Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на мову.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
161.24 Кб
Скачать

30.Іменник: визначення, поділ на лексико-граматичні розряди.

Іменник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмет чи називає предмет, відповідає на питання ХТО? ЩО?

Йому властиві лексико-граматичні розряди:

  • власні і загальні назви (Петро, машина)

  • збірності (молодь, селянство)

  • одиничності (соломина, картоплина)

  • назви істот і не істот

  • речовинності (нафта, цукор, молоко)

  • конкретні (понюхати, нащупати) і абстрактні (любов, юність)

Граматичні категорії: рід (чол..,жін..,сер.), число, відмінок.

Назви істот:

  1. назви людей, тварин, птахів, комах, риб

  2. демонологічні та міфологічні назви (відьма, русалка)

  3. назви персоніфікованих предметів (мороз, вітер, покійник, небіщик).

Назви не істот:

  1. частини тіла

  2. рослини

  3. абстрактні

  4. мікроорганізми (вірус, бактерії)

Назви осіб:

Іменники, що називають особу без вказівки на стать, а також з визначенням статті особи.

  1. спільний рід (сирота, плакса, злюка)

  2. ім.чол.р., що називають осіб 2-х статтей за фахом (суддя)

  3. ім.чол.р., із суф.-ин- в однині і без нього в множинні (селянин, болгарин)

  4. не офіційні власні імена спільні для обох статей (Саша, Женя)

  5. назви, що конкретизують стать особи (вчитель-вчителька)

Власні назви:

Імена, що служать для виділення окремих предметів з ряду однорідних.

  1. прізвища, імена, по-батькові, псевдоніми, прізвиська

  2. клички тварин

  3. біографічні та астрономічні назви

  4. держав і територіально-адміністративних одиниць

  5. центральних установ та організацій (Верховна Рада)

  6. почесні і вищевійськові звання

  7. назви історичних подій, дат, епох

  8. назви підприємств, установ, магазинів, театрів, готелів, пароплавів

  9. періодичних авидань

Загальні назви:

Узагальнені найменування однорідних предметів, в стані опредмечуваних ознак. Інколи власні назви, які є в однині можуть набувати форму множини.

  1. при номінації однакових осіб чи предметів (дві Наталки, три Одеси)

  2. при позначені членів сім’ї чи роду (брати Гайдаші)

  3. при метафоризації.

Конкретні назви:

Назви, ячкі сриймаються органами чуттів.

  1. Власні назви (“Сон”)

  2. Географічні поняття (Донбас)

  3. Назви установ

  4. Терміни

  5. Назви часових понять (година, доба, тиждень, рік)

Абстрактні назви:

Назви понять, які не сприймаються органами чуттів (радість, доброта, скромність, любов, хода, спання, слухання, мислення)

Збірні назви:

Сукупність предметів, як єдине не подільне ціле. Вживаються лише в однині (жіноцтво – жінка, дітвора – дитина)

Речовинні назви:

Однорідні за своїм складом речрвину, яка ділиться на частини з тими властивостями, що і ціле (масло, олія)

  1. Харчові продукти, зернових, овочевих, ягідних культур

  2. Назви рослин, корисних копалин, будівельних матеріалів, ліків, тканин, природних опадів.

Назви одиничні:

Предмети для виділення їх з однієї маси, засобом творення їх –ин- (солома – соломина).

31.Рід іменників, засоби його вираження. Рід незмінюваних іменників іншомовного походження та іменників-абревіатур. Іменники подвійного та спільного роду.

Рід іменника визначається за закінченням. На сучасному етапі рід визначається граматичними, сутограматичними, семантичними ознаками слова.

Визначають за допомогою 4 ознак:

  1. Лексична

  2. Морфологічна

  3. Словотвірна

  4. Синтаксична

Лексичний засіб полягає у вживанні різних слів, які співвідносяться лексично, виражаючи якесь поняття.

Напр.: хлопець – дівчина (молода особа), тітка – дядько (доросла людина/рідні)

Морфологічний засіб реалізується з допомогою основи слова і закінчення

Напр.: кум – кума, кума – куми, куму – кумі

Синтаксичний засіб – ираження роду з допомогою пояснюючих слів у словосполученні чи реченні

Напр.: виступав Іваненко, виступала Іваненко

Словотвірний засіб з допомогою різних суфіксів.

Напр.: школярка, ровесниць, рабиня

Іменники іншомовного походження оформляються за родами відповідно до вимог укр.мови.

Напр.: практикум Ø (чол.р.) – практика (жін.р.)

Іменники, що закінчуються на –о (сальто, мокко, пальто, індиго)

Рід невідмінюваних іменникових слів може визначатися лексико-семантичними засобами. Назви осіб чол.статті мають чол.р., а жін.статті мають ж.р. (маестро, денді, мадам, леді)

Невідмінюванні іменники прізвища визначають рід синтаксично; невідмінюванні назви тварин мають переважно чол.р. (какаду, кенгуру, поні)

Незначна к-сть іменників, що позначають живі істоти мають сер.р. (маво (макаки) – імаго (комаха), тільки назва однієї комахи має жін.р. – цеце.

Назви не живих предметів мають здебільшого сер.р. (таксі, купе, море, рагу).

Окремі назви мають чол.р.: назви вітрів (торнадо, сулгуні).

Жін.р. – салямі, авеню

Рід іншомовних географічних назв визначається родом іменника, що означає загальне родове населення.

(курорт Сочі, гора Кіліманжаро, ріка Місісіпі)

Рід невідмінюванних ініціальних абревіатур визначається за родом опорного слова (ОНУ, ВУЗ – відмінюється, тому вичисляється за родами як інший відмінковий іменник.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.