19.Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська унія

1558-1583рр Лівонська війна стала приводом до тіснішого об'єднання Польщі і Литви. Шляхта -найбільш палкий прихильник унії. 10 січня - 12 серпня 1569р - робота сейму в Любліні. Магнати К.Острозький та ін. Були проти проти об'єднання та покинули сейм. Але сейм без них ухвалив передати Польщі Підляшшя, Волинь, Київщину і Брацлавщину. За Литвою з українських земель залишились лише Берестейське воєводство і Пінщина. Магнати аби не втратити маєтки визнали унію. 1 липня 1569 року Люблінська унія була проголошена. Виникла Річ Посполита „республіка" з виборним королем, сеймом і сенатом. Литва зберегла окрему фінансову, і адміністративну системи, військо, законодавство. Названі українські землі ввійшли до Польщі. Чернігово-Сіверпшна з 16ст опинилася у складі Московського царства, аз 1618р. за Деулінським перемир'ям відійшла до Польщі. Становище українців у цій новій державі стало одразу набагато гіршим ніж у Литовській державі. 1 Іольська шляхта і магнати захоплюють вільні ще від панщини землі, вводять кріпацтво, переслідують православну віру, позбавляють усіх не католиків політичних та громадянських прав.

20.Виникнення українського козацтва.Запоррозька Січ та її устрій

„Уходництво"- промисел від якого з'явились козаки.

„ Козак " ~ слово тюркомовного походження, що означає „вільна людина". Козаки спершу засновували окремі городки(городці), або засіки(січі) - укріплені поселення, кілька таких укріплень становили кіш. Коші за порогами Дніпра з'явились ще в 40-х роках XVI ст.

1489, 1492 рр - перші письмові згадки про козаків в Україні.

Дмитро Байда-Вишневецький - староста черкаський і канівський заснував першу Запорозьку Січ у 50-х роках XVI ст. на острові Хортиця

2-г а Січ -о.Томаківка (60-ті роки - 1593)

3-тя - о.Базавлук (1593-1638)

4-та-Микитин Ріг (1638-1652)

5-та - р. Чортомлик( 1652-1709)

6-та - р. Кам'янка(1709-1711)

7-ма - Олешшя(1711-1734)

8-ма - р.Підпільна (1734-1775)

На Січі було до 38 куренів, що формувались за земляцьким принципом. Військова рада(коло ) була найвищий орган влади на Січі. Кошовий - найвпливовіша особа на Січі, мав адміністративну, військову і судову владу. Суддя - другий за рангом на Січі. Осавул забезпечував виконання рішень кошового і ради. Обозний - відав боєприпасами і продовольством.

1572р. - утворення реєстрового козацтва. - Сигізмунд II Август найняв на службу 300 козаків(вніс до реєстру). Реєстровці володіли привілеями Звільнені від податків і повинностей, мали право власності на землю, могли безмитно торгувати і займатись промислами, отримували плату за службу.

21.Берестейська церковна унія та міжконфесійні відносини. Митрополит п.Могила.

Гетьман П.Сагайдачний.6 жовтня 1596 р. у Бресті відбувся церковний собор, який проголосив

унію —; релігійне єднання православних і католиків. Визнаючи своїм духовним зверхником папу

римського, уніати приймали основні догмати католицизму. Православна церква оголошувалася

поза законом. Селянство, міське населення, козаки, значна частина православного духовенства і

української шляхти виступили проти унії, що призвело до подальшого загострення соціальної,

політичної, ідеологічної конфронтації, яка досягла особливої гостроти в перші десятиріччя XVII

ст., а в 30-ті роки боротьба проти унії стає одним із гасел козацько-селянських повстань. Слід

зазначити, що хоча в першій половині XVII ст. унія виступала як ідеологія чужоземних феодалів, панства та королівської влади, в майбутньому уніатство зазнало певної історичної трансформації.

З кінця XVIII ст. польські магнати й шляхта, втративши після поділів Польщі політичну владу на Правобережній Україні, все ж зберігали там економічне й духовне панування. Вони переслідували й тероризували українське населення, для частини якого в той час уніатська віра вже стала традиційною. Як відомо, уніатська церква сприяла також поширенню освіти серед народних

мас.Одразу ж після Брестського собору 1596 р. Петро Сагайдачний зайняв позицію неприйняття унії. Про це свідчить його твір «Пояснення про унію», який, щоправда, не дійшов до нас. Проте зберігся лист, у якому литовський канцлер Лев Сапєга називав цей твір «дуже цінним». У відповідь на Брестську унію посилилися покозачення українського населення, втечі на Січ. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. запорозьке козацтво, зростаючи кількісно, стає могутньою військовою силою.

П.Конашевич-Сагайдачний (1616-1622) 1616р взяття невільничого ринку Кафи у Криму. Випускник Острозької школи.

1876 р Олександр II видав „Емський указ" про заборону будь-якого викладання в школах українською мовою, вилучались українські книжки, заборонявся спів, переклади, театральні вистави. Дозволялось через цензуру друкувати історичні пам'ятки та художні твори.1881р вбивство народниками Олександра II.

1882р частина громадівців відійшовши від активної роботи почали працювати в журналі ..Киевская старина".

Новий цар Олександр III добився повної ліквідації усіх громад, заборони українськиї видань. Діяльність царизму у цей час б\ла спрямована на повну асиміляцію малоросів, тобто українців і перетворення їх в росіян. Жодної української школи, жодного навчального предмету українською мовою, жодної української організації, якій би дозволили легально працювати.