2.4. Еволюція засобів передачі соціальної інформації

У процесі розвитку суспільства йде процес нагромадження інформації, необхідної для життєдіяльності суспільства, міняється середовище перебування людини, міняється спосіб життя. Це супроводжується появою нових форм і засобів інформаційних зв'язків. Неухильне прагнення людей до вдосконалювання засобів спілкування й інформаційної взаємодії можна простежити протягом всієї історії розвитку суспільства. До самих ранніх засобів передачі інформації можна віднести мова жестів, людську мову, наскальні малюнки, багаття на курганах, бій барабанів, узелковое лист і т.д.

Постійний розвиток і вдосконалювання засобів передачі інформації в суспільстві зв'язується з інформаційними революціями. В історії розвитку суспільства виділяється кілька інформаційних революцій,

36

т. е. перетворення суспільних відносин через кардинальні зміни в сфері обробки інформації ¹.

Першу революцію зв'язують із винаходом писемності, що привело до гігантського кількісного і якісного стрибка. Тільки разом з листом виник специфічно людський спосіб кодування інформації й передачі її іншим людям, тобто з'явилася можливість передачі знань від покоління до поколен иям. Це добре відбито в давньоєгипетському трактаті «Прославляння переписувачів», що ставиться до кінця II тис. до н.е.:

Мудрі переписувачі не будували собі пірамід з міді

І надгробків із бронзи,

Не залишали після себе спадкоємців,

Дітей, що зберегла їхні імена.

Але вони залишили свою спадщину в писаннях,

В повчаннях, зроблених ними ².

Так писемність стала знаряддям освіти й поширення знань. До передачі інформації підключився самий потужний канал - візуальний. Не заміняючи попередні фо рмы інформаційної взаємодії, поява писемності принципово змінило інформаційне середовище.

Друга революція викликана друкарством. Честь іменуватися батьківщиною друкарства заперечують кілька народів: голландці, бельгійці, італійці, французи й німці. Найбільше відмінюються, що друкарство було винайдено німцем Иоганном Гутенбергом у середині XV в. Точної дати чудового винаходу немає. Перші книги, видрукувані И. Гутенбергом, ставляться до 1445 р. Це був ручний верстат і за перші 3 роки було випущено 23 книги. Протягом 50 років у містах Західної Європи було засновано більше 1100 друкарень, що випустили в цілому 35-45 тисяч назв першодрукованих книг тиражем близько 20 млн екземплярів. Найбільш відома книга, випущена в 1487 р. французом Пьером де Руже в 2 томах, - «Мати історій». Друкований верстат дозволив зробити письмову мову й грамотність надбанням багатьох. Печатка стала першим технічним засобом передачі інформації, що радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності, відкритим И. Гуттенбергом у середині XV в. Друкований верстат дозволив зробити письмову мову й грамотність надбанням багатьох. Книга, журнал, газета багаторазово збільшили роль інформації, вона стала широко доступної, її стали

¹ Див.: Вершинин М.С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві. – М.: Изд-У Михайлова, 2001. - С. 9 - 10.

² Поезія й проза Древнього Сходу. - М., 1973. - С.102 - 103.

37

розглядати як безпосереднє джерело знань, і, як відзначає А. В. Соколов, це викликало наступні зміни:

- з'явилися поняття цінності, новизни змісту;

- виникло авторське право й поняття «плагіат» (в XVIII в.);

- виробилися літературні жанри й стилі викладу, норми літературної мови;

- утворилася читацька масова сукупність, що складається з незнайомих один з одним людей, що мають загальні погляди й інтереси;

– тиражовані в сотнях екземплярах книги перетворилися в завершені й цілісні елементи упредметненої й довгострокової соціальної пам'яті ¹.

Третя революція обумовлена винаходом електрики, завдяки якому з'явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати й накопичувати інформацію в будь-якому обсязі. Розробки електромагнітних технологій привели до того, що інформація стала передаватися за допомогою різного роду електромагнітних сигналів, що перетворяться в зорово-звукові сигнали.

У Франції на початку XIX в. Клодом Шаппом був винайдений оптичний телеграф. В 1820 - 1830 р. учені в усьому світі працювали над створенням електричного телеграфу. Пріоритет належить росіянинові вченому Павлу Львович у Шилли нг в, котор ый в октяб ре 183 2 р. продем онс триро вал пер вую тілі -графную передачу, вона мала обмежене поле дії в трохи кіло -метрів. В 1837 - 1838 р. американський винахідник Самуэл Морзе винайшов телеграфний апарат, швидкість передачі становила 100 кодів у мінуту.

Апофеозом телеграфного зв'язку стала прокладка кабелю по дну Атлантичного океану між Європою й Америкою в 1858 р., що забезпечило миттєву передачу повідомлень.

Телефон розв'язав проблему дистанційного обміну мовними повідомленнями. В 1876 р. патент на винахід телефону одержав американець Олександр Белл. А в 1877 була заснована «Белл Телефон Компани».

