4.2. Глобальні інформаційні мережі

Продуктом глобалізації є глобальні інформаційні мережі. Слово «мережі» відбиває розгалужену вшир і вглиб техногенно - інституціональну інфраструктуру міжнародних інформаційних інститутів, що діють на всій планеті.

Глобально централізоване керування розвитком світового співтовариства в цей час проявляється в п'яти сферах людської діяльності - фінансах, економіці, гуманітарній сфері (праві, суспільно - політичного життя й ін.), екології, інформації. Міжнародна глобально централізована інфраструктура керування цими сферами, по суті, і являє собою глобальні мережі. У цьому зв'язку можна говорити про глобальні фінансові мережі, глобальних економічних мережах, глобальны х гуманітарних мережах, глобальних екологічних мережах.

Таким чином, глобальні інформаційні мережі – це система міжнародних установ, через які здійснюється централізовано керований процес межчеловеческой комунікації, формування й передачі інформації в глобальний побут.

Глобальні інформаційні мережі виконують двоїсту функцію - комунікаційну як засіб межчеловеческого спілкування й властиво інформаційну - формування й запуск у суспільний побут інформації, орієнтованої на певні культурологічні цінності.

¹ Левашова А.В. Глобалізація миру: міф або реальність? // Вестн. Моск. ун-та. Сірий. 18. Соціологія й політологія. - 2001. - № 1. - С. 28.

72

В основі глобальних інформаційних мереж лежать три основні фактори:

1. Техніко-технологічний, що зводиться до формування техниче­ ской інфраструктури на рівні сучасних технологій.

2. Політичний: формування механізму глобального керування.

3. Цивилизационно-Культурологічний, у рамках якого проявляється особливість сучасного етапу світового суспільного розвитку.

З технологічної точки зору основою глобальних інформаційних мереж є глобальні комп'ютерні мережі, які містять у собі Інтернет, Інтранет і інші, що вміщають більші обсяги переданої інформації, високу швидкість її передачі, використання цифрових технологій.

Історія появи Інтернет пов'язана з військовими розробками Пентагона (Міністерства оборони США), які були початі в 70-е рр. ХХ в. Первісне технологічне завдання складалося в пошуку такої загальної схеми взаємодії комп'ютерів, що забезпечувала б її безперебійну роботу в умовах виходу з ладу окремих її елементів під час війни.

Подальше вдосконалювання ідеї привело до створення зрілої й практичної технології створення глобальної електронної мережі, що відкрила до кінця ХХ в. необмежені можливості для багатопланової взаємодії, керування й спілкування.

Більшість аналітиків уважають, що справжня дата виникнення Інтернет - 1983 р., коли споконвічна ARPAnet була розділена на мережу MILNET, що призначалася для використання у військових цілях, і властиво ARPAnet, орієнтовану на продовження досліджень у мережній області. Сама родоначальниця Інтернет - ARPAnet припинила своє існування в липні 1990 р., а її функції поступово перейшли до більше розгалуженої структури Інтернет.

Сучасний Інтернет являє собою реалізацію двох мегапро-ектов ХХ в. - американської ініціативи по створенню «Національної інформаційної інфраструктури», офіційно проголошеної в Меморандумі 1993р. і європейської концепції «Інформаційного суспільства», затвердженою Комісією ЄС в 1994 р.

Таким чином, Інтернет як система межчеловеческого спілкування міняє площину просторово-тимчасового виміру, поле його дії, переміщаючи фокус людських взаємин із соціально- ідеологічної сфери в техногенну. Система взаємин людей в інформаційному полі Інтернет як би витиснутий з реального суспільства у віртуальний мир, що існує в людській свідомості. Формування цього па-рамира означає вихід людства за межі миру матеріальної власності у віртуальний мир, вільний від матеріальної нерівності. Пріоритет Інтернет - це технічна можливість необмеженого й безумовного спілкування між собою людей планети. Парамир Інтернет покази-

73

вает умовність таких продуктів цивілізації, як національні держави й границі.

