2.5 Соціально-трудові відносини

Соціально-трудові відносини - об’єктивно існуючі взаємозв’язки між індивідами в процесах, зумовлених трудовою діяльністю націлені на регулювання якості життя.

Система соціально–трудових відносин потребує регулювання та управління на всіх рівнях: державному, регіональному, організаційному.

Ринок праці - це сукупність трудових відносин з приводу найму та використання працівників у суспільному виробництві.

Основні його характеристики –попит і пропозиція.

Зайнятість – діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, що не суперечить законодавству і приносить заробіток (трудовий дохід).

Безробіття – відсутність зайнятості у визначеної частини економічно активного населення, що здатне і бажає працювати.

Показники безробіття:

Рівень безробіття визначається як відношення чисельності безробітних до чисельності економічно активного населення:

РБ = Б / ЕАН *100% (2.3)

Де РБ – рівень безробіття.

Аналогічно розраховується рівень зайнятості:

РЗ = З / ЕАН * 100% (2.4),

Де РЗ – рівень зайнятості.

Тривалість безробіття— величина, що характеризує в середньому тривалість пошуку роботи особами, що мають статус безробітних на кінець даного періоду, а також тими безробітними, які були в цей період працевлаштовані.

Безробіття спричиняє за собою серйозні економічні і соціальні втрати. Один з головних негативних економічних наслідків безробіття — недовипуск продукції, недовикористання виробничих можливостей суспільства. Залежність між рівнем безробіття і відставанням об'єму ВНП знайшла відображення в законі Оукена: перевищення на 1% фактичного рівня безробіття над природним призводить до відставання фактичного об'єму ВНП на 2,5% від потенційного.

Крім економічних втрат безробіття має і значні соціальні і моральні наслідки, що виражаються в появі депресії у вимушено незайнятих громадян, втраті ними кваліфікації і практичних навичок; зниженні моральних засад і зростанні злочинності, розпаді сімей, зростанні соціальної напруженості в суспільстві, підвищенні числа самогубств, психічних і серцево-судинних захворювань.

Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:

1. Історичний розвиток праці та підприємництва.

2. Характеристика теорій управління персоналом.

3. Характеристика етапів розвитку управління персоналом в розвинутих країнах світу.

4. Соціальна політика держави в Україні.

5. Зайнятість та безробіття в Україні. Види безробіття та політика держави, спрямована на його зниження.

Практикум по темі

Завдання І.

Визначте статус осіб, перерахованих нижче:

1. Робітник, який знаходиться в черговій відпустці:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

2. Робітник, звільнений у зв’язку із скороченням штатів та який шукає роботу:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

3. Жінка, що допомагає чоловіку на сімейному підприємстві:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

4. Учень, що проходить профпідготовку на виробництві та отримує стипендію:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

5. Службовець Збройних сил:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

6. Працівник, що отримав інвалідність на виробництві:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

7. Людина, що давно втратила роботу та припинила пошуки нової:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

8. Працівник, звільнений за власним бажанням, який шукає роботу :

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

9. Працівник, переведений на режим неповного робочого дня:

   1. економічно активне населення;

   2. безробітний;

   3. економічно неактивне населення;

   4. не входить до складу трудових ресурсів.

10. Вчитель, який за станом здоров'я (інвалідність) більше не може працювати:

    1. економічно активне населення;

    2. безробітний;

    3. економічно неактивне населення;

    4. не входить до складу трудових ресурсів.

11. Звільнений робітник, який протягом тривалого часу не зміг знайти роботу і припинив пошук:

    1. економічно активне населення;

    2. безробітний;

    3. економічно неактивне населення;

    4. не входить до складу трудових ресурсів.

12. Студент, який вчиться на денному відділенні учбового закладу:

    1. економічно активне населення;

    2. безробітний;

    3. економічно неактивне населення;

    4. не входить до складу трудових ресурсів.

13. Автомеханік, який вчиться на вечірньому відділенні учбового закладу:

    1. економічно активне населення;

    2. безробітний;

    3. економічно неактивне населення;

    4. не входить до складу трудових ресурсів.

