Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на мову.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
161.24 Кб
Скачать

39.Дієслово: визначення, граматичні категорії і синтаксична роль. Дієслівна система. Інфінітив як початкова форма дієслова. Категорія виду, засоби її вираження.

Дієсло́во — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання "що робити?", "що зробити?".

Інфінітив (початкова форма дієслова; неозначена форма)- це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду (хотіти, йти, плакати).

Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли ("Мовчати!"- несподівано навіть для себе самої сказала Марія).

Інфінітів закінчується на -ти або -ть (Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну мати вибирати (В.Симоненко).

Дієслова у формі інфінітіва бувають недоконаного і доконаного виду (йти- дійти, стучати- стукнути).

У двоскладовому реченні неозначена форма дієслова може виступати у функції будь-якого члена речення:

  • підмета (Зробити це буде доброю справою);

  • означення (Навіть камні інколи можуть кричати);

  • частини складеного присудка (Прибули і стали виходити на берег);

  • обставини ("Як би не попастися"- раптом подумалося Сергію);

  • додатка (Пора вже збиратися).

У безособовому реченні неозначена форма дієслова найчастіше виступає у ролі головного члена речення (Повірити у це було неможливо; Нічого не можна вже повернути).

Дієслово може означати:

  • процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);

  • процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);

  • конкретну фізичну дію (йти, будувати, вчитися);

  • переміщення у просторі (бігти, їхати, йти);

  • сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);

  • бажання (воліти, хотіти, бажати);

  • стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);

  • ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);

  • зміни (розквітати, старіти, молодіти).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю.

напр., у реченні: Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметникабсолютна- означення). Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).

Дієслівні форми: іти, спав, побіжить, засміється, сумуючи, є неперехідними, оскільки від них не можна поставити питань доіменника/займенника кого — що?кого — чого?, отже, вони не мають при собі в реченні прямих додатків.

Значення перехідності/неперехідності виражає спрямованість/неспрямованість дії на якийсь об'єкт. Перехідність/неперехідність у формах інфінітива є важливою умовою правила творення дієприкметників.

Категорія виду.

Вид – одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду родити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?

Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти - прийти, шити – пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.

Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:

  • а) префіксів: казати – сказати, рости – вирости;

  • б) суфіксів: стукати – стукнути, записувати – записати;

  • в) чергування звуків: сидіти – сісти, замітати – замести; сказати – скочити;

  • г) наголосу: виміряти – виміряти, розкидати – розкидати;

  • д) різних основ: брати – взяти; ловити – піймати.

Лише доконаний вид мають дієслова: розговоритися, наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.

Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.

Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом – ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.