Дефініція Інтернет випливає із сутнісних рис, властиві мережі, а саме:

– Інтернет – глобальний комунікаційний канал, що забезпечує у всесвітньому масштабі передачу мультимедійних повідомлень;

– Інтернет – загальнодоступне сховище інформації, всесвітня бібліотека, архів, інформаційне агентство;

– Інтернет – допоміжний засіб соціалізації й самореалізації особистості й соціальної групи шляхом спілкування із зацікавленими партнерами;

Виходячи зі сказаного Інтернет – глобальна соціально - комунікаційна комп'ютерна мережа, призначена для задоволення особистісних і групових комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій. У цій дефініції враховані наступні відмітні ознаки Інтернет:

- соціально-комунікаційна сутність мережі, обумовлена просторовою й тимчасовою функціями, тобто здатністю забезпечувати рух змістів у соціальному просторі й часі;

- призначення для задоволення комунікаційних потреб не суспільства в цілому, а окремих особистостей і соціальних груп, обумовлених їхнім прагненням до соціалізації й самореалізації;

- входження в систему електронної комунікації, завдяки використанню комп'ютерної бази й телекомунікаційних технологій;

- глобальні масштаби мережі.

Рассмотрим основні технічні рішення й терміни, прийняті в Інтернет ¹.

WWW, або всесвітня павутина, – являє собою просторово розподілену інформаційно-пошукову систему, що складається з наступних елементів:

· информационных ресурсов в виде:

– Web-Сторінок, що представляють собою адресовані (имеющие однозначну адресу) машиночитаемые документи, що містять текст, графічну інформацію, у тому числі багатобарвні зображення й посилання на інші документи;

– система посилань утворить гіпертекст, що полегшує інформаційний пошук;

– сайтів – сукупності сторінок, що належать приватній особі або організації й розміщених на якому-небудь сервері (сайти від англ. site – ділянка, мають свої адреси, на одному сервері може розміщатися кілька сайтів);

– каталогів і файлів – засобів організації інформаційних ресурсів;

¹ Див.: Соколов А.В. Загальна теорія соціальної комунікації. Навчальний посібник. - Спб., 2002. - С. 208 -216.

74

· информационно-поисковых языков словарного и классификацион­ ного типа, служащих для поиска информации по ключевым словам и индек­ сам иерархических классификаций (русскоязычные поисковые системы Рамблер, Апорт, Яндекс; англоязычные – Altavista, Infoseek и др.);

· логических операций, используемых при поиске с помощью опера­ торов И, ИЛИ, НЕ, а также расширении поисковой зоны путем отбрасывания окончаний и суффиксов слов;

· технических средств реализации в виде серверов с размещенными на них сайтами и страницами и средствами проводной и радиосвязи, обра­ зующими узлы и глобальную структуру сети;

· программного обеспечения, включающего протоколы, регламенти­ рующие обмен информацией между компьютерами (интерфейс), систему адресов компьютеров, сайтов, документов, страниц, гипертекстовые языки для описания содержания документов, специальные программы для движе­ ния в сети (браузеры, или навигаторы) и др.

Використання Інтернет по суті справи, являє собою реалізацію прикладних функцій мережі. Розглянемо області застосування Інтернет (поза комерційною експлуатацією).

· Образование. Здесь активно разрабатывается идея дистанционного обучения, суть которого состоит в замене физического перемещения студен­ тов к источникам знания на виртуальное перемещение знаний к студентам. Дистанционное образование особенно привлекательно для заочного образо­ вания. Большинство вузов имеет в Интернет свои сайты, где размещаются не только рекламно- ознакомительные материалы, но и электронные версии учебных пособий, методические материалы, контрольные задания и т. д.

· Библиотеки используют телекоммуникационные возможности Ин­ тернет: для обслуживания читателей в режиме теледоступа, без посещения читальных залов; для библиотечной кооперации – в виде обращения к элек­ тронным каталогам других библиотек; передачи фрагментов баз данных, за­ каза литературы в книжны х магазинах, книгообмена и т. д.; для развития профессиональных контактов с отечественными и зарубежными коллегами путем электронной почты, подписки на тематические листы рассылки, теле­ конференций и т. д. Несмотря на высокую оценку информационных ресур­ сов, Интернет рассматривается как дополнение к справочно- библиографиче­ ским фондам, а не их замена.

· Музеи используют свои серверы для предоставления следующих ус­ луг: справки об адресах, часах работы, телефонах; предварительный заказ билетов и организация экскурсий, публикация анонсов выставок и коллек­ ций; проведение дискуссий специалистов и любителей искусства и др. Реали­ зуется проект «Музеи России», который ставит задачи открыть миру Россий­ ское культурное наследие, способствовать росту культурного туризма в Рос­ сию; развивать дистанционное образование; формировать среду общения для

75

музейних фахівців. Створений «Всеросійський реєстр», що включає більше двох тисяч музеїв.

