3.2. Поняття й концепції інформаційного суспільства

Процеси інформатизації послужили умовою для виникнення нової соціальної реальності – інформаційного суспільства. Глибоке усвідомлення радикально, що змінився характеру, сучасного суспільства, всіх його підсистем і структур внаслідок акселератного поширення техніки й технологій знайшло відбиття в численних роботах. Серед закордонних авторів слід зазначити роботи Д. Белла, З. Бжезинского,

45

Дж. Гэлбрейта, П. Дракера, О. Тоффлера, А. Турена й інших ¹. Вітчизняна наука тут представлена працями Л. М. Земляновой, В. Л. Иноземцева, И. С. Мелюхина, А. И. Ракитова й інших. У даних роботах було відзначено, що новий тип суспільства не заміняє попередні форми, руйнуючи їх, а ускладнює соціальну структуру, вносить нові елементи в саму її природу. Тому не спостерігається революційного переходу від одного суспільного стану до іншого.

Існує кілька крапок зору із приводу виникнення самого терміна «інформаційне суспільство», а саме, по одному в думці, виникнення співвідноситься з ім'ям Ю. Хаяши, професори Токійського технологічного інституту ². Також зустрічаються версії, що термін був уведений у науковий оборот одночасно в США і Японії на початку 60-х рр., авторами Ф. Махлупом і Т. Умесао, дослідженнями, що займаються, динаміки розвитку наукомістких ^{виробництв} 3.

Убрання в з терміном «інформаційне суспільство» у літературі зустрічається величезна кількість різних визначень сучасного стану суспільства. Наприклад, Дж. Лихтхайм говорить про постбуржуазном суспільство, Р. Дарендорф – про посткапиталистическом, К. Боулдинг – постцивилизацион-ном, Г. Кан – постэкономическом…,Р. Барнет вносить у цей калейдоскоп прагматичну нотку, пропонуючи термін «постнефтяное суспільство». Дані назви відштовхуються від уже досягнутого людством, несуть у собі перехідний відтінок. На відміну від цього, термін «інформаційне суспільство» указує на специфічні характеристики, найбільш отражающие суть прийдешнього суспільного устрою. Наприклад, М. Кастельс пропонує свій варіант терміна – «информациональное суспільство», проводячи аналогію з індустріальним, де наявність суфікса підкреслює його індустріальну основу. Елементи індустрії можуть бути і є в суспільствах різного типу, але тільки те суспільство варто вважати індустріальним, фундаментом якого є всебічний розвиток індустрії, що впливає й на культуру, і на характер суспільного буття й свідомості в цілому. Це ж характерно й для інформації, що існувала й розвивалася на різних етапах історії суспільства, але тільки на сучасному в умовах розвитку й впровадження информационно – комунікаційних технологій вона стає структуроутворюючою основою розвитку суспільства нового типу – информа-ционального. Цей термін указує на атрибут особливої форми соціальної організації, у якій створення інформації, її обробка й передача ста-

¹ Див.: Белл Д. Прийдешнє Постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування. – М., 1999; Brzezinski Zb. Between Two Ages. – N.Y., 1970; Гэлбрейт Дж. Нове індустріальне суспільство. – М., 1976; Drucker P.F. The new Society. The anatomy of industrial order. – N.Y., 1962; Тоффлер О. Третя хвиля. – М., 1999; Touraine A. The Post – Industrial Society. Tomorrow’s Social History: Classes, Conflicts and Culture in the Programmed Society. - N.Y., 1974.

² Див.: Алексєєва Ю.А. Виникнення ідеології інформаційного суспільства / /Інформаційне суспільство. -1999. - Вып. 1. - С. 30 - 35.

³ Див.: Machlup F/ the Production and Distribution of Know Ledge in the United States. – Princeton, 1962; Japan’s Information Society: Themes and Visions // EPA: Economic Planning Agency. - 1969. - Р. 17.

46

новятся фундаментальними джерелами продуктивності влади завдяки виникненню в даний історичний період нових технологічних умов (див. Додаток 1).

Обґрунтувати концепцію інформаційного суспільства як еволюційного продовження індустріального суспільства, у якому найбільш швидкими темпами ростуть сектори, пов'язані зі створенням і споживанням інформації, спробував Йоней Масуда, творець і глава Інституту інформаційного суспільства в Японії. Він визначив інформаційне суспільство як таке, де процес комп'ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації виробництва. При цьому зміниться й саме виробництво, «…виробництво інформаційного продукту, а не продукту матеріального буде рушійною силою утворення й розвитку суспільства» ¹. Відповідно до концепції Й. Масуды інформаційне суспільство буде безкласовим і безконфліктним, - це буде суспільство згоди, з невеликим урядом і державним апаратом. Аналізуючи різні аспекти інформаційного суспільства, Й. Масуда приходить до твердження про те, що інновації в информац іонної техноло гии - це схована сила социал ьной трансформації, що виражається в радикальному збільшенні кількості і якості інформації, а також у зростанні обсягів обміну інформацією.

