2.2. Види й функції соціальної інформації

Говорячи про соціальну інформацію, виникає питання про її класифікацію. Тут важливу роль грає те, на основі яких ознак будується класифікація. Наприклад, існує класифікація соціальної інформації з характеру джерела, засобу фіксування або передачі й характеру споживача. Здесь виділяється чотири основних потоки: контрольно-вимірювальна, обліково-статистична, науково-технічна, суспільно-політична ².

А.И. Михайлов виділяє два основних види соціальної інформації: інформацію безпосереднього керування й інформацію розвитку системи ³. Інформація безпосереднього керування дозволяє тримати систему в заданому режимі, фіксується у вигляді певного набору показників. Інформація розвитку системи втримується в наукових документах (книгах, статтях, звітах, дисертаціях і т.д.). Зрозуміло, що дана класифікація умовна й приблизна, тому що науково-технічна інформація мо-

¹ Берг А.И. Кібернетика й суспільні науки. - М.: Наука, 1964. - С. 259-260.

²Див.: Евладов Б.В. Деякі особливості соціальної інформації. - Новосибірськ: Наука, 1969. - С. 70-71.

³Див.: Михайлов А.И. Проблеми інформаційного забезпечення процесів керування. - М., 1972. - С. 702-703.

29

жет служити не тільки розвитку, але й функціонуванню системи, що безпосередньо ставиться до управління системи.

Ще одна підстава для класифікації – сфера застосування інформації: масова (загальна) і вузькоспеціальна інформація. Масова інформація не має строго обмеженої сфери застосування, кола споживачів. Кількість її одержувачів дос таточно велике й рухливо. Спрямована спеціальна інформація призначена певним споживачам для рішення настільки ж певних завдань.

Інформація втілюється в різні матеріальні форми, по-різному сприймається людиною, передається по різних каналах, виражається в певних структурних елементах – символах. Звідси такі види інформації, як візуальна й звукова, письмова й усна, радіо-і телеінформація й т.д.

За формою й способом придбання інформацію можна розділити:

– на академічну, отриману в процесі навчання із загальнодоступних джерел, обміну досвідом;

– на робочу, одержувану спеціально із застосуванням інформаційних засобів;

– на прижиттєву, одержувану в процесі соціалізації особистості.

Оскільки соціальна інформація є результат відбиття соціальної дійсності, те її варто класифікувати залежно від ступеня співвіднесення з дійсністю, з реальними процесами. У цьому випадку вся соціальна інформація підрозділяється на інформацію про сьогодення й інформацію про майбутнє (яка, у свою чергу, ділиться на прогностичну й планову).

Інформація про сьогодення, безсумнівно, більше, об'ємніше, ніж інформація про майбутнє. Особливість же останньої інформації полягає в тому, що вона носить не емпіричний, а науковий, узагальнений, систематизований характер. Прогностична інформація дозволяє поліпшити планування, удосконалити систему керування. Прогнозування сприяє підвищенню ступеня науковості керування, дозволяє правильно визначити перспективу, черговість виконуваних завдань, здатність реагувати на умови, що змінюються. Планова ж інформація випливає зі справжнього стану системи, виражає майбутнє в конкретних показниках, переважно кількісних. Тобто прогноз є інформаційною основою для підготовки можливих варіантів рішень, тоді як план - реалізація того або іншого варіанта.

Наступна класифікація, пропонована А. Д. Урсулом, заснована на виділенні основних видів інформації з форм суспільної свідомості: економічна, політична, правова, наукова, эстетическая, філософський і інший види соціальної інформації ¹. Дамо визначення цих видів інформації.

¹ Див.: Урсул А.Д. Природа інформації. - М., 1969. - С. 64 - 66.

30

Економічна інформація – відбиває відносини людей у процесі матеріального виробництва й впливає не тільки на економіку, але й на всі найважливіші сфери життя суспільства.

Політична інформація – явища, факти, події політичного життя суспільства – відносини між класами, націями, державами. Виступає як важливий засіб володарювання й керування.