У Росії перші телефонні станції почали діяти в 1882 р. у Петербурзі, Москві, Одесі й Ризі.

Російський фізик А. С. Попов 7 травня 1895 р. побудував приймач електромагнітних хвиль (Радіо). Наприкінці 20-х рр. ХХ в. з'явилися приватні й державні радіостанції, що використовують мікрофони, лампові приймачі, більшість громадян перетворилися в радіослухачів.

Розвиток технічних засобів передачі інформації привело до формування масової комунікації. Як відзначає вітчизняний соціолог Б.М. Фирсов, «масова комунікація – процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм і т.д.) за допомогою технічних засобів (печатки, радіо, телебачення, кінематографа й ін.) на чис-¹Див.: Соколов А.В. Загальна теорія соціальної комунікації. - Спб., 2002. - С. 247.

38

ленно більші, розосереджені аудиторії» ¹. Тобто з'явилася можливість установлювати одночасний контакт із більшою кількістю людей, вилучених друг від ін уга. До характерних рис массо виття комунікації професор Ч. Райт відносить наступне: «вона припускає порівняно більшу різнорідну й анонімну аудиторію; інформація передається привселюдно, часто з орієнтацією на повільне сприйняття її здебільшого аудиторії й відрізняється швидкоплинністю; коммуникаторы об'єднані в складну організацію або працюють в індустрії з більшими фінансовими засобами» ².

Американський соціолог Ч. Лантухи відзначає, що комунікація на початку ХХ в. містить у собі «міміку, спілкування, жести, тон голосу, слова, писемність, печатка, залізниці, телеграф, телефон і самі останні досягнення по завоюванню простору й часу. Чіткої границі між засобами комунікації й іншим зовнішнім миром не існує. Од­нако разом з народженням зовнішнього миру з'являється система стандартних символів, призначена тільки для передачі думок, інформації» ³.

Четверта революція пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології й появою персональн ого комп'ютера, на базі якого надалі минулому створені комп'ютерні й космічні мережі, які дозволяють одержати доступ до широкого кола інформації.

Сам термін «інформаційні технології» з'явився наприкінці 1970-х г. і став означати комп'ютерну технологію обробки інформації. Він об'єднав усе обчисли тельные й телекомунікаційні технології й біль -шую частина споживчої електроніки й радіомовлення. Мікропроцесорні технології проникнули майже в усі куточки повсякденного життя й, більше того, практично необратимо взаємно збагатили свої численні області застосування, включаючи промисловість, торгівлю, керування, утворення, медицину, наукову й професійну діяльність, а також домашній побут.

Створення нових інформаційних технологій є відповіддю на потребі людства у використанні колосальних обсягів информа -ции. Відбувається поступове створення нового інформаційного середовища, у якій відбувається людська діяльність, і, як наслідок, - зміна форм цієї діяльності.

Специфічною характеристикою мультимедійних засобів передачі інформації є заміна лінійного тексту нелінійним гіпертекстом. Як відзначає А. В. Соколов, книжність споконвічно пов'язана з лінійною послідовністю знаків; письмові тексти одномірні: вони читаються буква за буквою, слово за словом, і ніяк інакше. Мислення ж людини в-

¹ Фирсов Б.М. Шляхи розвитку засобів масової комунікації. Соціологічні спостереження. – Л., 1997. – С.20.

² Wpight Ch. Mass Communication. A Sociological Perspective. - N.Y., 1986. - Р.9.

³ Лантухи Ч. Громадська організація /Тексти по історії соціології XIX – XХвек. - М., 1994. - С. 379.

39

всі не лінійно, навпроти, многомерно, і в ньому кожний зміст пов'язаний з іншими змістами не тільки в силу просторово-тимчасової суміжності, а в силу різноманітних формальних і змістовних асоціацій. Тому лист лише частково передає думку, підмінюючи її гнучку багатомірність твердою одномірністю ¹.

Гіпертекст – це сукупність змістовно взаємозалежних знаків, де від кожного знака в процесі читання можна перейти не до одному єдиного, що безпосередньо випливає за ним, а до многим іншим, так чи інакше пов'язаним з даним. Таким чином, відтворюється багатомірність людського мислення. Для моделювання багатомірних зв'язків між знаками потрібне віртуальний простір, що створюється сучасними комп'ютерними системами. Причому в гіпертекст як значеннєві елементи можуть включатися не тільки окремі слова, фрази або документи, але й зображення, музичний супровід, тобто всі засоби мультимедиа.

Необхідно відзначити, що в період бурхливого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дозріває тенденція, пов'язана з формуванням интраперсональной комунікації (між індивідом і електронними засобами передачі інформації), що спрямована на те, щоб зробити ефективним внутріособистісне спілкування. Для интраперсональной комунікації пропонуються телетекст і відеотекст. Телетекст дає можливість одержувати різну інформацію через спеціальні адап теры. Відеотекст за допомогою кабельної техніки дає можливість одержати інформацію, закладену в комп'ютері, і навіть здійснити зворотний зв'язок з іншими одержувачами інформації. Комп'ютерні відеоігри й програми; відеодиски, що використовують лазерну техніку, призначені для індивідуального користування, видозмінюють природу засобів масової інформації, і як відзначає В. П. Конецкая, розширюють функції сучасних засобів зв'язку в наступних напрямках: «1) децентралізація – вибір програми залежить більшою мірою від індивіда; 2) збільшення обсягу інформаційних програм (завдяки кабельному й супутниковому телебаченню); 3) можливість интерактивности – взаємодії через зворотний зв'язок для обміну інформацією» ².