За твердженням Т. Стоуньера, інформацію можна буде накопичувати й зберігати для майбутнього використання, подібно капіталу. Існує три основних способи, якими країна може збільшити своє національне багатство:

1. постійне нагромадження капіталу;

2. військові захоплення й територіальні збільшення;

3. використання нової технології, що переводить «нересурси» в «ресуры».

Саме національні інформаційні ресурси стануть потенційним джерелом багатства в інформаційному суспільстві. В зв'язку із цим виникає необхідність розвивати інформаційну економіку, у якій промисловість по своїй частці в національному продукті й показнику зайнятості поступається місцем сфері послуг, а сфера послуг є переважно обробка інформації ².

У міру розвитку електронних засобів масової інформації й ин -формаційних технологій у науці всі боле активно ведеться дискусія про функції й роль інформації в житті суспільства, тенденціях формування глобального інформаційного суспільства. Особливий інтерес тут представляють два імена - Маршалл Маклюэн (Канада) і Элвин Тоффлер (США).

¹ Masuda Y. Ibid. - Р.29

² Див.: Стоуньер Т. Інформаційне багатство: профіль постіндустріальної економіки // Нова технокра­ тическая хвиля на Заході. - М., 1986. - С. 394.

47

Відмінною рисою поглядів М. Маклюэна є та обставина, що інформаційні технології розглядаються їм як головний фактор, що впливає на формування соціально- економічної основи нового суспільства. Телекомунікаційні й комп'ютерні мережі відіграють роль своєрідної нервової системи в утворенні «глобального села», де все виявляється взаємозалежно. М. Маклюэн бачить масову комунікацію як що структурно оформилася сферу життя суспільства, що є таємничою силою, що має всезростаючу владу над цим суспільством.

Інший теоретик інформаційного суспільства Э. Тоффлер пропонує власну схему історичного процесу. У своїй книзі «Третя хвиля» він виділив в історії цивілізації три хвилі: перша хвиля – аграрна (до XVIII в.), друга – індустріальна (до 50-х рр. ХХ в.) і третя – постіндустріальна (починаючи з 50-х рр. ХХ в.) ¹. Постіндустріальному суспільству, на його погляд, властиві такі риси, як різкий ріст інформаційного обміну, превалювання самоуправлінських політичних систем, індивідуальна діяльність вдома, створення «електронних котеджів» (обладнані інформаційною технологією робочі місця будинку).

Американський дослідник М. Кастельс як відправна крапка своїх міркувань використовує глобальну економіку й міжнародні фінансові ринки як основні ознаки нового миропорядка, що формується. Его фундаментальне дослідження «Інформаційна ера: економіка, суспільство й культура» присвячено розгорнутому аналізу сучасних тенденцій, що приводять до формування основ суспільства, що він назвав «мережним» ². Виходячи з того, що інформація зі своєї природи є таким ресурсом, що легше інших проникає через усілякі перешкоди й границі, інформаційна ера розглядається їм як епоха глобалізації. При цьому мережні структури стають одночасно й засобом, і результатом глобалізації суспільства.

Різні аспекти інформаційного суспільства, зокрема роль і місце людини, проблема поколінь, процеси глобалізації й інформаційних взаємодій, специфи ка розвитку інформаційного суспільства в окремих високорозвинених країнах, проаналізовані у вітчизняній літературі.

Осмислення того, що виробництво, експлуатація й використання послуг і знань стають найважливішим продуктом соціальної діяльності, запропоновано в дослідженнях А. И. Ракитова. На його думку, в інформаційному суспільстві повинні знайти відбиття гарантії забезпечення доступу до різної інформації. «Інформаційне суспільство - це суспільство, де всі засоби інформаційної технології, тобто комп'ютери, інтегровані системи, кабельний, супутниковий і інший зв'язок, програмне обес-

¹ Див.: Тоффлер Э. Третя хвиля//США – економіка, політика, ідеологія. - 1982.

² Див.: Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка, суспільство, культура. - М., 2000.

48

печение, наукові дослідження, націлені на те, щоб зробити інформацію загальнодоступної й активно впроваджуваної у виробництво й життя» ¹.

Таким чином, основним критерієм інформаційного суспільства служать кількість і якість наявної в обігу інформації, її ефективна передача й обробка. У цьому випадку додатковим критерієм буде доступність інформації для кожного члена суспільства завдяки відносній її дешевині. Це означає падіння частки працівників, зайнятих у промисловому виробництві, і збільшення частки працівників, зайнятих у сфері виробництва й поширення інформації. «Інформаційне суспільство демонструє такий рівень розвитку економіки, коли інформаційний сектор економіки виходить на перше місце по числу зайнятих у ньому трудящих» ².

Певну аналогію між концепцією інформаційного суспільства й концепцією стійкого розвитку проводить И. С. Мелюхин. Під стійким розвитком розуміються такі форми виробничої й соціальної діяльності, які зберігають баланс у системі « людин – суспільство – природа», не дозволяють людству зруйнувати біосферу. «Економіка, заснована на знаннях, а не на споживанні, що розширюється, природних ресурсів, що відповідає скорочення виробництва відходів сприяють рішенню екологічних проблем. У міжнародному плані передача технологій, доступ до світових інформаційних ресурсів дозволяють країнам, що розвиваються, прилучитися до благ техногенної цивілізації, що також робить розвиток людства більше стійким^» 3.

