Аналіз ефективності використання сировини на випуск виробу

Показники	Початок місяця	Кінець місяця	Відхилення
1. Кількість заготовленої си­ро­ви­ни, кг	125	130	+5
2. Зміна залишків, що пере­хо­дять з періоду в період, кг	+20	– 4	– 24
3. Відходи сировини, кг	1,5	1,7	+0,2
4. Витрати сировини на ви­роб­ництво продукції, кг	103,5	132,3	+28,8
5. Витрати сировини на вироб­ництво одиниці продукції, кг	0,08625	0,08535	–0,00089
6. Кількість випущеної про­дук­ції, шт.	1200	1550	+350

Якщо відомо, за рахунок чого змінилася матеріаловіддача (мате­рі­ало­місткість), то неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цьо­го необхідно приріст матеріаловіддачі за рахунок 1-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат. Зміна обсягу виробництва продукції за рахунок матеріаломісткості визначається за допомогою прийому лан­цю­гових підстановок (табл. 3.61).

Таблиця 3.61

Розрахунок впливу чинників на випуск виробу способом абсолютних різниць

Чинник	Алгоритм розрахунку	Розрахунок впливу	Обсяг впливу, шт.
1. Кількість заготовленої си­ровини	(ЗСф – ЗСпл) / ПВпл	(130 – 125) / 0,08625	58
2. Зміна залишків	-(Зф – Зпл) / ПВпл	-(– 4 – 20) / 0,08625	278
3. Зміна кількості відходів	-(ВХФ – ВХпл) / ПВпл	-(1,7 – 1,5) / 0,08625	– 2
4. Зміна питомих витрат	-(ПВф – ПВПЛ) ВПф / Впл	-(0,08535 – 0,08625) 1550 / 0,08625	16
Усього			+ 350

Більш детальний аналіз можна зробити відносно кожного виду ма­те­рі­альних ресурсів. При цьому використовується наступна модель випуску продукції:

(3.79)

де ВП_i – випуск продукції з i-го виду сировини;

ЗС_i – кількість заготовленої сировини i-го виду;

З_i – зміна перехідних залишків сировини;

ВХ_i – відходи сировини;

ПВ_i – витрати i-го виду сировини на одиницю продукції.

;

;

;

;

Загальна зміна обсягу випуску продукції:

ВП_заг = 1550 – 1200 = 350 (шт.),

у тому числі за рахунок зміни:

а) маси заготовленої сировини: ВП_зс = 1258 – 1200 = + 58 (шт.);

б) перехідних залишків сировини: ВП_з = 1536 – 1258 = + 278 (шт.);

в) відходів сировини: ВП_вх = 1534 – 1536 = – 2 (шт.);

г) питомої витрати сировини: ВП_пв = 1550 – 1534 = +16 (шт.).

Таким чином, план стосовно виробництва виробу перевиконаний в ос­нов­ному через збільшення маси заготовленої сировини і великої кількості пе­рехідних залишків. Унаслідок понадпланових відходів сировини випуск продукції зменшився на 2 шт.

За такою моделлю можна розрахувати й резерви зростання випуску про­дукції за рахунок збільшення кількості сировини, скорочення її відходів і витрат на одиницю продукції. Зменшити витрати сировини на вироб­ниц­тво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, удо­ско­налення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сиро­ви­ни і зменшення її втрат під час зберігання, недопущення браку, макси­маль­ного використання відходів і т. д.

Критерій фактичних матеріальних витрат має певну погрішність. То­му доцільно використати як критерій фактичні матеріальні витрати звіт­но­го і минулого року, а на їх основі розрахувати усереднений відсоток зміни об­сягу виробництва.

Роль і значення аналізу матеріальних ресурсів в умовах ринкових відносин зростають. Але проведення аналізу ускладнене через невідпо­від­ність статистичної звітності зростаючим вимогам аналізу і оцінки госпо­дар­ських результатів.