
- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Відокремлення прикладки
Відокремлена прикладка — це субстантивний (іменниковий) зворот, який виступає в реченні у функції означення. Як і невідокремлена прикладка, вона узгоджується з означуваним словом у відмінку. Відокремлена прикладка — один із виразних стилістичних засобів. З одного боку, вона дає можливість у стислій формі висловити свої думки, передати їхню ієрархію, з іншого — вона виступає як яскравий зображувально-оцінний засіб. Сприяють відокремленню прикладок такі фактори, як зміст, наявність пояснювальних слів, характер означуваного слова, місце прикладки в реченні та ін.
1. Завжди відокремлюється постпозитивна поширена прикладка, що пояснює або вточнює іменник. Тоді прикладки передають додаткове повідомлення про означуваний предмет. це переважно інша назва особи або предмета, уже названого означуваним словом, яке може бути як загальною, так і власною назвою: «Автор її— колишній розвідник, став згодом відомим істориком, професором Лондонського та Оксфордського університетів» (газ.); «і світає, і смеркає, і знову смеркає, а москаля, Ті сина, немає, немає» (Т. Шевченко). Відокремлені прикладки з таким значенням властиві всім функціональним стилям сучасної української літературної мови. Крім того, в художньому стилі відокремлена прикладка виступає з чітко вираженою означальною функцією і має порівняльний, оцінний характер: «І Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень божий умиваїи» (Т. Шевченко). У фольклорних творах та творах, стилізованих під фольклорні, прикладка часто виступає об'єктом поширення звертань: «Ой ти, Петруню, ой ти серце, набери води у відерце» (нар. пісня); «Ой дівчино, дівчинонько, квітко розмаїта, чому ми ся так не любим, як тамтого літа?» (коломийка).
Одиничні постпозитивні прикладки відокремлюються тоді, коли мають додаткове самостійне значення. Це буває в тих випадках, коли відокремлена прикладка пояснює означуване слово — іменник — власну назву. Це найчастіше прізвища, імена або псевдоніми, а також географічні назви, які потребують уточнення: «До мене підходить друг мого дитинства Григорій Безверхий, архітектор» (О. Довженко). Прикладки — власні імена і прізвища — відокремлюються тоді, коли вони названі вперше: «Найменша дочка його, Соломія, підвівши голову, оглядала обсипану плодами яблуню» (М. Стельмах).
Препозитивні прикладки відокремлюються, коли мають обставинно-означальне значення, переважно причинове. Така прикладка пов'язана не тільки з іменником-підметом, а й з діє-словом-присудком: «Сам депутат, Іван Петрович добре розумів усі складності сучасної економічної політики» (газ.). Такі прикладки на письмі відокремлюються комою.
Увага' Якщо препозитивна прикладка має тільки означальне значення, то комою вона не виділяється: «Старшина мінометної роти Вася Багірое був з тих людей, що Оля них війна давно вже стала звичайною справою» (О Гончар).
4. Одиничні й поширені прикладки, які пояснюють особо- вий займенник, відокремлюються незалежно від місця в реченні. У постпозиції такі прикладки мають уточнювально-поясню- вальне значення: «Він, вісічнадцятилітній хлопець, повертався з весняного лісу, засіяного синім рястом і прозоро-голубими дзвони- ками» (М. Стельмах); «А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру» (Т. Шевченко). У препозиції ці прикладки мають додаткове обставинне значення: «Нащадок козаків, щирий патріот, він дбав про збереження української
ьіПури» (газ.); «Польова билиня, вона не призвичаєна до густої Угіювоїтіні» (Панас Мирний).
5. Завжди відокремлюються прикладки, які до означувано- слова приєднуються за допомогою слів на прізвище, на ймен-
*° родом, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи шобто), наприклад, зокрема, особливо та ін. Ці прикладки мають уточнювальне або уточнювально-видільне значення: «Гей був у Січі старий козак, на прізвище Чалий» (нар. пісня); «Більшість, особливо молодь, вбачала у поїздці до Морниці веселу розвагу» (І. Вільде); «Деякіриби, як, наприклад, корюшка, в'ють під водою гнізда і відкладають туди ікру» (газ.).
Прикладки, що приєднуються за допомогою сполучника як, відокремлюються лише тоді, коли мають додатковий причиновий відтінок. Таке відокремлення не залежить від місця прик-дадки в реченні: «Івась, як менший, завжди терпів від Карпа» (Панас Мирний).
Увага1 Не відокремлюються прикладки, які разом із як вказують на інші додаткові відтінки або мають значення «вролі кого, чого» «Черкащина давно оспівана як хлібний край» (газ).
6. На письмі відокремлені прикладки виділяються комами, рідше — тире. Тире ставиться тоді, коли прикладка стоїть у кінці речення, щоб відрізнити її від однорідних членів речення, або тоді, коли автор хоче підкреслити її пояснювальне значен- ня: «На смуглявому обличчі біліє кілька ямок — сліди вітряної віс- пи» (М. Стельмах); «Стоять стиглі ниви — Золоті озера — ши- роко і дзвінко в далечінь розлиті» (В. Лісничий).