Спроба дати аналіз практичного втілення на глобальному рівні концепції інформаційного суспільства в рамках одного регіону – Північної Європи – була почата Е. Вартановой. Висновком роботи стає те положення, що всі країни перебувають на шляху становлення інформаційного суспільства, однак уже зараз зрозуміло, що єдиного шляху до нього немає. «Як політичні рішення, так і конкретна практика його створення унікальні, визначаються національними умовами й контекстом…... Универсальные правила розвитку приймають конкретні, національні форми» ⁴.

У доповіді на парламентських слуханнях в 1997 р. до основних ознак інформаційного суспільства були віднесені:

- формування єдиного світового інформаційного простору;

- становлення й домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні мережних інформаційних технологій;

¹ Ракитов А.И. Наш шлях до інформаційного суспільства // Теорія й практика суспільно- наукової инфор­ мации. - М., 1989. - С. 71.

² Сучасні засоби телекомунікації: технологічний і політичний аспект // Телекомунікації

3

і інформатизація суспільства. - М., 1990. - С. 73. Мелюхин И.С. Інформаційне суспільство: джерела, проблеми, тенденції розвитку. - М.,1999. - С. 39. Вартанова Е. Фінська модель на рубежі сторіч. - М.,. 1999. - С. 242-243.

49

- перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку за рахунок розширення доступу до них;

- підвищення рівня утворення за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях і відповідно нові вимоги до кваліфікації й професіоналізму;

– створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення й використання інформації ¹.

Примітно, що всі країни (розвинені й що розвиваються) розробляють концепції інформаційного суспільства. Природно, важко зіставити визначення інформаційного суспільства в різних авторів; умістити всі подання й аргументи численних робіт у якісь тверді рамки, класифікувати філософські, соціологічні, комунікаційні теорії, що описують інформаційне суспільство. Однак очевидно, що всі автори вважають інформацію, информационно - комунікаційні зв'язки ключем до розуміння сучасного суспільства. По суті, ця позиція й лежить в основі інших визначень, що розширюють і уточнюють поняття інформаційного суспільства.

Підсумовуючи вищевикладене, можна припустити наступне визначення: інформаційне суспільство – якісно нова социал ьная реальність, що припускає формування й споживання інформаційних ресурсів у всіх системах життєдіяльності суспільства за допомогою информационно – комунікаційних технологій, які діють у глобальних масштабах.

Більшість країн перебувають у стані переходу від індустріального до інформаційного суспільства, тому буде доцільно зрівняти ці дві стадії розвитку суспільства для поглиблення розуміння суті інформаційного суспільства. Таке порівняння представлене в табл. 2.

На основі цього порівняння ми можемо виділити головні характеристики інформаційного суспільства:

- пріоритетне значення інформації з порівняння з іншими ресурсами, перетворення її в товар;

- перехід виробництва на «високі» наукомісткі технології, що спричиняє інтенсивне формування інформаційного сектора економіки;

- перетворення інформації в предмет масового споживання за рахунок використання нових телекомунікаційних і комп'ютерних технологій;

- використання інформації, знань і кваліфікації як головних факторів влади й керування.

¹ Смолян Г.Л., Черешкин Д.С. Соціально - економічні передумови руху Росії до інформаційного суспільства. - М., 1997.

50

Таблиця 2 Порівняння характеристик індустріального й інформаційного суспільства

Характеристики суспільства	Індустріальне суспільство	Інформаційне суспільство
Провідний сектор національної економіки	Промисловість	Сфера послуг (організація й керування, інформатика й телекомунікації)
Загальний характер організаційного й технологічного рівня	Панування машинного виробництва, реорганізація виробництва на фабричній основі	Розвиток високих і безлюдних технологій, автоматизація й комп'ютеризація виробничих процесів
Професійна структура	Падіння частки працівників, зайнятих у сільському господарстві, і зростання частки промислового пролетаріату. Робітники, що обслуговує персонал, менеджери	Падіння частки працівників, зайнятих в індустрії, збільшення частки зайнятих в інформаційному й сервісному секторах. Ріст значення інтелігенції, учених

Джерело вартості Праця Інформація

Фактор влади еліти	Власність	Утворення, кваліфікація
Головна цінність	Споживання товарів (задоволення матеріальних потреб)	Економія часу (задоволення культурних і особистісних потреб)

Важливо відзначити, що багато моментів осмислюються як би навздогін, після того, як з'являються в реальному житті. Як відзначив британський соціолог Ф. Уэбстер, інформаційне суспільство можна аналітично визначити, тільки розглянувши в сукупності п'ять його вимірів: технологічне, економічне, професійне, просторове й культурне. Сьогоднішні перетворення кожного з них демонструють значний рух суспільства вперед, однак, тільки розглянуті разом вони переконують у дійсно революційних перетвореннях.