Введення

Роль інформації в житті будь-якої людини, а тим більше суспільства важко переоцінити. Інформація супроводжує нас все життя. Незважаючи на численні суперечки вчених і дослідників про зміст цього поняття, мабуть, що інформація - це те, що дозволяє людині пізнавати мир і відчувати себе його частиною, спілкуватися з людьми, виховувати дітей, вирішувати побутові проблеми, займатися господарською діяльністю, творчою працею. З її допомогою організується спільну працю людей, утворюються професіонал ьные союзи, політичні партії й об'єднання. На основі інформації функціонують інститути державної влади, ведеться боротьба з організаційною злочинністю, приймаються рішення про те, як правильно збирати податки і їх витрачати й т.д. Інакше кажучи, інформація є першоосновою миру. Відповідно до цієї тези визначаються мета й завдання такої дисципліни, як «Інформаційні процеси в суспільстві».

Метою даного навчального посібника є аналіз сутності інформаційних процесів у суспільстві, їхньої специфіки на сучасному етапі розвитку цивілізації.

До завдань вивчення дисципліни «Інформаційні процеси в суспільстві» можна віднести наступне:

- вивчення основних наукових напрямків у дослідженні феномена інформації;

- засвоєння студентами поняття й сутності соціальної інформації;

- вивчення процесів інформатизації суспільства, аналіз сфер застосування інформатизації;

- дефініції й специфіка інформаційного суспільства;

- аналіз процесу глобалізації, його продукту - глобальних інформаційних мереж;

- з'ясування правових аспектів сучасних інформаційних процесів.

Всі заявлені завдання автор спробувало освітити в п'яти главах даного навчального посібника.

У першому розділі розглядаються основні наукові напрямки в дослідженні інформації. У цьому зв'язку представлені математичні теорії інформації, до числа яких ставляться синтаксичні, семантичні й прагматичні концепції. Відбито атрибутивну й функціональну концепції інформації. Також представлені основи информациологии як узагальнюючої науки. Приводяться численні дефініції поняття «інформація», різноманітність яких пов'язана з тим, у якій області вивчається даний феномен.

У другому розділі висвітлюється специфіка й сутність соціальної інформації, під якою в широкому змісті розуміється вся інформація, що циркулює в суспільстві й используемая в керуванні суспільними процес-

5

самі. Також показано, що в процесі розвитку суспільства міняється середовище перебування людини, міняється спосіб життя, іде процес нагромадження інформації, необхідної для забезпечення життєдіяльності людського суспільства. Дані процеси супроводжуються появою нових форм і засобів інформаційно-комунікативних зв'язків, здійсненням інформаційно-комунікаційних революцій.

У результаті цих змін людство підійшло до порога найглибших соціальних змін - становленню інформаційного суспільства, сутність і специфіка якого відбиті в третьому розділі даного посібника. Тут аналізується інформатизація суспільства, розглядаються сфери її застосування, приводяться концепції інформаційного суспільства вітчизняних і закордонних дослідників. Виділяються головні ознаки інформаційного суспільства, що відрізняють його від попередньої форми суспільного розвитку. У результаті інформаційне суспільство розглядається як якісно нова соціальна реальність, що припускає формування й споживання інформаційних ресурсів у всіх системах життєдіяльності суспільства, за допомогою информационно - комунікаційних технологій, що діють у глобальних масштабах.

У четвертому розділі досліджуються гетерогенні процеси глобалізації, що представлений як процес політико-економічної й интерсоциальной гіпервзаємозалежності різних суспільств за рахунок виходу владних повноважень, дій і інтересів за межі національних границь і державних територій, що спричиняє стандартизацію світорозуміння, нав'язування поведінкових і ціннісних стереотипів. Продуктом глобалізації є формування глобального інформаційного простору, з позиції якого необхідне розгляд миру як єдиної цілісної системи. Завдяки цьому держави все більшою мірою стають інститутами міжнародних зв'язків і контактів, складаються нові форми міжнародних відносин, у яких очевидний ріст масштабів впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість і політичні процеси на національному й міжнародному рівні.

У заключній главі посібника аналізуються правові аспекти сучасних інформаційних процесів. Одними йз основних прав людини є право на інформацію й право на особисту інформаційну безпеку, тобто збереження таємниці особистого життя й персональної інформації. У зв'язку із цим висвітлюються закони і їхні проекти, наявні в російському законодавстві, а також аналізується закордонний досвід у цій області.

Поява технологій допомоглася додати форму зразкам людської праці й зігралася найважливішу роль у розвитку прав на інтелектуальну власність, починаючи із самої їхньої появи. Широке поширення інформаційних технологій привело до необхідності вдосконалювання інформаційного законодавства, правових і нормативних актів, що стосуються прав на інтелектуальну власність.

6

Особливо позначена проблема інформаційної безпеки, що включає не тільки захист персональної інформації й інтелектуальної власності, баз даних від несанкціонованого доступу, а також захист інформаційного середовища суспільства, що повинна використовуватися в інтересах громадян, організацій і государ ства. Інформаційна експансія з боку країн з розвитий аудіовізуальною промисловістю відбита такими термінами, як «інформаційна війна», «психологічні операції», «психологічна війна», у яких інформаційні ресурси виступають як зброя, що має специфічні характеристики. Всі ці процеси привели до того, що інформаційне законодавство сьогодні представляє інтенсивно, що модернізується галузь, права.

Таким чином, інформація не тільки істотно впливає на прискорений розвиток науки, техніки й різних галузей народного господарства, але й відіграє більшу роль у процесах забезпечення охорони громадського порядку, схоронності власності, виховання й утворення підростаючого покоління, культурного спілкування між людьми й в інших соціальних областях. Інформація - це воістину невичерпний ресурс світового співтовариства. Вона є першоосновою миру, тому що в основі всього - інформація. Те, що ми відчуваємо, бачимо й чуємо - це конкретні форми, інформаційно-кодові структури й види інформації, а наше життя є її феноменом. Все це лише під черкивает актуальність дисципліни «Інформаційні процеси в суспільстві».

7