ-154 – Туполев

  • Часткова абривіація – нове слово утворилося складанням усіченої частини слова і цілого слова

Напр..: медінститут – медичний інститут

  • По частинна абривіація – слово утворюється складанням 2-х або більшої кількості усічених частин слів.

Напр..: медін. – медичний інститут

  • Змішана абривіація – слово утворилося поєднанням різних вище названих різновидів абривіації

Напр..: КрАЗ – Кременчуцький автономний завод

  • Усічення за зразком абривіації – це такий спосіб словотворення, при якій нове слово утворилося шляхом усічення мотивуючого слова без збереження його морфемної цілісності

Засіб творення: усічення слова без збереження морфемної цілісності

Напр..: університет – універ, доктор – док

Не морфемні – це такі способи при творені слів, якими використовуються не морфемні засоби.

Поділяються на:

а)лексико-семантичний – це такий спосіб при якому нове слово утворилося шляхом переосмислення значення мотивуючого слова.

Засіб творення: переосмислення значення мотивуючого слова.

Мотивуюча основа: не визначається, тобто нові слова утворилися безпосередньо від мотивуючих слів (це характерно для всіх не морфологічних способів словотворення).

напр.: зебра(пішохідний перехід) – зебра (тварина)

Лекс.-сем. має різновиди:

  • трансонімізація – це творення нових слів шляхом переходу однієї власної назви в іншу власну назву

напр..: Київ (місто) – “Київ” (назва журналу)

  • трансапелятивація – це утворення нових слів однієї загальної назви в іншу

напр..: лисичка (тварина) – лисичка (гриб)

  • апелятивація – власна назва переходить у загальну (внаслідок переосмислення значення слова)

напр..:Вольт (прізвище вченого) – вольт (визначення напруги)

  • онімізація – загальна назва переходить у власну внаслідок переосмислення її значення

напр..: вовк (тварина) – Вовк (в байці герой), буковина (буковий ліс) – Буковина (місцевість).

б)лексико-синтаксичний – це такий спосіб творення при якому нове слово утворилося шляхом зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово.

Засіб творення: зрощення синтаксичного словосполучення.

Напр..: добридень – добрий день, сімсот – сім сотень, перекотиполе – поле перекотити

в)морфолого-синтаксичний – це такий спосіб, при якому нове слово утворилося шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

Засіб творення: перехід мотивуючого слова у похідне слово (дериват)

Напр..: імен.учителька – прикм.учительська перехід відбувся за допомогою граматичних ознак і синтаксичної ролі у реченні.

Виділяємо 10 різновидів морфолого-синтаксичного способу:

  1. субстантивація – перехід слів різних частин мови у іменники

напр..: Київ←Кий+ів, Львів←Лев+ів

  1. ад’єктивація – перехід слів різних частин мови у прикметники

напр..: варений-варéний, печений-печéний

  1. прономіналізація – перехід слів різних частин мови у займенник

напр..: я цілий день працю (цілий – означає весь день)

  1. нумералізація – перехід у числівник

напр..: сóрок – сорок (мішок, в який складали хутро)

  1. вербалізація – перехід у дієслово

напр..: заридала Катерина та бух йому в ноги (бух (бухнути) – бух (вигук))

  1. адвербіалізація – перехід у прислівники

напр..: це було весною (весною-весна)

  1. партикуляція – перехід у частки

напр..: купила собі книжку (собі – частка)

сиджу собі тай думаю (собі – займенник)

  1. препозиціоналізація – перехід у прийменники

напр..: коло хати ріс старий горіх (коло (прийменник) – коло (іменник))

  1. кон’юкціоналізація – перехід у сполучник

напр..: я знаю, що я нічого не знаю (що (сполучник) – що (відносний займенник))

  1. інтер’єктивація – перехід у вигуки

напр..: слава Україні! (слава (вигук) – слава (іменник)).

г)лексико-морфологічний – це такий спосіб при якому нове слове утворилося шляхом переосмислення значення однієї із граматичних форм мотивуючого слова.

Засіб творення: переосмислення значення граматичної форми мотивуючого слова.

Напр..: котики (вербові) – котики (тварини), півники (квіти) – півники (птиця).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.