75. Охарактеризуйте зони ризику збитків на графічному прикладі функції щільності розподілу ймовірності збитків

Виділяють такі зони ризику

1. Безризикова зона — це область, у якій випадкові збитки не очікуються. Їй відповідають нульові збитки чи перевищення прибутку над сподіваним значенням.

Ця область — область виграшу підприємця.

2. Зона допустимого ризику — це область, у межах якої зберігається економічна доцільність підприємницької діяльності, тобто випадкові збитки можуть мати місце, але вони менші сподіваного прибутку від підприємницької діяльності.

3. Зона критичного ризику — це область, де є наявною можливість збитків, які перевищують величину (обсяг) очікуваних прибутків аж до величини повної обчисленої (розрахункової) виручки від підприємницької діяльності. Величина можливих (ймовірних) збитків у цій зоні перевищує сподіваний прибуток і може призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу.

4. Зона катастрофічного ризику — це область можливих збитків, які за своєю величиною (обсягом) перевершують критичний рівень і можуть досягати величини (обсягу) майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до краху, банкрутства компанії (фірми), її закриття і розпродажу її майна. До категорії катастрофічного ризику слід віднести також ризик, пов’язаний з безпосередньою загрозою для життя чи екологічною катастрофою.

Для побудови цієї кривої прийнято такі гіпотези:

1. Ймовірність нульових збитків (можливість їх уникнути) практично дорівнює нулеві, бо мінімальні збитки завжди мають місце.

2. Ймовірність виключно великих збитків практично дорівнює нулеві, бо реальні збитки (у більшості випадків) мають верхню межу.

3. Існує максимальна щільність ймовірності певного рівня збитків, бо цілком природно допустити, що якийсь певний рівень збитків виявиться найбільш ймовірним.

4. Функція щільності розподілу ймовірності f(x) є неперервною, зростаючою від нуля до свого максимуму та спадною в міру подальшого збільшення рівня можливих збитків.

х* — точка, що відповідає величині найбільш ймовірного (модального) рівня збитків;

хдп — точка, що відповідає величині можливих збитків, за розмірами рівній величині очікуваного (розрахункового) прибутку. Точки х = 0 та х = хдп визначають межі зони допустимого ризику;

хкр — точка, що відповідає величині збитків, за розмірами рівній величині повної розрахункової суми виручки. Точки х = хдп та х = хкр визначають межі зони критичного ризику;

хкт — точка, що відповідає величині збитків, за розмірами рівній величині усього майна підприємця. Точки х = хкр та х = хкт визначають межі зони катастрофічного ризику.

76. Охарактреризуйте ймовірність як один з підходів до оцінки ризику

Оцінюючи ризик, на практиці нерідко обмежуються спрощеними підходами, спираються на один чи кілька головних показників (критеріїв), параметрів, які являють собою найважливіші узагальнені характеристики у даній конкретній ситуації.

У ряді випадків, зокрема в страхуванні, величину (ступінь) ризику визначають як ймовірність настання небажаних наслідків. В цьому випадку W = рн ,

де рн — ймовірність настання небажаних наслідків, W — величина ризику.

В прикладних проблемах економічного ризику для оцінки його величини широке використання має ймовірність перевищення заданого рівня збитків. Ця ймовірність обчислюється за формулою:

W(x) = P(X  x) = 1 – P(X < x) = 1 – F(x).

Типовий графік кривої розподілу ймовірностей перевищення певного рівня випадкових збитків зображено на рис. 3.1 (крива W(x)).

Рис.3.1. Порівняння очікуваної ймовірності перевищення випадкових збитків з гранично допустимою

Виділяють три такі найважливіші базові показники ризику.

Показник допустимого ризику:Wдп = W(xдп) = P(X  xдп),

тобто Wдп — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий рівень хдп.

Показник критичного ризику:Wкр = W(xкр) = Р(Х  хкр),

тобто Wкр — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий критичний рівень хкр.

Показник катастрофічного ризику:Wкт = W(xкт) = Р(Х  хкт),

Wкт це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий катастрофічний рівень хкт.

Знання цих показників дає змогу виробити міркування щодо можливості прийняти рішення відносно здійснення певної підприємницької діяльності. Але для остаточного прийняття рішення інформації про значення названих показників недостатньо — необхідно ще задати (встановити, прийняти) їх граничні величини, щоб не потрапити в зону неприйнятного ризику. Такі величини називають критеріями відповідно допустимого, критичного та катастрофічного ризику — кдп, ккр, ккт.

Отже, маючи значення трьох показників ризику та критеріїв граничного ризику, приходимо до таких найбільш загальних умов прийнятності рівня ризику в досліджуваному виді підприємництва: W(xдп)  кдп;W(хкр)  ккр;W(хкт)  ккт.

Графічне пояснення основних умов прийнятності ризику приводиться на рис.3.1 (крива К(x)).