Зростанню ефективності:

• скорочення операційних витрат - (перехід від постійних до перемінних витрат) – в разі, якщо компанія самостійно займається логістикою, результатом будуть фіксовані витрати (напр., на підтримку складів, транспортного парку), розмір яких не залежатиме від загального товарообігу, в той час як аутсорсинг комплексного логістичного обслуговування дозволяє досягнути скорочення витрат.

• скорочення інвестицій в сфері логістики (склади, транспортний парк та співробітники) забезпечує більшу ефективність та гнучкість діяльності компанії.

Підвищенню якості:

• вища якість ринкового обслуговування та економія часу – швидші та своєчасні доставки товарів, гнучкість логістичних рішень залежно від потреб Клієнтів, професійне управління ресурсами, детальний контроль.

• сучасні логістичні рішення – з огляду на ринкові тенденції, завдяки глибшому розумінню логістичних процесів та власним ноу-хау логістичного оператора.

• Можливість зосередитися на своїй основній діяльності – сили компанії спрямовані на виробництво та продаж.

Досвідчений та професійний логістичний оператор створює імідж компанії та гарантує надійність та безпеку.

47. Що впливає на економіку регіонального ринку, як пріоритет №1 в перехідний період економіки?

Ціна і якість.

За своєю економічною сутністю регіональний ринок - це сукупність соціально-економічних процесів і відносин у сфері обміну (обігу), які формуються під впливом особливостей попиту та пропозиції кожного територіально-адміністративного освіти і з урахуванням адекватних методів кон'юнктури ринку та процесів прийняття комерційних рішень.

Регіональні ринки можуть існувати як при лімітно-розподільної системи, так і при ринковій економіці. У першому випадку ринки розвиваються і функціонують відповідно до логіки адміністративно-директивного управління. Так, обсяг товарообігу і відповідне товарне забезпечення для кожного територіально-адміністративного освіти встановлюється директивними планами.

З переходом до ринкових економічних відносин змінюються роль і значення ринку в регіональному відтворювальному процесі. Пропорції регіонального відтворювального процесу формуються через вплив ринкових інструментів регулювання: ціни, податки, відсоток за кредит і ін

Розвинений регіональний ринок може ефективно функціонувати при науково обгрунтованої системи вивчення попиту, тенденцій та його закономірностей розвитку:

- загального обсягу попиту і обсягу попиту на окремі групи і види товарів;

- структури попиту однойменних товарів різних підприємств;

- сезонних коливань попиту по окремих товарах;

- вимог покупців до якості товарів.

Вивчення попиту дає інформацію, що дозволяє прогнозувати ємність і структури ринку, а також передбачувані зрушення у вдосконаленні географії виробництва і споживання товарів і послуг.

Регіональні ринки неоднорідні. Так, з територіальної організації сфери обігу можна виділити поселенські ринки в населених пунктах сільській місцевості, міські, обласні, республіканські, міжобласні,міжреспубліканські та міжрегіональні.

Для кожного виду ринків притаманні відповідні інфраструктура з особливостями розміщення, розвитку і функціонування, місткість ринку.

Регіональні ринки можна об'єднати в систему, яка представляє собою сукупність ринкових утворень різного типу, мета яких --забезпечення ефективного розвитку і функціонування регіонального відтворювального процесу, відтворення знарядь, предметів праці і робочої сили. У систему регіональних ринків входять:

- споживчий ринок (ринок благ);

- ринок землі та нерухомості;

- ринок праці; < p> - ринок капіталів (кредитний ринок і ринок цінних паперів);

- ринок інформації;

- ринок природних ресурсів;

- ринок культурних цінностей;

- ринок освітніх послуг та ін

Всі ринки взаємозв'язані один з одним, вони обслуговуються відповідними складовими ринкової інфраструктури.

Умови нормального функціонування регіонального ринку

1) вільна конкуренція виробників продукції;

2) вільне ціноутворення;

3) послідовне дотримання прав власності, свободи підприємницької діяльності, відмова від адміністративного диктату з боку місцевої влади;

4) наявність державних гарантій підприємцям;

5) розвиток позикових установ і компаній, банківської системи, регіональних бірж тощо;

6) організація всім доступної і достовірної ділової інформації про стан ринкового середовища;

7) організація системи соціального спокою на території;

8) порядність агентів ринку.

Основною проблемою формування регіональних ринків є те, що ринкові відносини неможливо сформувати в умовах, коли переважна більшість населення має доходи, менші за прожитковий мінімум. У таких умовах дуже важко замінити старе директивне планування господарської діяльності на нові ринкові механізми державного регулювання.