· Здравоохранение в Интернет впечатляюще представлено телемеди­ циной. Телемедицина – это использование телекоммуникаций и компьютер­ ной технологии в сочетании с опытом специалистов-медиков для оказания врачебной помощи в отдаленных районах в любое время суток. Телемедици­ на незаменима в чрезвычайных обстоятельствах и при катастрофах. Кроме телемедицины, Интернет используется для распространения медицинских знаний, фармакологической информации, экологического мониторинга и поддержания экологической безопасности.

· Трудоустройство облегчается с помощью баз данных Интернет, где собраны сведения о компаниях- работодателях, об имеющихся вакансиях и требованиях к соискателям. Кроме того, есть банк биржи труда, куда работ­ ник может включить свои предложения по трудоустройству.

· Гражданские инициативы. Виртуальное пространство Интернет – прекрасное поле для развертывания гражданских инициатив независимо от официального одобрения.

Можна відзначити ще ряд областей застосування Інтернет. Наведеного цілком достатньо щоб переконатися в експонентному росту й впровадженні глобальних інформаційних мереж у життєдіяльність суспільства. Необхідно також відзначити, що думки щодо значимості й перспектив Інтернет не відрізняються єдністю: одні бачать у ньому міф про демократичну рівність, про гармонію особистості й влади; інші розглядають його як потужний засіб інтелектуального й духовного розвитку людей; треті вбачають у ньому стимул для пробудження соціальної активності.

Феномен Інтернет - привабливий предмет для метатеоретических узагальнень. Джерелами матеріалу для узагальнюючих висновків можуть служити конкретні науки, що вивчають різні аспекти явища Інтернет, як то:

Філолофсько-історичний аспект. З погляду філософії історії очевидно, що поява глобальних інформаційних мереж - переконливий аргумент на користь формування всесвітньої інформаційної цивілізації, тобто інформаційної культури. По-перше, мережа транснациональна, вона переборює державні й національні границі, сприяючи діалогу й зближенню народів; по-друге, вона сприяє інтеграції національних і регіональних економічних зон у глобальну економіку; по-третє, вона здатна співіснувати з різними політичними режимами, культурними і язиковими розходженнями; по-четверте, вона може стати платформою для формування всесвітнього универсума знань людства.

76

Організаційно-управлінський аспект. Головний організаційно-управлінський принцип мережі, що створює їй репутацію абсолютно демократичного інституту, полягає в децентралізації, у відсутності верховного управлінського органа й ієрархії влади. Однак тут спостерігається рівень початкових організаторів-керівників - це провайдери. Провайдер - власник фрагмента віртуального простору, що стягує із клієнтів плату за користування доступом до мережі, але не обмежує зміст їхніх діалогів. Якщо провайдер по тимі або інших причинах не влаштовує клієнтів, вони можуть розірвати укладене з ним угода й перейти до іншого власника віртуальної області.

Етико-правовий аспект обумовлений суперечливістю ідеології мережі: з одного боку, повна гласність і відкритість, воля слова й самовираження; з іншого боку - недоторканність приватного життя, дотримання етичних норм, виключення насильства. Однак абсолютна гласність неминуче приводить до порушення недоторканності приватного життя. Відкритість мережі сприяє поширенню по усьому світі наклепу й дезінформації, що провокується анонімністю авторів, що входять у мережу.

Соціальний аспект – це осмислення кола користувачів мережі. У перший період становлення Інтернет це були професіонали- технократи, що створили фізичну структуру мережі і її програмне забезпечення. Нині до них приєдналися менеджери й бізнесмени, службовці, викладачі й студенти, а також колективні користувачі - банки, лікарні, фірми, університети й школи, засоби масової комунікації, бібліотеки, музеї й т.д. Для цих користувачів Інтернет - зручний робочий інструмент, що дозволяє успішно вирішувати виробничі або навчальні завдання. Зложилася третя група - субкультурное співтовариство користувачів Інтернет, для яких мережа не допоміжний інструмент ділової активності, а життєве середовище, з якого зв'язані життєві змісти особистості, місце самореалізації людини.

