4.3. Інформаційні мережі в системі міжнародних відносин

Сьогодні у світі вже діють глобальні информационн ые мережі – система социализированных інститутів, що забезпечують доступ до інформації для урядів, а також широких кіл громадськості ¹.

¹Див.: Сучасні міжнародні відносини / Під ред. проф. А.В. Торкунова. - М., 1998. - С. 34.

79

Поряд з такими показниками рівня життя, як середня тривалість життя, забезпеченість житлом і т.д., масштаби використання інформаційної техніки й технологій сьогодні стали одним із ключових факторів, що визначають соціокультурний рівень розвитку суспільства. Ніж масштабніше, наприклад, виробництво комп'ютерів і рівень їхнього застосування, швидкість і надійність передачі цифрової інформації, чим більше число людей зайняте в інформаційному секторі, тим більше високу « цивилизаци-онную щабель» займає суспільство. Такі глобальні зміни дозволяють затверджувати, що використання сучасних засобів передачі інформації, а саме глобальних інформаційних мереж, усередині держав і на світовій арені по ряду показників ускладнює взаємодія учасників міжнародних відносин.

Очевидно, що перспективи побудови на планеті гуманістичної, гармонічної й ненасильницької цивілізації залежать не стільки від тенденцій науково-технічного прогресу, скільки від розробки раціональних концептуальних і філолофсько-політичних принципів справедливого світового порядку, теоретичних основ цілісного світового співтовариства, компоненти якого активно взаємодіють між собою, поглиблюють взаємні інформаційні зв'язки.

Інформаційна революція докорінно змінила подання держав друг про друга, це зажадало перегляду старих догм, що втратили свою адекватність, і стереотипів, посилення гуманітарного виміру міжнародних відносин.

Традиційні економічні механізми регулювання соціально-економічного розвитку держав і регіонів - керування рухом капіталу, контроль за ринками збуту й фінансовою інфраструктурою на національному й міжнародному рівні й т.д. - досліджені досить повно. Роль інформаційних механізмів влади в системі міжнародних відносин лише недавно стала об'єктом пильної уваги політиків, учених і громадськості.

Досвід історії свідчить про те, що політичні структури й групи впливу, що мають можливість впливати на суспільну свідомість, фактично формують світогляд широких кіл населення, визначають напрямок і кінцеві цілі суспільного розвитку. У сучасних умовах, розуміючи всю значимість засобів масової інформації, складається информационно - зовнішньополітична парадигма, усе компоненти якої перебувають у системному зв'язку, здобувають горизонтальні й вертикальні виміри, проявляють інтерактивний і багаторівневий характер.

Якщо до появи глобальних інформаційних мереж більшість населення планети було фактично виключене з політичного життя через неграмотність або відсутність у багатьох країнах ефективної інформаційної структури, то з появою глобальних інформаційних рє-

80

тей інформація поширюється в масштабах всієї планети й тому сучасна інформаційна хвиля охоплює всі держави незалежно від їхнього рівня соціально-економічного розвитку. Тим самим можна відзначити наступні зміни, пов'язані з появою глобальних інформаційних мереж:

- інформація стає засобом зближення держав і народів, а також важливим інструментом побудови життєздатної цивілізації;

- світове співтовариство стає більш соціально однорідними орієнтується на пошуки шляхів і засобів співробітництва, поглиблення кооперації й інтеграції в інтересах рішення пріоритетних політичних, соціально-економічних, науково-технічних завдань, що турбують більшість держав.

Постійно, що збільшується роль, глобальних інформаційних мереж у міжнародних відносинах приводить до якісно нового типу співробітництва, що заперечує прерогативи держави і його монополію на керування всіма типами відносин і взаємодій, що складаються між численними й різноманітними членами світового співтовариства. Держава приймає в них участь лише поряд з іншими як один з багатьох международны х акторов – неурядових організацій, різного роду об'єднань, транснаціональних корпорацій, асоціацій і груп. «Взаємодія різних акторов, у процесі якого відбуваються зіткнення й дозвіл їхніх інтересів, перехід до нового рівня відносин і т.д., поступово формує глобальну самоврядну систему, що означає кінець міжнародних відносин у традиційному змісті, тобто що понимаемых як міждержавні взаємодії» ¹.