14. Домашня господарка, яка займається лише своїм домом та родиною:

    1. економічно активне населення;

    2. безробітний;

    3. економічно неактивне населення;

    4. не входить до складу трудових ресурсів.

Завдання ІІ

15. Непрацююча людина, яка сподівається скоро отримати роботу:

1. відноситься до зайнятих;

2. відноситься до безробітних;

3. не враховується в складі економічно активного населення;

4. розглядається як не повністю зайнятий;

5. розглядається як така, що втратила надію знайти роботу.

16. Відповідно до закону Оукена 2-х процентне перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем означає, що відставання фактичного обсягу ВНП від потенційного складає:

    1. 2%;

    2. 3%;

    3. 5%;

    4. 4%;

    5. значно більше за 5%.

17. Людина, що втратила роботу у зв'язку з кризою в економіці попадає до категорії:

    1. фрикційної форми безробіття;

    2. структурної форми безробіття;

    3. циклічної форми безробіття;

    4. інституційної форми безробіття;

    5. всі відповіді невірні.

18. Циклічне безробіття охоплює тих, хто:

    1. втратив роботу у зв'язку з структурними змінами в попиті на робочу силу;

    2. не може знайти роботу у зв'язку з загальним падінням виробництва;

    3. не має роботи більше одного року;

    4. вимушений змінювати роботу через характер виробництва.

Задача 1

Умова:

Визначте чисельність трудових ресурсів міста, якщо чисельність населення в працездатному віці 750 тис.чол., серед них інвалідів І та ІІ груп працездатного віку 10 тис.чол., чисельність працюючих підлітків до 16 років 15 тис.чол., працюючих осіб старше працездатного віку 55 тис.чол.

Розв’язок:

Для розрахунку чисельності трудових ресурсів необхідно визначити, які категорії населення до них відносяться. До трудових ресурсів відноситься населення в працездатному віці за виключенням інвалідів першої та другої групи, пенсіонерів які вийшли на пенсію раніше досягнення пенсійного віку (пільгові пенсіонери), поповнюють лави трудових ресурсів працюючі підлітки та пенсіонери.

Формула для розрахунку чисельності трудових ресурсів:

ЧисТрРес = ЧисПрацВік – Пенс + ПенсПрац + ПідлПрац,

Де ЧисТрРес – чисельність трудових ресурсів;

ЧисПрацВік чисельність працівників в працездатному віці;

Пенс – чисельність непрацюючих пенсіонерів першої та другої групи;

ПенсПрац – чисельність працюючих пенсіонерів;

ПідлПрац – чисельність працюючих, молодше працездатного віку.

Підставимо дані умови задачі у формулу:

ЧисТрРес = 750 – 10+15 + 55 = 810 тис.чол.

Відповідь: чисельність трудових ресурсів міста становить 810 тис.чол.

Задача 2

Умова:

Чисельність зайнятих - 90 млн.осіб, чисельність безробітних - 10 млн. осіб. Місяць потому з 90 млн. осіб, що мали роботу, звільнені та шукають роботу 0,5 млн.осіб; 1 млн. з числа безробітних припинили пошуки роботи. Визначте: 1) чисельність зайнятих; 2) чисельність безробітних; 3) фактичний рівень безробіття.

Розв’язок:

Рівень безробіття визначається за формулою :

РБ = Б / ЕАН *100% (1),

де ЕАН - економічно активне населення, яке складається з зайнятих та безробітних;

Б - чисельність безробітних.

ЕАН = Чисельність Зайнятих + Чисельність Безробітних (2),

де З – чисельність зайнятих.

Визначимо чисельність безробітних на кінець місяця:

Бк = 10 + 0,5 -1 = 9,5 млн.чол.

Визначимо чисельність зайнятих на кінець місяця:

Зк = 90 -0,5 = 89,5 млн.чол.

Рівень безробіття на кінець місяця за формулою 1 становитиме:

РБ = 9,5 / (89,5 + 89,5) * 100% = 9,6%

Відповідь: чисельність безробітних на кінець місяця становить 9,5 млн.чол., чисельність зайнятих – 89,5 млн.чол., рівень безробіття 9,6%.