Психологічний аспект особливо чітко проявляється при вивченні субкультурного співтовариства, що складає головним чином з молоді, що не досягла 30 років. Віртуальна реальність при глибокому зануренні впливає на всі органи почуттів людини, а також на його уяву й мислення. Свідомість роздвоюється через постійні переходи від віртуального миру до реальності й навпаки. У результаті трансформується духовний мир людини, його образ думки й спосіб життя. У нього з'являється ряд психічних новотворів - інтересів, мотивів, установок, прагнень, цілей, орієнтованих на віртуальність. Психіатри звертають увагу на появу таких психічних відхилень, як тривожність при роботі з комп'ютером, Інтернет-Залежність, хакерство, поглощенность комп'ютерними іграми, соціальна інфантильність. Особливу заклопотаність психологів і педагогів викликає проблема «Інтернет і діти».

77

Розвиток Інтернет у Росії відбувається за рахунок великих міст. Відсоток малих міст у сільській місцевості мізерно малий. Останнім часом намітилася тенденція до переваги серед Інтернет-Користувачів людей із середнім статком (матеріальне становище визначається по наявності предметів тривалого користування).

Цікаво відзначити, що, за даними опитування «Фонду суспільна думка», 11 % росіян мають матеріальну можливість користуватися Інтернет. Статус зайнятості російських користувачів Інтернет можна простежити в табл. 8 ¹.

Таблиця 8 Статус зайнятості російських користувачів Інтернет

	2000р.	2001р.
Керівники	16,9	19,6
Фахівці	26,9	22,8
Службовці	13,4	11,1
Робітники	3,3	3,1
Інші працюючі	7,7	11,0
Учні	12,6	17,3
Студенти вузів	13,4	11,3
Пенсіонери	0,5	0,5
Інші непрацюючі	5,4	3,7

Найбільша потреба серед користувачів спостерігається в інформації російською мовою. По даним того ж опитування, 57 % користувачів у Росії воліють обраща ться до російськомовних сайтів і тільки 25 % рівною мірою використовують ресурси Інтернет на російській і англійській мовах.

Аналіз Інтернет-Аудиторії по користувальницькому стажі виявив дві значимо важливі «поколенческие» групи користувачів. Старожили (ті, хто почав користуватися мережею в 1998 р. і раніше) за роки користування мережею встигли придбати ряд характерних звичок: Інтернет для більшості з них – робоча необхідність; вони значиме частіше, ніж користувачі в цілому, відвідують пошукові й іноземні сайти й активніше користуються електронною поштою. Новосели, що прийшли в мережу в останні два роки, менш активні в Інтернет, серед них високий відсоток учнів; багато новоселів використовують Інтернет «для задоволення».

На питання: «За якою інформацією Ви найчастіше звертаєтеся до ресурсів Інтернет?» у першому півріччі 2001 р. російські користувачі відповіли в такий спосіб (див. табл. 9).

Див.: Вершинин М.С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві. Там же. - С. 68.

78

Таблиця 9 Пріоритетність тим інформації в Інтернет

Тема інформації	2001 р.
	Всі, %	Керівники, %	Учні, %
Розваги	25,9	14,9	30,0
Нове програмне забезпечення	24,0	30,6	17,5
Комп'ютерні ігри	23,9	15,7	45,3
Відео, шоу-бізнес	18,7	4,4	40,6
Новини економіки	16,8	34,4	7,5
Виробники товарів і послуг	14,7	25,9	4,4
Техніка	14,3	17,1	15,0
Новини політики	12,7	18,5	8,8
Онлайновая преса	11,5	20,1	6,6
Еротика	11,4	9,1	17,2
Спорт	11,1	8,5	21,6
Популярна наука	10,1	8,5	13,1
Пошук роботи	9,7	9,9	4,4
Електронна комерція	9,6	16,8	1,9
Погода	9,0	8,0	9,1
Подорожі	7,1	9,9	8,8
Мистецтво	6,9	4,1	6,6
Медицина	6,9	10,2	1,6

Очевидно, що Інтернет як нова двостороння інтерактивна система комунікації істотно змінить форми соціальної організації суспільства, оскільки інформаційна насиченість глобальних мереж, порівняно недорогий доступ до них і простота взаємодії залучають в Інтернет щодня нові тисячі людей в усьому світі.

Таким чином, уособленням глобальних інформаційних мереж служить феномен Інтернет, виявлення сутності змісту якого вимагає міждисциплінарних досліджень. Інакше кажучи, метатеоретическое осмислення всесвітньої павутини вимагає узагальнення философско - історичних, организационно-управленчески х, етико-правових, соціальних і психологічних аспектів, пов'язаних із сутнісними й прикладними функціями Інтернет.