Контрольні питання й завдання до першого розділу

1. Дайте первісні визначення феномена інформації.

2. Сформулюйте визначення інформації з погляду математичної теорії інформації.

3. Назвіть концепції в рамках математичних теорій, які прагнуть розкрити зміст і цінність інформації.

4. У чому полягають розходження атрибутивної й функціональної концепцій інформації?

5. Як розуміється відбиття в атрибутивній концепції?

6. Як співвідносяться «дані» і «інформація» у функціональній концепції?

7. Дайте визначення информациологии.

8. У чому полягає сутність информациологического підходу в дослідженнях?

9. Які основні напрямки наукових досліджень містить у собі информациология?

23

Розділ 2

ПОНЯТТЯ Й ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СУСПІЛЬСТВІ

У даній главі ви довідаєтеся:

· Понятия «социальная информация» и «социальное знание».

· Кто (что) является субъектом, объектом информационной деятельности.

· Что представляют собой информационные процессы.

· Что такое информационное поле общества и его хронотопы.

· Как образуется информационный фонд общества.

· На основе чего производится классификация социальной информации.

· Каковы основные источники и функции социальной информации.

· Как совершенствовались средства передачи информации.

2.1. Сутність і особливості соціальної інформації

Перш ніж приступитися до вивчення специфіки соціальної інформації, дамо визначення суспільству. У широкому змісті термін «суспільство» використовується як сукупність всіх способів взаємодії й форм об'єднання людей, у яких виражається їхня всебічна залежність друг від друга. У вузькому змісті під суспільством розуміється історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм або певна форма соціальних відносин. І в тім і в іншому змісті суспільство виявляє собою єдине ціле, що складається з людей, зв'язаних різноманітними зв'язками й відносинами. Суспільні відносини реалізуються в процесі комунікації, інформаційних зв'язків. Тобто комунікація розуміється як спілкування в процесі діяльності, обмін інформацією. Інформація з такої позиції розглядається як передача повідомлень у процесі взаємодії двох систем, що веде до зміни їхніх станів. У суспільстві постійно циркулює величезна кількість інформації, що заволодіває свідомістю, поводженням, дозвіллям людей. Інакше кажучи, основою будь-якого суспільства, на будь-якому етапі його розвитку є інформація, тобто велика кількість відносин людей між собою й навколишнім середовищем.

Десятки, сотні, тисячі тонких ниток відносин складаються в інформаційні процеси, в інформаційні потоки, інформаційні ресурси й технології, які, у свою чергу, визначають суспільно-економічний пристрій суспільства і його способи виробництва матеріальних благ.

Поняття суспільства виходить із загальної його єдності, яким є інформація, що сприяє організації цього загального для всіх членів суспільства. Обоє слова - «загальний» і «суспільство» мають єдиний корінь, і вони

24

своїм змістом відбивають такі єдині відносини й така інформація, що допомагає людям сплачив аться в соціальну категорію під загальною назвою «суспільство». Як відзначає И.И. Юзвишин, «суспільство по своєму змісті – це кількісна міра інформації, а за формою – його якісна оцінка інформації» ¹.

Інформація, що циркулює в суспільстві, використовувана в керуванні суспільними процесами, є соціальною інформацією.

І якщо суспільне буття є визначальним у житті людей, те соціальна інформація виступає обумовленим фактором. Вона являє собою аспект і результат відбиття суспільною свідомістю й самою соціальною формою руху матерії й всіх її інших форм у тій мері, у якій вони використовуються суспільством, залучені в орбіту громадського життя. Можна сказати, що інформація є соціальної остільки, оскільки доступно для безпосереднього контролю й використання суспільством.

В. Г. Афанасьев розглядає поняття соціальної інформації в широкому й вузькому змістах ². У широкому змісті слова соціальна інформація - це інформація, що циркулює в суспільстві й проходить через свідомість людей. У більше вузькому змісті слова соціальною інформацією називають таку, котра безпосередньо відбиває відносини людей, їхньої взаємодії, їхньої потреби й інтереси.

У літературі можна зустріти розмежування таких понять, як «соціальна інформація » і «соціальне знання». Соціальна інформація й соціальне знання є продуктами пізнавального процесу, здійснюваного активно діючою людиною, і фіксуються в певній знаковій формі (мова, зображення й т.д.). При цьому під соціальною інформацією варто розуміти ті відомості, які об'єктивно необхідні для стійкого функціонування даної соціальної системи. А соціальне знання – це побудовані на основі аналізу інформації гіпотези й теоретичних висновків, що виявляють неминучість переходу системи в новий стан і описывающие механізм цього переходу й джерела сил, що обумовлюють його.

Поняття соціальної інформації й соціального знання відносні: ті відомості про різні сфери соціальної дійсності, які є інформацією в рамках однієї системи, можуть виступати як знання стосовно системи нижчого рівня.

