
- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Складені числівники
У давньоруській мові складені числівники утворювалися шляхом з'єднання простих і складних числівників за допомогою сполучників і прийменників. Протягом XIV і XV століть сполучники і прийменники поступово зникають зі складу числівників. Складені кількісні числівники утворюються шляхом поступового називання кількості тисяч, сотень, десятків і одиниць у напрямку від більшого до меншого (виняток становлять назви одиниць другого десятка). Відмінюються складені числівники в кожній своїй частині, наприклад:
Р. восьми тисяч восьмисот вісімдесяти вісьмох
Д. восьми тисячам восьмистам вісімдесяти вісьмом
*0. вісьма тисячами вісьмастами вісімдесятьма вісьмома
ЗБІРНІ ЧИСЛІВНИКИ
Збірні числівники творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівника тридцять. Вони означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.
До збірних числівників належать такі слова; двоє (двійко), троє (трійко), четверо (четвірко), п'ятеро (п'ятірко), шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро, чотирнадцятеро, п 'ятнадцятеро, шістнадцятеро, сімнадцятеро, вісімнадцятеро, дев'ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро. Крім цих числівників, до збірних можна віднести числівники обоє, обидва, обидві.
Збірні числівники не можуть бути компонентом складених кількісних числівників. Таким чином, сполучення типу сто дванадцятеро тощо не є нормативними в українській мові.
Збірні числівники двоє, троє — старі форми середнього роду цих числівників.
Числівники обидва (чоловічий і середній рід), обидві (жіночий рід) означають / той, і другий.
Збірний числівник четверо утворений від основи порядкового числівника четвертий. Інші збірні числівники утворилися від кількісних за допомогою суфікса -ер(о).
Іноді збірні числівники утворюються за допомогою суфіксів -к(о), -єчк(о)- (двійко, двоєчко, трійко, троєчко та ін.).
При відмінюванні всі збірні числівники мають форми відповідних кількісних числівників.
Збірні числівники обидва, обидві, обоє при відмінюванні мають форми числівника оба, який зберігся тільки в діалектах.
Н. обидва обидві обоє
Р. обох
Д. обом
3. якН.абоР.
О. обома
М. (на) обох
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Порядкові числівники утворюються від основ кількісних числівників за допомогою закінчень -ий, -а, -е прикметників твердої групи без особливого суфікса при ствердінні кінцевого приголосного основи. Порядкові числівники перший, другий мають інші основи, ніж відповідні кількісні числівники. У числівників третій, четвертий основа кількісного числівника зазнала певних змін.
Числівник перший утворився від давньоруського кореня пьрв (пьрвьш) за допомогою суфікса вищого ступеня порівняння -ьш-(пьрв-ьш-ии).
Числівник другий утворився від давньоруського кореня другь. Крім нього, в давньоруській мові існував числівник вьторь, корінь якого представлений у таких словах, як повторювати, вторинний, вівторок.
Історичним коренем числівника третій виступає трь-, тре-.
У числівника четвертий корінь четвер- спільний з коренем збірного числівника четверо.
У числівника шостий о після шиплячого розвинувся з давнього е перед твердим складом (шестьш).
У числівника сьомий о на місці давнього е виник під впливом форм шостий, восьмий, де цей звук закономірний.
Числівник сороковий у своєму складі містить суфікс -ов-.
У числівника сотий о основи походить з * у сильній позиції (сьто — сьтьш).
Порядкові числівники двохсотий — дев'ятисотий утворюються шляхом складання форми родового відмінка відповідного кількісного числівника з порядковим числівником сотий.
Порядкові числівники тисячний, мільйонний, мільярдний утворені за допомогою суфікса -н-.
Першою частиною складного порядкового числівника, що називає одиниці, десятки або сотні мільярдів, мільйонів чи тисяч, виступає родовий відмінок складного кількісного числівника: двохтисячний.