55. Харківський з'їзд рад та більшовицько-українська війна.

4-5 грудня 1917 р. І Всеукраїнський з'їзд Рад у Києві. - Спроба більшовиків через Ради захопити владу в Україні. Але з 1300 делегатів з'їзду лише 124 підтримали більшовиків - решта висловили повну довіру ЦР.

4 грудня 1917 р „ультиматум Раднаркому" (..Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до ЦР") - документ підписаний Леніним, у якому вимога визнати радянську владу в Україні і припинити пропускати через Україну донських козаків, які повертались додому з фронту боротись з більшовиками. 5 грудня Ленін оголосив війну Україні.

8 грудня 1914 р. - захоплено з Брянська Харків(початок російського більшовицького вторгнення). 9-12 грудня „Всеукраїнський з'їзд рад " у Харкові - 12 грудня 1941 р проголосив радянську владу в Україні. ЦВК очолив Ю.Медведев, пізніше П.Затонський. Створено Народний секретаріат (перший радянський уряд УНР) - головою Артем (Сергеев) входили Бош, М.Скрипник, В.Затонський, В.Шахрай. Російський наступ на Україну трьома колонами: з Харкова(генерал Сгоров), Гомеля - Берлін. Брянська - Знаменський. Син письменника Юрій Коцюбинський проголошений більшовиками "головнокомандуючим УНР" Загальне керівництво вторгненням здійснювали: Антонов-Овсієнко, М. Муравйов, Орджонікідзе.

Центральна Рада протиставила більшовикам „Гайдамацький кіш Слобідської України" С.Петлюри та Галицький курінь січових стрільців(сформований з військовополонених) Євгена Коновальця.

6 січня 1918 р. початок більшовицького наступу на Київ.

16 січня 1918 р. бій під Крутами. 420 студентів і старшокласників Києва намагались зупинити наступ більшовиків під Києвом, більшість загинули.

16-22 січня 1918 р. повстання більшовиків на заводі Арсенал.

26 січня 1918 р російська армія генерала Муравйова взяла Київ. - Страчено бл 12 тис українців. Більшовики приступили до політики розчленування Ураїни, створивши на її території УНР. Донецько-Криворізьку. Таврійську. Одеську та Донську радянські республіки. Центральна Рада виїхала до Житомира, пізніше до Сарн

56. IV універсал Центральної Ради та його історичне значення

IV Універсал 9(22) січня 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат —Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори

народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам .без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати

розпочаті переговори з центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.

Умови IV універсалу УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу:

З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

Влада в Україні належить народу України, від імені якого вони не зберуть українські установчі збори, буде правити ЦР;

Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

Вперше на державному рівні було проголошено незалежність української держави

57. Мирний договір УНР з державами Німсцько-Австрійського блоку у Брест-Литовеьку та його умови.

БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ МИР 1918 (Брестський мир)-мирний договір між Українською Народною Республікою, з одного боку, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією, з другого, підписаний 27.1(9.2)1918 у Бресті (Бересті, Брест-Литовську).

21.12.1917-3.1.1918 Українська Центральна Рада направила на переговори українську делегацію. До складу делегації УНР входили В.Голубович (голова), М.Полоз, М.Любинський, О.Севрюк, М.Левитський. Напередодні від'їзду делегація отримала докладне роз'яснення позиції України на переговорах ви М.Грушевського. Делегація повинна була домагатися включення до складу УНР українських земель, що знаходились під владою Австро-Угорщини (Східної Галичини, Буковини і Закарпаття), а також земель, які належали до війни Російській імперії (Холмщина, Підляшшя і Посяння). У випадку відмови Австро-Угорщини передати окуповані нею землі, делегація мала вимагати створення з них окремого коронного краю з найширшою автономією Питання про долю Східної Галичини, Буковини і Закарпаття на вимогу делегації Австро-Угорщини було знято з обговорення. Холмщину, Підляшшя і Посяння було визнано за землі, які повинні увійти до складу УНР.

