Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на мову.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
161.24 Кб
Скачать

32.Категорія числа іменників. Засоби її вираження. Однинні та множинні іменники.

За наявністю форм числа іменники поділяються на 3 розряди:

  1. Ті що мають форми однини та множини

  2. Ті що вживаються тільки в однинні

  3. Ті що вживаються лише в множинні

ГК числа відображає співвідношення предметів і проявляється у протиставленні форм однини і множини. У формі однини іменники називають один предмет з класу однорідних (стіл, парта, студент).

У формах множини іменники вважають корелятивними. Значення числа у мові і в об’єктивній дійсності не завжди збігаються (карась водиться в ставку (не одна риба, а багато).

Засоби вираження категорії числа: - флексія (стіл – столи); - суфікси -ес-,-ин-,-ат-,-ят-,-ен- (небо – небеса, людина – люди, теля – телята); - наголос (живу біля мóря – моря і океани); чергування звуків (око – очі); - у незмінюванних словах форми однини і множини визначається синтаксично (тепле каміння – теплі камені).

В однині іменники – ці іменники, називають іменники які не сполучаються з власне кількісними числами:

1)іменники з абстрактним значенням (любов, молодість, спання)

2)збірні іменники (рідня, дітвора, селянство)

3)іменники з речовинним значенням (пісок, молоко, шовк)

4)іменники власні назви (Юпітер, Київ, Україна)

Деякі з цих іменників мають форми множини:

А) коли абстрактні іменники набувають конкретного значення (у цих машин різні швидкості).

Б) коли абстрактні іменники виражають інтенсивність вияву чогось (радощі, болі)

В) якщо іменник набуває значення терміна (температура – фізика низьких/вищих температур)

Г) якщо речовинні іменники називають сорт, від речовини (мінеральні води, сипучі піски, хімічні солі)

Д) якщо власні назви набувають узагальненого значення, або одним іменем називають кількох осіб (два Івани, Дон Жуан).

Множинні іменники:

1)назви одягу, взуття

2)назви споруд

3)назви знарядь праці

4)назви частин тіла

5)назви предметів особистого користування (окуляри)

6)назви маси продуктів харчування (консерви)

7)назви залишків речовини

8)назви ігор

9)назви обрядів, урочистих подій

10)назви часових понять

11)емоції

12)деякі геграфічні назви (Суми, Лубни, Албпи)

13)назви деяких інших понять типу (кошти, прийоми, плавні)

33.Категорія відмінка іменників. Засоби вираження відмінкових граматичних значень.

Відмінок іменника має морфолого-синтаксичну сутність. Тобто кожен іменник за морфологічною природою має відмінкову форму, але оскільки іменник поєднується з іншими словами у словосполученні і речовинні і змінюється його форма.

Відмінок – це граматична словозмінна категорія, що виражає відношення іменника до інших членів речення і вказує тим самим на його синтаксичну функцію.

До ГК відмінка входить 7 граматичних речень (усіх відмінків).

Засоби вираження:

  • Флексія

Іноді та сама флексія може виражати значення різних відмінків: Р.ночі це омонімічні флексії

Д.ночі

М.ночі

Але буває, що в одному відмінку різні флексії є засоби вираження ідмінка: М.(на) козакові, козаку, козаці.

Такі флексії називаються варіантами (характерні для М. і Д. відмінків).

  • Наголос (Н.поля (мн.), Р.пóля (одн.)

  • Форма іншого слова (Н.ті дороги, Р.тієї дороги)

  • Чергування звуків (Н.рука, Д.руці)

  • Суфікси (Р.ім’я – імені, курча – курчати)

  • Словопорядок (Н.радість, З.горе)

  • Прийменники (не потребують Н.,Д.,Кл.відмінків)

Різні прийменники можуть виявляти різні відтінки того самого відмінка (Р.вийшов з-за лісу, Р. підійшов до лісу).

34.Критерії поділу іменників на відміни. Іменники І-ї відміни, поділ їх на групи. Фонетичні зміни у формах іменників при відмінюванні. Іменники 3-ї відміни. Множинні іменники, особливості їх відмінювання.

Парадигматика – здатність іменників змінюватись за відмінками.

Критерії виділення:

  1. Флексія

  2. Рід

  3. Звукозмінни в основах слів

Є 4 парадигматичні типи іменників.

І відміна: -іменники чол.р.,жін.р. та спільний рід -а(-я) (вода, Марія, Кузьма, сирота); -іменники жін.р. з грубілим суфіксом -ищ(е) (бабище, відьмище); -іменники жін.р. (пані – панія).

Особливості відмінювання:

Однина – 1) Д.в.-чергування г/з, к/ц, х/с перед -і (нога-нозі, рука-руці, вухо-вусі); 2) З.в.-іменники з суфіксом -ищ(е) мають різні закінчення (лапищу, лапище); 3) Кл.в. -о,-е,-є (мамо! Земле! Мріє!) пестливі іменники -у,-ю (бабусю! Галю!).