Особливості переробки інформації в интраперсональной комунікації зв'язуються не тільки з новою сферою масового спілкування, але й з особливим типом мислення, що у силу його походження названий NET-Мисленням, для нього характерні наступні риси:

- паралельна обробка інформації, що обумовлює адекватність і швидкість реагування;

- прагнення до самодетермінації, відторгнення зовнішнього контролю;

- публічна суб'єктивність;

¹ Див.: А.В. Соколов. Загальна теорія соціальної комунікації. Навчальний посібник. - Спб., 2002. - С. 277-279.

² Конецкая В.П. Соціологія комунікації. - М., 1997. - С. 202.

40

- використання випадкових процесів як основу для побудови висновків;

– ігнорування принципу каузальності. ^1.

У сучасні мас-медіа прикмети NET-Мислення такі: поліекранні канали, що біжить рядок новостных програм телебачення, інтерактивні аналітичні програми, сполучення різних засобів масової комунікації при створенні однієї передачі й т.д.

Таким чином, використання інформаційних технологій дає можливість:

· увеличивать эффективность и оперативность работы, предоставляя технологические, особенно электронные, инструментальные средства (на­ пример: персональные компьютеры, сети связи);

· максимизировать индивидуальную эффективность путем накопления огромного количества информации на очень маленьком пространстве и пу­ тем обеспечения соответствующих средств для получения доступа к нужной информации;

· увеличивать надежность и скорость обработки информации посред­ ством информационной технологии;

· иметь технологический базис для специализированной коллективной работы.

Як видно, у процесі еволюції суспільства відбувається неухильний ріст нових інформаційних структур. Центр ваги в суспільному виробництві зміщається від обробки матеріалів до обробки інформації за допомогою нових інформаційних технологій. Результатом цього стало трактування інформації як специфічного ресурсу, що не володіє більшістю характеристик, властивих традиційним факторам виробництва. Одне з них - неуничтожимость; інформаційний ресурс не зменшується при використанні й виявляє тенденцію до того, щоб стати загальнолюдським надбанням. Ще більше відрізняє інформаційний ресурс від інших видів ресурсів відсутність універсальної міри. Всі спроби виміряти кількість інформації пов'язані з умовними мірами, характеристиками інформації, що дане повідомлення несе для даного адресата в якійсь конкретній ситуації.

Вивчення суспільного розвитку дозволяє відзначити, що інформаційні революції супроводжуються наступними процесами:

- неухильним зростанням швидкості передачі повідомлень;

- збільшенням обсягу переданої інформації;

- прискоренням обробки інформації;

- збільшенням обсягу нової інформації, що добувається, і прискоренням її впровадження;

- ростом технічної оснащеності праці.

¹ Див.: Пронин Е.И., Пронина Е.Е. Антиномія – 2000 ( NET-Мислення як публічна суб'єктивність і як масова установка) // Вісник МУ. Сірий. 10. Журналістика. - 2001. - № 1. - С. 40 - 46.

41

Звідси очевидно, що інформаційні революції є результатом двох паралельно розвиваються протягом всієї історії людства процесів – процесу постійного зростання ролі й збільшення обсягів інформації, необхідної для життєдіяльності людського суспільства, і процесу розвитку й удосконалювання технологій нагромадження й поширення інформації.

У табл. 1 представлені порівняльні характеристики різних засобів передачі інформації.

З таблиці стає очевидно, що інформаційні революції обумовлюють той факт, що засобу передачі інформації поступово розширюють масштаби своєї дії, збільшують швидкість передачі інформації, поєднують традиційні засоби передачі інформації - друковані, звукові, телевізійні й комп'ютерні системи передачі масової інформації з телекомунікаційних мереж.

Таблиця 1

Порівняльні характеристики словесності, книжності, мультимедийности

Параметри порівняння	Словесність	Книжність	Мультимедий-Ность
Матеріально-технічна база	Отсутствует	Одна з галузей ремесла або промисловості	Пріоритетні науково-технічні галузі
Характер сприйняття	Акустичний	Оптичний	Акустичний і оптичний
Соціальна аудиторія	Все населення	Соціальні групи грамотних, утворених, учених	Практично все населення
Гарантія правдивості	Відвертість невербального каналу	Авторитет автора, доказовість тексту	Немає
Комунікаційні бар'єри	Межъязыковой, соціальний, психологічний	Труднощі читання, інформаційна криза, цензура	Цензура власників телекомп'ютерних засобів
Масштаби дії	Малі соціальні групи	Національне співтовариство	Глобальне співтовариство

42