Однак соціальну інформацію й соціальне знання варто розрізняти по їхньому функціонуванню в пізнанні й керуванні соціальними процесами. Стосовно знання інформація виступає як результат його переробки в перетворену форму. Інакше кажучи, соціальна інформація - це та частина знання, що, будучи зафіксованої на материаль-

¹ Юзвишин И. И. Там же. - С. 333.

² Див.: Афанасьєв В.Г. Соціальна інформація й керування суспільством. - М.: Політична література, 1975. - С. 39 - 40.

25

ных носіях і вираженій знаковій системі, включається в комунікативний процес, сприймається, змінюючи рівень людей, а також перетвориться й використовується в різних сферах діяльності. Інформація служить засобом формування активного відношення до навколишнього світу, до рішення теоретичних і практичних проблем, тобто соціальна інформація необхідна для цілеспрямованої людської діяльності. На її основі здійснюється вибір мети, приймаються рішення, формується програма діяльності. Благодаря одержанню інформації в людини з'являються нові мотиви діяльності й нові потреби, він починає здійснювати планування своєї трудової діяльності й свого майбутнього стану, з огляду на інтереси й потреби суспільства й колективу ¹.

У суспільному житті, у побуті, у процесі виробництва люди вступають один з одним у різноманітні відносини, обумовлені місцем у соціальній структурі суспільства, їхнім положенням у системі суспільного виробництва, характером виконуваної праці й т.д. Виходить, людина або соціальний колектив, що одержує, зберігає, перетворить, передає або використовує інформацію, є суб'єктом інформаційної діяльності. Серед цих суб'єктів перебувають фахівці виробництва, учені, керівники, працівники інформаційних центрів і т.д., а також люди, що використовують інформацію в організаційній, виробничій, соціально-політичній і науковій діяльності. Об'єктом інформаційної діяльності є той або інший фрагмент дійсності, що перебуває у взаємодії із суб'єктом і, що є для його джерелом інформації. Як об'єкти інформації виступають предмети і явища, відносини й процеси, властивій соціальній формі руху матерії, а також іншим її формам, оскільки вони залучені в соціальне життя, пізнаються, перетворяться й використовуються людиною й суспільством.

Об'єкт може мати або не мати матеріальну форму. Наприклад, у радиомикрофон інформація вводиться у вигляді усного мовлення, потім перетвориться в електромагнітні сигнали й передається в закодованому виді, приймач же, раскодировав її, повідомляє слухача знову у формі усного мовлення. Тобто не міняючи свого ідеального змісту інформація змінює форму свого вираження. Книга, мова, архіви, твори мистецтва - матеріальна форма; свідомість, думка, вираження симпатії або антипатії - нематеріальна форма.

Єдність суб'єкта й об'єкта, одержувача (споживача) і джерела інформації, перед якими коштують певні цілі, являє собою инф ормационный процес . Цілеспрямований характер є найважливішою відмітною рисою інформаційних процесів у суспільстві. Для реалізації мети інформаційних процесів необхідні певні дії. Сукупність дій людини або колективу залежить як від їхньої ролі

Див.: Щербицкий Г.И. Інформація й пізнавальні потреби. - Мінськ, 1983. - С. 22-23.

26

у русі інформації, так і від тих цілей, які вони ставлять перед собою, передаючи, зберігаючи, переробляючи, одержуючи й використовуючи інформацію.

Інформаційні процеси відбуваються в неком інформаційному полі суспільства. Існує думка, що інформаційне поле суспільства означає щось таке, що не має зримих границь і величин, це щось безмірної, позбавленої форми, позачасове й внепространственное. Його можна визначити як основу самоорганізації й самозбереження суспільства. Також інформаційне поле суспільства можна представити як модифікацію поняття «соціальний простір», уведеного в 1927 р. П. Сорокіним у контексті дослідження проблем соціальної стратифікації й мобільності ¹. У наступний час поняття «соціальний простір» розроблялося П. Бурдье, А. Гидденсом і іншими дослідниками як багатомірне: соціальне, економічне, політичне, символічне й т.д. окружение людини ². У даних роботах соціальний простір у широкому змісті представляється як складається із двох груп компонентів:

1. культурних - цінності, норми, інтереси, потреби індивідів і соціальних груп;

2. соціальних - статуси й ролі індивідів, соціальні інститути і їхні функції.

Ця тканина соціального простору пронизана інформаційними потоками. Соціальний простір не статичний, а постійно, що змінюється об'єкт. До такого простору, що рухається, застосуємо процесуальний образ «поля» - динамічне й багатомірне інформаційне поле. Поширюючись, інформаційне поле пронизує всі рівні соціального життя: індивідуальний, груповий, глобальний, так само як і всі сфери й процеси, а також всі типи соціальних явищ. Яким же образом можна виміряти інформаційне поле суспільства?

