
- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Просторові відношення
Синтаксична синонімія досить поширена серед прийменників просторового значення. Виділяється значна кількість синонімічно споріднених прийменників, що передають значення просторової близькості. Домінантою цієї групи є прийменник біля — найуживаніший, особливо на сторінках газет. Будучи домінантою синонімічного ряду, він постійно взаємодіє з іншими прийменниками, які, при близькості значення з прийменником біля, мають і суттєві відмінності в семантиці чи стилістичних відтінках.4 Розглянемо окремі прийменники, що створюють один синонімічний ряд із прийменником біля.
Прийменник при передає значення безпосередньої близькості, щільності місцерозташування, наприклад: «Сидить при березі з вудкою» (Ю. Смолич). При — один із синонімічних варіантів прийменника біля. Пор.: «При вході до гуртожитку маячить вартовий» — «Піде перевіряти пост, виставлений біля входу до корпусу» (О. Гончар); «Дівчина сідала при відчиненому вікні й подовгу мрійно дивилася на посріблені місяцем вільхи» (Я. Талан) — «Сиділа вона біля вікна» (О. Гончар).
До цього ж ряду приєднуються прийменники коло і над. Пор.: «Зустрілись біля Дніпра» — «Козаче село Глибове при самому Дніпрі» (Марко Вовчок) — «Катерина стоїть коло Дніпра» (О. Довженко) — «А тут ось маєте: пором і верболози над Дніпром, обов'язкові при поромах» (М. Рильський)ЛПрийменник коло — власне, такий же нейтральний, як біля, але вирізняється меншою частотністю вживання. Прийменник над зберігає відтінок підвищення, підняття, розташування одного предмета ви-ше за іншого, що є його первинним значенням. Відтінок розташування біля, поруч — додатковий, вторинний.
До цієї ж групи належать прийменники край, кінець (зрідка кінці), які, передаючи значення просторової близькості, уточнюють його — місце дії на краю предмета. Пор.: «Ось їх величезні юрби біля берега» (О. Довженко) — «Край берега у затишку прив'язані човни» (Л. Глібов). До цього ж ряду іноді приєднується контактний прийменник на, набуваючи невластивого для нього відтінку значення просторової близькості, наприклад: «Ось він на березі моря» (газ.). У значенні просторової близькості, із вказівкою на місце дії, вживається іноді прийменник від як синонім біля, наприклад: «Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста» (М. Коцюбинський). Цей синонімічний ряд може включати в себе (зокрема, при назвах предметів побуту) й інші прийменники як периферійні, наприклад: «Засіпали її в саду б'іля столика» (О. Гончар) — «Господар сидить коло столу» (П. Загребельний) — «Ми сиділи при столику, сердито мовчали і сьорбали холодний чай» (Ю. Смолич) — «Богдан, присівши край столу, обдумував...» (О. Гончар)^— «Сидить батько кінець стола, на руки схилився» (Т. Шевченко) — «Скинув хутро опанчі, до столу сівши» (М. Бажай) — «Дівер примостився за столом» (А. Дімаров) — «Він розсівся перед столом недбало, незалежно» (Ю. Збанацький).
Біія — це ще і поруч, поряд (поруч з, поряд з), особливо коли йдеться про назви осіб чи взагалі живих істот. Пор.: «Присіла на колесі біля Віталика» — «Йому випало сидіти поруч з Тонею» (О. Гончар) — «Поряд нього за столом сидів» (А. Головко).
Прийменник побіїя — того ж значення, що й біія, але з відтінком (як і бсі прийменники з префіксом по) поширення дії, протягу в довжину, наприклад: «Птиці оселяться побіїя ставу» (М. Стельмах), «Дробаха, вставши з гурту, пішов ходити побіїя вагонів» (О. Гончар). Як синоніми до прийменника побіля, а отже й біля, вживаються також прийменники понад, уздовж, попід — тобто ті, що передають відтінок видовженості. Пор.: «Біля шляху виросли тополі» — «Побіїя рядочка дрібних кленів-по-кленів зупинились коні» (М. Стельмах). «Попід горою гай» (Л. Глібов) — «Особливо дружні оплески лунають на тротуарах уздовж траси, коли повз імпровізовані трибуни мчить велосипедист із 72-м номером на майці» (газ.) — «Верби так розкішно хиляться понад ставками» (О. Гончар).