При аналізі найважливіших проблем, що становлять зміст сучасних міжнародних відносин, використовується ряд понять і концептуальних положень:

Інформація – система знаків, символів і образів, за допомогою яких особистість і суспільство в цілому здійснює обмін відомостями й даними про навколишній їхній світ. У сучасному суспільстві інформація здобуває усе більше значне політичне й соціально-економічне значення.

Засоби масової комунікації – спеціалізований державний або інший інститут, що має у своєму розпорядженні постійно совершенствуемый технічний і творчий потенціал, використовуваний для збору, обробки й поширення інформації усередині країни й за її межами з метою встановлення й відбиття істини, забезпечення національних інтересів держави, суспільства, особистості.

Інформаційне суспільство – якісний стан, що суспільство досягає на високому рівні свого політичного, економічного,

¹ Сеидов В.Г. Засобу масової комунікації в системі міжнародних відносин// Інформація. Дипломатія. Психологія. - М. , 2002. - С. 228.

81

науково-технічного й культурного розвитку. В інформаційному суспільстві стрімко зростає обсяг інформації, що впливає на всі сторони його матеріального й духовного життя. Засобу масової інформації здобувають тут досить важливу функцію впливу на політичні процеси.

Інформаційна політика – система організаційних, регулятивних і інших заходів, реалізованих урядом держави з метою сприяння реалізації на практиці національних інтересів. Інформаційна політика передбачає розробку концептуальних основ, пріоритетів, засобів і методів збору, обробки й поширення інформації в першу чергу з метою запобігання конфліктів і забезпечення по можливості самої широкої підтримки громадськістю політичного курсу уряду усередині країни й на міжнародній арені. У рамках інформаційної політики державні засоби масової інформації включаються в арсенал інструментів внутрішньої й зовнішньої політики держави.

Інформаційна безпека – один з компонентів всеосяжної безпеки. Поряд з політичним, військовим, економічним, екологічним і іншим видами безпеки інформаційна безпека покликана забезпечити стан захищеності життєво важливих інтересів громадян, суспільства й держави в інформаційній сфері шляхом дотримання конституційних прав і воль громадян в області духовної й інформаційної діяльності, розвитку вітчизняних засобів інформатизації, телекомунікації й зв'язку.

Перераховані вище поняття, поряд з іншими методологічними положеннями, використовуються для аналізу тих нових тенденцій і явищ у системі міжнародних відносин, які викликані сучасними реальностями й, насамперед, більше широкою й цілеспрямованою взаємодією із засобами масової інформації в інтересах реалізації зовнішньої політики.

Сьогодні в міжнародних відносинах, які усе очевидніше тяжіють до багатополярної внутрішньої структури, можна виділити дві протилежні тенденції:

- з одного боку, заглиблюється взаємозалежність міжнародного співтовариства, зізнається високий пріоритет розвитку регульованого світового ринку, інтеграції й кооперації в політичній, науково-технічній і культурній сфері;

- з іншого боку, у ряді країн і регіонів мають місце спалаху націоналізму, этатизма, уживають спроби загальмувати побудову демократичного суспільства, обмежити права людини.

У цих умовах багато позитивних зрушень у міжнародних відносинах можна успішно здійснити, якщо будуть розроблені норми й правила діяльності засобів масової комунікації в глобальних масштабах,

82

знайдено ефективні засоби контролю інформаційних потоків у першу чергу, між державами.

