Тема 3 методологія управління персоналом організації.

План:

3.1 Сучасна концепція управління персоналом організації (УПО).

3.2 Закономірності УПО.

3.3 Принципи УПО.

3.4 Методи УПО.

3.5 Методи побудови системи УПО.

Рекомендована література:

3.1 Сучасна концепція управління персоналом організації

Управління персоналом організації – це цілеспрямована діяльність керівництва та працівників підрозділів управління персоналом, що включає розробку концепцій і стратегій кадрової політики, принципів та методів управління персоналом організації.

Управління персоналом охоплює широкий спектр питань: від прийому до звільнення кадрів:

• найм, відбір та прийом персоналу;

• ділова оцінка при прийомі, атестації, підборі;

• мотивація до діяльності;

• організація праці та дотримання етики ділових стосунків;

• управління конфліктами та стресами;

• забезпечення безпеки персоналу;

• управління нововведеннями в кадровій роботі;

• навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;

• управління діловою кар’єрою та службовим просуванням;

• управління соціальним розвитком персоналу;

• вивільнення персоналу тощо.

Концепція управління персоналом – це система теоретико-методологічних поглядів щодо розуміння та визначення сутності, цілей, завдань, критеріїв, принципів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізмів його реалізації в конкретних умовах функціонування організації.

Вона включає розробку методології, формування системи та розробку технології управління персоналом.

Методологія управління персоналом передбачає розгляд сутності персоналу організації як об’єкту управління, процеси формування поведінки індивідів, яка відповідає цілям та задачам організації, методам та принципам управління персоналом.

Система управління персоналом передбачає формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних та горизонтальних функціональних взаємозв’язків керівників та спеціалістів в процесі обґрунтування, прийняття та реалізації управлінських рішень.

Технологія управління персоналом передбачає організацію найму, відбору, прийому персоналу, його ділову оцінку, профорієнтацію і адаптацію, навчання, управління його діловою кар'єрою і службово-професійним просуванням, мотивацію і організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення персоналу тощо. Сюди ж слід віднести питання взаємодії керівників організації з профспілками і службами зайнятості, управління безпекою персоналу.

Основу сучасної концепції управління персоналом організації складають зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, уміння їх формувати і спрямовувати зусилля працівників на досягнення задач, що стоять перед організацією.

Зміни в економічній і політичній системах в нашій країні одночасно несуть як великі можливості, так і серйозні загрози для кожної особи, стійкості її існування, вносять значний ступінь невизначеності в життя практично кожної людини. Управління персоналом в такій ситуації набуває особливого значення, оскільки дозволяє реалізувати, узагальнити цілий спектр питань адаптації індивіда до зовнішніх умов, врахування особистісного фактору в побудові системи управління персоналом організації.

Загалом можна виділити три основних чинники, що впливають на людей в організації:

Перший — ієрархічна структура організації, де основний засіб дії — це відносини влади-підпорядкування, тиск на людину зверху за допомогою примусу, контролю над розподілом матеріальних благ.

Другий — культура, тобто спільні цінності, що виробляються суспільством, організацією, групою людей, соціальні норми, установки поведінки, які регламентують дії особистості, що спрямовують індивіда діяти визначеним чином без очевидного примусу.

Третій — ринок як мережа рівноправних відносин, заснованих на купівлі-продажу продукції і послуг, відносинах власності, рівновазі інтересів продавця і покупця.

Ці чинники впливу — поняття достатньо складні і на практиці рідко реалізуються окремо. Якому з них віддається пріоритет, такою і буде економічна ситуація в організації. При переході до ринку відбувається повільний відхід від ієрархічного управління, жорсткої системи адміністративної дії до ринкових відносин, відносин власності, що базуються на економічних методах. Тому необхідна розробка принципово нових підходів до пріоритету цінностей. Головне усередині організації — працівники, а за межами — споживачі продукції. Ієрархія повинна відійти на другий план поступившись місцем ринку та культурі.

Сьогодні служби управління персоналом, як правило, створюються на базі старих підрозділів (відділ кадрів, відділ організації праці та заробітної плати, відділ охорони праці та техніки безпеки тощо).

Нові служби управління персоналом переходять від виключно кадрових питань до розробки системи стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, попередження конфліктів, вивчення ринку трудових ресурсів.

Система управління персоналом та структура служби управління персоналом визначається характером та розміром організації, особливостями продукції, що випускається. У невеликих та середніх фірмах більшість функцій по управлінню персоналом виконують лінійні керівники, а у великих фірмах для цього створюються самостійні підрозділи.

Головна мета системи управління персоналом – це забезпечення організації кадрами, їх ефективне використання, професійний та соціальний розвиток.

У відповідності з цілями формується система управління персоналом. В якості бази для побудови використовуються:

– закономірності;

– принципи;

– методи управління персоналом.