5.2. Захист персональної інформації

Іншим фундаментальним правом людини є право на особисту інформаційну безпеку, тобто збереження таємниці особистого життя й персональної інформації.

Персональна інформація – це відомості про конкретного індивіда, записані в будь-якій формі. У неї входять дані про національність, расу, колір шкіри, релігії, віці, утворенні, місці проживання, місці роботи, стані здоров'я, фінансах, особистих поглядах і т.д.

Персональна інформація завжди була предметом особливого інтересу. Сучасний розвиток інформаційних технологій створює небезпечні передумови для концентрації даної інформації в руках держави або компаній, що переслідують свої мети. Така концентрація інформації дозволяє вести контроль, натискати на поводження особистості. Тому тут потрібно серйозна законодавча база.

У країнах Європи в 70-е г. почалося законодавче оформлення порядку автоматизованої обробки персональних даних. Відзначимо у зв'язку із цим наступне: закон «Інформатика й воля» прийнятий у ФРН в 1970 р.; аналогічний закон прийнятий у Швеції в 1973 р. В 1979 р. відбулася перша із щорічними зустрічей, що стали, національних комісій і комітетів з питань персональної інформації. В 1981 р. совет Європи прийняв спеціальну конвенцію про захист персональних даних при автоматизованій обробці ¹. Дана конвенція була ратифікована у Франції, Німеччині, Іспанії, Норвегії, Швеції, Австрії, Данії, Ірландії, Люксембурзі, Великобританії, Ісландії. Сьогодні до конвенції приєдналося близько 20 країн миру. У конвенції втримуються рекомендації про заборону збору персональної інформації з наступних позицій:

- про расове, етнічне походження особистості;

- про політичні, релігійні або філософські погляди;

- про членство в яких-небудь організаціях, профспілках;

- дані про здоров'я або сексуальне життя й т.д.

Звичайно ж, є виключення із цих рекомендацій, пов'язані із законодавчо оформленою діяльністю органів безпеки. Наприклад, у картотеках, присвячених проблемам тероризму, важливу роль грають дані про расове походження. У картотеках про злочинну діяльність така роль приділяється інформації про спадкоємні генетичні захворювання й т.д.

¹Див.: Council of Europe Convention of 28 January 1981 for the Protection of Individuals with regard to Automatic Processing of Personal Data.

88

Особистості повинне бути гарантоване право на доступ до своїм персональним даних, а також право й можливість виражати незгода й вносити корективи. Персональна інформація не повинна використовуватися організацією без згоди індивіда й крім цілей, заради яких вона збиралася. У ряді випадків персональна інформація може бути розкрита за рішенням суду.

Відповідно до конвенції уряд при обробці персональної інформації повинне бути впевненим, що є гарантії її схоронності, вона використовується в заздалегідь відомих цілях, розкривається при чітко певних обставинах, доступна індивідові, про яке зібрана.

У зв'язку з особливою чутливістю до збору персональної інформації в документах Європейського співтовариства пропонуються наступні рекомендації:

· сбор и хранение идентифицируемой информации должны быть ми­ нимальны;

· решение, открывать или закрывать сведения, должно быть предос­ тавлено самим людям;

· при проектировании информационных систем важно учитывать не­ обходимость защиты персональной информации;

· граждане должны иметь доступ к новейшим технологиям по защите личной тайны;

· защита персональных сведений и личной жизни должна стать цен­ тральным пунктом политики, обеспечивающей право на анонимность граж­ дан в информационных системах ¹.

У ФЗ «Про інформацію, інформатизацію й захист інформації» (див. Додаток 2) щодо захисту персональної інформації є наступні положення:

У статті 14 відбитий доступ громадян і організацій до інформації про їх. Громадяни й організації мають право на доступ до документованої інформації про їх, на уточнення цієї інформації з метою забезпечення її повноти й вірогідності, мають право знати, хто й у яких цілях використовує або використовував цю інформацію. Обмеження доступу громадян і організацій до інформації про їх припустимо лише на підставах, передбачених федеральними законами.

У статті 20 відбитий захист конституційних прав громадян на збереження особистої таємниці й конфіденційності персональних даних, наявних в інформаційних системах.

У Доктрині інформаційної безпеки РФ (див. Додаток 3) приводяться наступні положення:

- забезпечити конституційні права й волі людини й громадянина на особисту й сімейну таємницю, таємницю листування, телефонних переговорів,

Див.: Privacy Revealed. The Canadian Privacy Survey. EKOS Research Associates Inc., 1993.

89

поштових, телеграфних і інших повідомлень, на захист своєї честі й свого доброго ім'я;

- створити умови для дотримання встановлених федеральним законодавством обмежень на доступ до конфіденційної інформації;

- забезпечити заборона на збір, зберігання, використання й поширення інформації про приватне життя особи без його згоди.