Аналіз глобальних інформаційних мереж у системі міжнародних відносин дозволяє зробити наступні висновки:

· Информационное общество как качественно новая ступень развития производительных сил, научного знания, мировоззрения и культуры челове­ чества характеризуется совершенствованием технической базы, арсеналом творческих приемов и методов сбора и распространения информации, а так­ же, как следствие, ростом масштабов влияния средств массовой информации на общественное сознание и политические процессы на национальном и ме­ ждународном уровне.

· Независимо от политических традиций и социально-экономического устройства, форм общественной организации и реализации власти, в боль­ шинстве государств глобальные информационные сети становятся все более значимым социальным явлением, оказывающим влияние на разработку и реализацию внутренней и внешней политики.

· В современном взаимозависимом мире возросла роль публичной ди­ пломатии, пересматриваются подходы государств к обеспечению безопасно­ сти, развитию культуры, современных межнациональных отношений, даль­ нейшей разработке норм гуманитарного права, в том числе правил и проце­ дур ответственности за распределение противоправной информации.

· Пересматриваются внешнеполитические подходы государств, меха­ низмы и методы их реализации. Наблюдается снижение возможностей воен­ ной силы как главного инструмента внешней политики ведущих держав, от­ каз от идеологического противоборства, переориентация средств массовой информации с обслуживания преимущественно узко трактуемых «нацио­ нальных интересов» государства на содействие решению приоритетных про­ блем глобального и регионального масштаба.

· В современных теориях международных отношений развивается са­ мостоятельное направление, изучающее роль и место глобальных информа­ ционных сетей в политической структуре современного мира, в политиче­ ских режимах и институтах государств, в деятельности политических партий и общественных организаций, в мировоззрении личности и общественном сознании.

· Пересмотр важнейших принципов и базовых концепций националь­ ной и международной безопасности. На смену «реалистической» концепции безопасности, отдающей предпочтение военным средствам обеспечения внешнеполитических интересов государства, приходит концепция всеобъем­ лющей безопасности. Она квалифицирует безопасность государства и всей системы международных отношений как динамичный баланс нескольких компонентов безопасности – политического, военного, экономического, гу­ манитарного, экологического и т. д. Глобальные информационные сети обла­ дают значительным потенциалом, посредством которого они могут не только

83

вносити вклад у зміцнення всіх перерахованих вище компонентів всеосяжної безпеки в межах окремих держав і в цілому на міжнародній арені, але й удосконалювати світогляд особистості й суспільна свідомість на базі нових пріоритетів і цінностей, що лежать в основі концепції цілісної, ненасильницької цивілізації, що встала на шлях стійкого соціально-економічного розвитку.

Таким чином, рішення більшості актуальних проблем, з якими світове співтовариство зв'язує ідеали соціально-економічного й науково-технічного прогресу, можливо тільки в умовах розробки державами національної інформаційної політики, що відповідає новим умовам на світовій арені й служащей не тільки «національним інтересам», але й найважливішим пріоритетам усього світового співтовариства. Координація інформаційної діяльності в масштабах планети, розробка справедливих норм і процедур збору й поширення інформації, уважне ставлення до культурних традицій, національним і релігійним цінностям при розробці інформаційної політики будуть сприяти рішенню актуальнейших політичних проблем міжнародних систем і глобальному розвитку.

Контрольні питання й завдання до четвертого розділу

1. У чому полягає інтернаціоналізація суспільства? Приведіть приклади.

2. Дайте визначення процесу глобалізації.

3. Перелічите основні риси глобалізації.

4. У чому полягає сутність індексу інформаційного суспільства?

5. Дайте визначення терміна «цифровий розрив».

6. Охарактеризуйте глобальні інформаційні мережі.

7. Поясните сутність Інтернет і властивих йому чорт.

8. Назвіть технічні рішення й терміни, прийняті в Інтернет.

9. Які Ви знаєте позитивні й негативні сторони глобальних інформаційних мереж?

10. Дайте визначення інформаційній політиці держави.

11. Приведіть протилежні тенденції, спостережувані в сучасних міжнародних відносинах.

12. У чому полягає трансформація сучасних міжнародних відносин?

84