5.Системні відношення у лексиці (парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні, гіпонімічні, партитивні, еквонімічні). Екстенсіонал та інтенсіонал словесного знака.

6.Слово і його ознаки. Лзс. Типи лз. Структура лз.

Слово – це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення.

Ознаки:

• Самостійнооформленість (здатність слова легко вичленовуватися з мовленєвого потоку): а) опозиційно рухоме б) слово може бути реченням

• Цільнооформленість: а) фонетична (є комплексом звуків) б) граматична (має граматичні ознаки: вид, відмінок, чмсло, час і т.д.)

• Непроникненість (когезія) – в форму слова не може проникнути інший елемент без того, що слово втратило або не набуло іншого змісту

Напр.: стіл□ + суфікс -ик- = столик виходить інше слово

рука - ручка

• Ідіоматичність (довільність) – у більшості мовних знаків довільний принцип між формою і значенням слова (домовленність).

Однією з найважливіших завдань лексикології полягає у вивченні значення слова. ЛЗС – це той набір ознак, який дозволяє легко розпізнати один предмет серед інших. Існує пряме і переносне ЗС. Значення різноманітних одиниць мови вивчається в одній із найважливіших розділів мовознавства – семантиці.

Лінгвістична семантика вивчає словниковий склад мови і тому ділиться на лексичну семантику та граматичну.

Лексична семантика вивчає предметне значення, тобто те, що характеризує данну мовну одиницю у всій системі форм.

Напр.: млин – споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та інших видів енергії

Граматична семантика вивчає формально-структурні значення, тобто ті властивості одиниць, які виявляються при протиставленні певних форм різних слів, не враховуючи лексичного значення.

Напр.: млин – іменник, чол.роду, вжитий в Н.відмінку однини,належить до 2-ї відміни.

Слід пам’ятати, що лише самостійні частини мови мають лексичне значеня, а службові – граматичне.

І лексичні і граматичні значення співіснують в слові і тісно взаємодіють, тому повне уявлення про семантику слова можливе лише при врахуванні і тих і інших значень.

4 типи ЛЗ:

1)сигніфікативний (просто ЛЗС) – це слово в усій сукупності його значення. В словниках сигніфікативне значення подається у вигляді тлумачень

Напр.: родич – той хто перебуває в спорідненості з ким-небудь

– (переносне) той, хто має однакові думки, риси характеру з ким-небудь

– рослина, тварина або птах одного виду з іншими

2)денотативний (предметний) – яке значення активізується в даному контексті.

Напр..: море (квітів, солона вода)

3)емотивний – це коли є певна оцінка хто говорить, про що говорить

Напр.: не розумний – бовдур

милий – голубчик

співати – гарлапанити

4)структурний:

-парадигматичний (показує місце даної лексеми серед подібних в межах парадигми)

Напр..: місто, село, СМТ

-синтагматичний (здатність слова приєднуватися до іншої лексеми)

Напр..: м’який (меблі, характер, голос, кроки

Структура ЛЗ. ЛЗ має складну структуру, воно поділяється на семантичні елементи, які називаються семами.

Сема – найменша семантична одиниця, яка не пов’язана з планом вираження у структурі знака і виявляється у порівнянні зі значеннями інших співвідносних з ним знаків.

Напр.: для порівняння значень слів стіл, стілець треба визначити і пронумерувати їх семи. Значення слова стіл – вид меблів у вигляді горизонтального укріплення на ніжках широкої дошки, на яких розміщують предмети. Цей опис можна подати у вигляді окремих семантичних елементів: 1)меблі 2)горизонтальний 3)широкий 4)дошка 5)ніжки 6)розміщувати 7)предмети

Стілець – вид меблів у вигляді короткої горизонтальної дошки на ніжках із спинкою для сидіння однієї людини. Такі семантичні елементи: 1)меблі 2)горизонтальний 3)дошка 4)ніжки 5)спинка 6)сидіти 7)людина.

Слова стіл і стілець мають 4 спільні семантичні елементи (1,2,4,5).

Розрізняють семи: інтегральні – спільні для кількох слів; диференційні – якими відрізняються значення слів.