Множина – 1) Н.в.-іменники -ищу мають варіантні флексії а/і (бабища/бабищі); 2) Р.в. (сльози-сльоз/сліз); 3) З.в. назви істот мають форми Р.в., не істот – Н.в.

Групи:

Тверда група – іменники з основою на твердий приголосний із –а.

Мяка група – іменники з основою на м’який приголосний з –я.

Мішана група – іменники з основою з –а + іменники на –ищ(е) (крупа, межа.

ІІІ відміна: іменники жін.р. з –Ø (ніч, піч, любов + МАТИ).

Особливості відмінювання:

Однина – 1) Н.в., З.в.-Ø (+іменники мають закінчення на -и,-ір,-і) (З.в. матір), деякі іменники мають чергування о,е з і (ніч-ночі, піч-печі); 2) О.в. –у (орфографічно –ю) (ніччю, матір’ю), кінцевий приголосний основи між голосними подовжується (сіллю); 3) Кл.в. –е (частіше дорівнює Н.в.) (любове).

Множина – 1) Н.в.,З.в. -і (тіні, ночі, матері); 2) Р.в. -ей,-ів (ночей, матерів); 3) Д.в. -ам,-ям (ночам, матерям); 4) О.в. -ами(-ями) (ночами, матерями); 5) М.в. -ах (у тінях); 6) Кл.в.=Н.в.

Відмінювання множинних імеників:

Н.в. - -и,-і(-ї),-а (окуляри, двері, ворота, Гімалаї); Р.в. - -ів,-ей,-Ø (окулярів, дверей, вуст) наявні чергування –о з –і (ворота-воріт), вставні голосні -о, -е між приголосними (ясла-ясел, висівки-висівок); Д.в. - -ам(-ям) (окулярам, дверям); З.в. = Н.в. (ворота, сани) АЛЕ: у З.в. можуть бути форми Н.в. і Р.в. (діти-дітей); О.в. (окулярами, дверями); М.в. (у дверях, на окулярах).

35.Критерії поділу іменників на відміни. Іменники 2-ї відміни, поділ їх на групи. Особливості поділу на групи іменників з основами на –ар(-яр), -ир, -ур, -ір. Іменники 4-ї відміни. Відмінювання іменників-абревіатур.

ІІ відміна: -іменники чол.р. з -Ø, -о (стіл, дуб, Дмитро); -іменники сер.р. з -о,-е,-а(я) (озеро, море, зілля); -іменники подвійного (чол.р, сер.р.) з згрубілим суфіксом –ище (вовчище, ставище).

Поділ на групи:

Тверда група – іменники чол.р. з основою на твердий приголосний (стіл, дуб, студент); - іменники чол.р., сер.р. з флексією –о (Павло, Дмитро, озеро).

Мяка група – іменники чол.р. на м’який приголосний (край, день), сер.р. -е, -я (знання, полум’я).

Мішана група – іменники чол.р. з основою на -ж-,-ч-,-ш- (ніч, меч, морж), сер.р. на зак. –е (плече, водоймище, прізвище).

З основою на -ар(-яр), -ир, -ур, -ір:

М’яка група – іменники -ар, -ир Н.в.множини –і (лікар-лікарі, монастир-монастирі); - іменники -ір, -ур (якір, лобур).

Мішана група – іменники чол.р. –яр (назви осіб за професією, діяльністю) (вугляр, каменяр, школяр).

Тверда група – всі інші іменники (ВИНЯТОК: муляр, столяр, звір, комар, снігур, ювілер).

IV відміна: іменники сер.р. із закінченням -а(-я), які при відмінювані мають суфікси -ат,-ят,-ен.

Однина – 1) Н.в., З.в., Кл.в. -а(-я) (дівчата, курча, хлопча); 2) Р.в. -и,-і/-а (дівчати, імені, ім’я); 3) Д.в., М.в. –і (імені); 4) О.в. -ам,-ям (дівчам, ім’ям (суфікси втрачаються)); 5) деякі іменники з суф.-ен- мають паралельні форми О.в. (ім’ям-іменем).

Множина – 1) Н.в., Кл.в. -а (імена, бровенята); 2) Р.в. –Ø (курчат, дівчат); 3) Д.в. –ам (дівчатам, курчатам); 4) З.в.=Р.в (у назвах осіб (істот)) (дівчат, малят); 5) З.в.=Н.в. (у назвах не істот) (імена, племена); 6) З.в.=Н.в.=Р.в. (у назвах тварин) (пасти ягнята/ягнят); 7) О.в. –ами (курчатами); М.в. –ах (на курчатах).

Відмінювання абревіатур:

Відмінюється – 1) іменники, що складаються з початкового складу прикметника та іменника (хімічний завод – хімзавод); 2) іменники, які складаються із початкових звукосполучень різних слів (медичний санітарний батальйон – медсанбат); 3) ініціально-звукові сполуки (Вуз, Загс).

Невідмінюються – 1) ті, у яких ІІ компонент – це іменник у непрямому відмінку (комполку); 2) ті, що утворені з початкових літер інших слів (райовно); 3) ініціальні та ініціальнозвукові абревіатури (МТС – машинно-транспортна станція).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.