Складнопідрядні речення з підрядним місця

У складнопідрядних реченнях з підрядним місця підрядна частина виступає в ролі обставини місця щодо головної части­ни або уточнює обставину місця головної частини, наприклад:

«А де нема любові і страждання, Там не живе, не б'ється і жит­тя...» (О. Олесь).

Підрядні місця відповідають на питання де? куди? звідки? \ містять вказівку на місце, напрямок, простір або на вихідний пункт дії, про яку говориться в головному реченні.

З головним реченням підрядні з'єднуються сполучними сло­вами де, куди, звідки, яким можуть відповідати співвідносні тут, там, десь, туди, кудись, звідти, що виступають у ролі об­ставини місця головного речення: «Ікуди було в садку не глянеш, десь поміж яблунь, груш, кущів порічки й аґрусу неодмінно біліла і його сива голова» (О. Довженко).

Крім цього, в головному реченні можуть бути і прислівники скрізь, усюди, які разом з часткою не в підрядній частині нада­ють реченню узагальнювального значення.

Підрядні місця можуть:

виконувати роль розгорнутої обставини місця, віднося­чись до речення в цілому: «Де кров текла козацькая, трава зеле­ніє» (Т. Шевченко);

розкривати значення співвідносних сполучним словам вказівних прислівників — обставин місця в головному реченні: «Там, де верби хшять віти, Там, де лози струнко гнуться, Там, на озері розкішнім, Хвиїя срібная жила» (О. Олесь);

уточнювати обставину місця головного речення, вираже­ну прислівником: «Уякий бік життя не поглянемо, скрізь поба­чимо, як оригінально, своєрідно складав свою культуру народ ук­раїнський» (І. Огієнко).

Коли підрядне місця приєднується до головного сполучним словом де, воно вказує на місце дії головного речення, сполуч­не слово куди в підрядному реченні вказує на напрямок дії го­ловного речення, звідки— на вихідний пункт дії. В розмовній мові, крім цих сполучних засобів, уживається сполучне слово кудою, якому може відповідати співвідносне тудою в головному реченні. Його значення не збігається з жодним із зазначених сполучних слів. Кудою вказує на шлях (часто — один з кількох можливих), на якому відбувається дія, названа в головному ре­ченні, наприклад: «...Андреуччо зрадів несподіваному щастю, миттю вибрався з гробниці і подався з церкви тудою, кудою при­йшов» (Дж. Бокаччо, пер. М. Лукаша).

Коли підрядне речення приєднується відносними словами де, куди, звідки до іменника, що виступає в головному реченні в ролі обставини місця, таке підрядне слід розглядати як озна­чальне: «Обережно підступав [Катранник] до станції, де вже по­тяга не було, як і озброєної варти також» (В. Барка).

Підрядне місця може займати будь-яку позицію щодо голов­ного речення: «Куди підеш, бідні молодиці, Молодиці і вдовиці по­тішаєш» (Л. Лепкий); «Я їду туди, де мене чекає вільний степ, _тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах і сміх безтур­ботних селянок» (М. Хвильовий).

Складнопідрядні речення з підрядним причини

Складнопідрядним реченням з підрядним причини назива­ється речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній час­тині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, на­приклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був під­тримувати вогонь» (В. Гжицький).

З головною частиною підрядне причини з'єднується сполуч­никами бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучни­ком а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з то­го приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'яз­кий... знак м 'якшення не пишеться, оскільки тут з, сразом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр. правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).

У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та га­зетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполуч­ники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причи­нові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О. Олесь); «Нешвидко бігла тя-гарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В. Барка).

Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись пово­рухнутись, щоб не злякати» (О. Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).

Складені сполучтн вирази вживаються переважно в офіцій­но-діловому та науковому стилях.

Складені сж>лучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні. При розчленуванні цих сполучників на дві частини слова тому, тим, затим, через те входять до складу головного речення і ви­конують роль співвідносних слів, а підрядне з'єднується з го­ловним сполучником що: «А Катерина сидить тут тому, що тут Андрій» (І. Багряний); «Становище його було дуже кепське тим, що він не мав абсолютно ніяких речей...» (І. Багряний).

Головна і підрядна частини складнопідрядного речення з підрядним причини можуть стосуватися одного суб'єкта дії: «Я піаки прийду, бо дуже хвилююсь» (М. Стельмах).