Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на мову.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
161.24 Кб
Скачать

44.Дієприслівник: визначення, дієслівні та прислівникові ознаки. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Форми на –но, -то.

Дієприслівник- це незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, пояснюючи в реченні основне дієслово- присудок і відповідає на питання що роблячи?що зробивши?(засипаючи, схопивши, читаючи).

Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:

  • керує іменником або займенником (працюючи з ними; їдучі машиною);

  • утворюється від дієслівних основ (прийти® прийшовши);

  • зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний: посміхнувся®посміхнувшись; недоконаний: посміхався® посміхаючись);

  • має з дієсловом близьке значення (ідучи дорогою- йти дорогою).

З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:

  • не змінюється;

  • у реченні виступає обставиною (Всі принишкли, вслухаючись у тишу).

1. перехідність:

перехідні: неперехідні:

беручи (що?), вітаючи (кого?)

співаючи, ідучи

2. вид:

доконаний вид недоконаний вид

взувши, передпочивши

думаючи, ведучи

3. час:

минулий

теперішній

сказавши, бігши

киваючи, стежачи

 

Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів:— від І дієвідміни учи (-ючи),— від II дієвідміни — -ачи (-ячи): нес/уть + учи —> несучи, малю/ють + ючи —> малюючи, нос/ять + ячи —> носячи, стеж/ать + ачи —> стежачи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -ши (коли основа закінчується на приголосний звук) або -вши(коли у кінці основи є голосний звук): прибігти + ши —> прибігши, дописати + вши —> дописавши.

У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + учи —> змагаючись, задуматись + вши —> задумавшись. ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергуванняо/і: перемогти —> перемігши.

45.Предикати (категорія стану), їх семантико-граматичні ознаки. Розряди слів категорії стану за значенням.

46.Прислівник: визначення, поділ на розряди. Творення ступенів порівняння прислівників.

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).

Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, способу або образу дії, кількісно-означальні.

Якісно-означальні. Дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогоюсуфіксів  або , наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.

Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:

  • легко — легше — найлегше

  • гірко — гіркіше — найгіркіше.

  • Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння якісних прикметників.

Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше або -іше (довго — довше, тепло — тепліше), а також суплетивно (гарно — краще, погано — гірше) або аналітичним способом (вдало — менш вдало, ясно — більш ясно).

  • Найвищий ступінь твориться за допомогою частки най-, що додається до форми вищого ступеня, наприклад:

  • весело — веселіше, найвеселіше

  • дорого — дорожче, найдорожче.

Прислівники способу або образу дії. Вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському).

Кількісно-означальні прислівники. Виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання: скільки?наскільки?якою мірою?як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше — за метою її виконання.

Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу, прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.

Прислівники часу. Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання: коли?відколи?як довго?доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди, учора, понині, одвіку).

Прислівники місця. Означають місце дії або напрям руху предмета. Відповідають на питання: де?куди?звідки? (угорі, вниз, здалеку).

Прислівники причини. Виражають причину дії і відповідають на питання: чому?через що?з якої причини? (зопалу, згарячу, здуру, знічев’я).

Прислівники мети. Виражають мету дії і відповідають на питання: для чого?нащо?з якою метою? (умисне, наперекір, напоказ)

Безособово-предикативні прислівники (їх ще називають словами категорії стану) виражають:

  • стан природи (тихо, ясно, тепло, темно, холодно);

  • психічний або фізичний стан людини (легко, весело, радісно, сумно, душно);

  • зумовленість, необхідність, доцільність дії в оцінці людини (треба йти, необхідно виконати, потрібно сказати).

У ролі головного члена безособових речень вони виражають відношення до особи, яка зазначає певного стану, або вказують на загальний фізичний стан природи. Порівняйте: Дівчині весело (холодне, лячно, байдуже); Надворі весело (холодно, сухо).

Займенникові прислівники. Можуть входити як до означального, так і до обставинного різновиду прислівників. Серед них відокремлюють:

  • питально-відносні (декудияк)

  • вказівні (тактамтутсюдитудитоді)

  • заперечні (ніденікудиніколиніяк)

  • неозначені (деськудиськолись)

Модальні прислівники. Передають ставлення мовця до змісту висловлювання (мабутьможливонапевнобезперечнопо-перше й т.ін.).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.