Після проголошення IV Універсалу УЦР ( Універсали Української Центральної Ради) члени української делегації повернулися до Бреста. На цей раз делегацію очолював О.Севрюк. Напередодні відновлення переговорів російська делегація (голова Л.Троцький)17(30)1.1918, мотивуючи зміною внутрішньополітичної ситуації в Україні і присутністю на переговорах представників харківського більшовицького уряду (голова делегації Ю.Медведев), фактично відмовилася визнати повноваження делегаті УНР. Після ознайомлення учасників переговорів з текстом IV Універсалу УЦР 19.1(1.2). 1918 на пленарному засіданні всіх делегацій міністр закордонних справ Австро-Угорщини О.Чернін від імені Центральних держав зробив заяву про визнання Української Народної Республіки незалежною і суверенною державою. В ніч з 26 на 27.1 (з 8.2 на 9.2) 1918 було укладено мирний договір між УНР і країнами Четверного союзу. Текст Б.м. складався з 10 статей. За умовами Б. договору кордони між Австро-Угорською імперією і УНР встановлювалися по лініі довоєнних кордонів Російської імперії та Австро-Угорщини. Кордон з Польщею мав проходити по лінії Тарноград-Білгорай-Щебрешин-Красностав-Пугачів-Радин-Межиріччя-

Сарнаки-Мельник-Високо-Литовськ-Кам'янець-Литовський-Пуржани-Вигоновське Озеро. Для остаточного встановлення кордонів з Польщею створювалась мішана місія. Брестський договір передбачав врегулювання питання про звільнення окупованих областей: встановлення дипломатичних і консульських відносин: взаємну відмову від оплати військових податків і компенсації шкоди, заподіяної війною: повернення військовополонених та інтернованих цивільних осіб. Б. м. регулював господарські відпосини і взаємний обмін товарів між Україною та країнами Четверного союзу. Додатковою умовою договору був пункт про надання Центральними державами збройної допомоги УНР у боротьбі проти більшовиків та позика українському уряду в розмірі 1 млрд.крб. У Бресті була укладена також таємна декларація між УНР і Австро-Угорщиною, за умовами якої Садна Галичина і Буковина об'єднувалися в один коронний край. Проте 4.7.1918 Австро-Угорщина анулювала таємну декларацію, мотивуючи це тим, що Україна не передала обумовленої Б.м. кількості збіжжя. Насправді таке рішення було прийняте під тиском польських політичних кіл. Укладення Б.м. стало блискучою перемогою молодої української дипломатії та першим актом визнання України як незалежної держави у новітній час.

18 лютого 1918 р німецькі війська перейшли в наступ на Україну. 2 березня 1918 разом з

німцями Центральна Рада повернулась до Києва. Не зуміла повернути довіру населення

виконуючи продовольчі зобов'язання перед німцями. ,

58.Гетьманський переворот.. Внутрішня і зовнішня політика Української держави за П.Скоропадського. (29 квітня-14 грудня 1918

29 квітня 1918 р гетьманський переворот. Хліборобський конгрес(8 тис селянських делегатів) проголосив передачу влади гетьману П.Скоропадському. Того ж дня гетьман звернення „Грамота до всього українського народу". - фундаментом культури і цивілізації проголошувалась приватна власність. Створено уряд - Раду міністрів на чолі з ФЛизогубом. До складу уряду: Д.Дорошенко - міністр закордонних справ, єдиний представник соціалістичних партій, О.Рогоза - військових справ, В.Колокольцев - земельних справ, М.Василенко - освіти, М.Чубинський - юстиції та ін.

Червень - липень селянський повстанський рух в Таращанському і Звенигородському повітах Київщини - ЗО тис. повсталих. Загони Нестора Махна, М.Григор'сва, М.Кропивницького в інших регіонах.

Політика гетьмана: покарання за участь у страйках, ліквідація 8-годинного робочого дня, локаути, реєстрація безробітних - 200 тисяч. В Києві представництва 25 країн - але не Антанти. Відкрито 150 українських гімназій. Закон „Про обов'язкове вивчення української мови та літератури, історії та географії України в усіх середніх школах" у серпні 1918 р. Відкрито два українських університети - у Києві та Кам'янці-Подільському.

Листопад 1918 р. відкриття Української академії наук. Президентом якої став академік В.Вернадський. Відкрито Національний архів. Національну бібліотеку. Український національний театр очолив П.Саксаганський, „Молодий театр" - Лесь Курбас та ін установи.

14 листопада 1918 р. грамота П.Скоропадського про федерацію з не більшовицькою Росією. - Після звістки про припинення війни і поразки союзниці Скоропадського - Німеччини. Боротьба за владу в Україні з Директорією.

14 грудня 1918 р П.Скоропадський зрікся влади.