Правова інформація – оперує нормами, правилами, установлюваними державою відповідно до його мет і інтересами, регулює відносини й поводження людей.

Наукова інформація – це одержувана в процесі пізнання логічна інформація, що адекватно відображає закономірності об'єктивного миру й використовувана в суспільно-історичній практиці.

Эстетическая інформація – інформація, доступна почуттєвому сприйняттю й складова аспект художніх образів.

Філософська інформація – це передана приватними науками й в інші сфери діяльності людини інформація в якості світоглядних і методологічних знань.

Кожний з перерахованих видів інформації характеризується своїм змістом і обсягом, специфічними джерелами, формами руху, переробки й використанні в керуванні. Зрозуміло, не існує чіткого розмежування на різні види. Наприклад, економічна інформація є основою всіх суспільних відносин і нерозривно зв'язана й взаємодіє з іншими видами інформації.

Як видно, у наведених класифікаціях за основу взяті всілякі властивості інформації. Дані класифікації досить відносні, оскільки та сама інформація може виступати в різних видах.

При вивченні інформаційних процесів у суспільстві необхідно також сказати про функції інформації. Помітимо, що їхнє виділення - досить складне завдання, і тут майже неможливо дати таке розмежування, щоб виключити перехрещування функцій. Виділимо головні.

Одна з головних функцій соціальної інформації – це функція спілкування людей, тобто комунікативна. «Комунікативна функція інформації полягає в роз'ясненні й поширенні завдань діяльності, організації обговорення, уточнення, конкретизації інформації, забезпеченні її засвоєння об'єктом керування з урахуванням його потреб і інтересів» ¹. Вона проявляється в передачі інформації від джерела до одержувача й виконує особливу роль в інтеграційних процесах суспільства. Завдяки такій особливості інформація сприяє об'єднанню людства в єдину взаємозалежну цивілізацію, поєднуючи при цьому інтелектуальні ресурси всієї цивілізації.

Ващекин Н.П., Абрамов Ю.Ф. Інформаційна діяльність і світогляд. - Іркутськ, 1990. - С. 34.

31

Без інформації неможливе керування, і, отже, правомірне вичленовування управлінської функції інформації. Збір і переробка коштовної й надійної інформації, її ефективне використання, блокування непотрібної й шкідливої інформації забезпечує ефективне керування суспільними процесами. Процес керування починається з одержання й обробки вихідної соціальної інформації, що використовується для розробки стратегії керування, вироблення й вибору управлінських рішень, організації їхнього виконання, регулювання й контролю, оцінки результатів. Соціальне керування - це насамперед соціальна, цілеспрямована людська діяльність, що пов'язана з виробленням рішення, з регулюванням системи відповідно до заданої мети, із систематичним одержанням і використанням різних видів соціальної інформації.

Необ ходимым ознакою керування є сталість мети інформаційного процесу, що припускає збереження керованої системи з її одночасною зміною, що відповідає мети керування. Управлінська функція інформації нерозривно пов'язана з її комунікативною функцією, її придатністю для забезпечення зв'язків і спілкування людей один з одним у процесі їхньої діяльності, для зрозумілості й прийнятності переданих вказівок і рішень.

З управлінською й комунікативною функціями нерозривно зв'язана пізнавальна функція інформації. Вона виражається в цілеспрямованому процесі оволодіння суспільством досвідом, багатством знань, накопичених людством, тобто виражає зв'язок інформації із соціальним пізнанням. Ця функція тісно пов'язана з науковою діяльністю, що має потребу у використанні накопиченої наукової інформації. У результаті цієї діяльності виникає нова наукова інформація, що задовольняє потреби суспільства.

Інформаційна взаємодія, постійний обмін інформацією, відомостями про різні явища й процеси дійсності, для того щоб успішно виконувати свою соціальну роль, управляти численними об'єктами навколишнього світу, управляти самим собою, колективами людей, - неодмінна умова ф ункционирования й розвитку суспільства, життя й розвитку кожної людини.