Як відзначає А. В. Соколов, інформація належить не до матеріального, а до ідеальної реальності, тому її рух не можна простежити в земній атмосфері або виміряти хронометром. Інформаційне поле суспільства необхідно фіксувати нематеріальними хронотопами (часовими-просторово-тимчасовими координатами). Такими координатами для інформаційного поля суспільства служать соціальний простір і соціальний час ³.

Соціальний простір – це система, що відчувається інтуїтивно людьми, соціальні х відносин між ними. Соціальні відносини численні й різноманітні - родинні, службові, сусідські й т.д.

Соціальний час – це плин, що відчувається інтуїтивно людьми, соціального життя, що залежить від інтенсивності соціальних змін. Якщо змін у суспільстві мало, соціальний час тече повільно; якщо зраді-

¹ Див.: Сорокін П. Людина. Цивілізація. Суспільство. - М., 1992.

² Див.: Бурдье П. Соціологія політики. – М., 1993; Giddens A. The Consequences of Modernity. – Cambridge, 1990. і т.д.

³ Див.: Соколов А.В. Загальна теорія соціальної комунікації. - Спб., 2002. - С. 36- 40.

27

ний багато, час прискорює свій хід. Наприклад, десятиліття застою рівні року революційної перебудови.

У процесі функціонування й розвитку в суспільстві відбувається акумуляція, нагромадження інформації, росте обсяг і збагачується зміст за рахунок нового досвіду. У масиві інформації, який розташовує суспільство, запам'ятовуються всі нові й нові внутрішні й зовнішні взаємодії. Ніж різноманітніше зв'язку внутрішня й зовнішні, тим інформація, що накопичується більше. Можна припустити, що в інформаційному полі суспільства фокусируется минулий і справжній досвід діяльності й мислення суб'єктів інформаційних процесів. Усяке нове покоління людей завдяки інформації успадковує досягнення виробництва, соціально - політичного й духовного життя – це так зване соціальне спадкування. Відштовхуючись від досягнутого, воно домагається нових успіхів у різних сферах суспільства. Певну частину інформаційного запасу кожної конкретної людини, крім соціального спадкування, становить прижиттєва інформація ¹, тобто знання, відомості, які людина одержує сам у результаті безпосереднього контакту з навколишньою його природним і соціальним середовищем. Інакше кажучи, - це інформація, що є результатом особистого досвіду людини.

Інформаційний запас обумовлює характер мислення й поводження конкретної людини, його здатність орієнтуватися в навколишньому світі, впливати на цей мир. «Інформація активно впливає на свідомість і вчинки людей, причому цей вплив здійснюється далеко не завжди помітно й безпосередньо. Она найчастіше діє на людину підспудно, у свідомості людини протікають непомітні кількісні зміни, які в остаточному підсумку приводять до корінних якісних зрушень» ². Саме цілеспрямована, свідомо відібрана інформація має велику переконливу силу й здатна докорінно змінити напрям думок, думка кожної людини, а з ним і суспільна думка, формувати вчинки й погляди людей, що відповідають суспільним вимогам.

Саме завдяки відтворенню інформації, виробленої попередніми поколіннями людей, і асиміляції інформації, який володіють сучасники, людина стає соціальною істотою. «Прямим досвідом доведено, що людина може нормально мислити тривалий час тільки за умови інформаційного спілкування, що не припиняється, із зовнішнім миром. Повна інформаційна ізоляція від зовнішнього миру - це початок божевілля. Інформаційне, стимулююче мислення зв'язок із зовнішнім миром так само необхідна, як їжа й тепло, мало того - як наявність энерге-

¹ Див.: Клаус Г. Кібернетика й суспільство. - М.: Прогрес, 1967. - С. 347.

² Афанасьєв В.Г. Там же. - С. 49.

28

тических полів, у яких відбувається вся життєдіяльність людей на нашій планеті» ¹.

Інформаційний запас утворить інформаційний фонд суспільства (инфофонд), під яким розуміється вся інформація, який розташовує суспільство на даному етапі його розвитку. Инфофонд можна представити як утворення, що складається із двох основ ных частин – використовуваними й невикористовуваної, іншими словами, динамічної й статистичної. Динамічну частину становить инфопоток, тобто та інформація, що у даний відрізок часу циркулює в суспільстві, передається в інформаційних взаємозв'язках, використовується як засіб соціальної діяльності (знання в області сучасних інформаційних технологій, метеозведення на сьогодні й т.д.) Другу частий ь (ста тистиче скую) сос тавляет инфобаза, тобто та частина інформації, що, у силу її старіння, по різних причинах не використовується на даному етапі розвитку суспільства. Однак це не позначає її принципову марність (знання про паровий двигун, метеозведення минулих років і т.д.). Між активною й пасивною частинами инфофонда існують складні відносини взаємодії. Іноді можна спостерігати перехід інформації з однієї частини в іншу, можливо й назад.

Виходить, неодмінною умовою функціонування й розвитку суспільства, життя й розвитку кожної людини є інформаційна взаємодія, тобто постійний обмін інформацією, відомостями про різні явища й процеси дійсності.