32. Ліквідація Запорізької Січі. Приєднання Криму і Причорномор’я до Росії .

1768-1774рр – російсько-турецька війна в результаті якої турки розбиті на р.Кагул. Козацька флотилія полковника Третяка знищила в гирлі Дунаю турецьку флотилію. В 1771 р козацький загін полковника Ковпака захопив Кафу. Вирішальної поразки турки зазнали від армії О.Суворова в 1774 р.

1774 р Кучук- Кайнарджійський мир. Росія і Туреччина визнавали незалежність Криму(а фактично Крим звільнявся від османської залежності і потрапляв у російську), до Росії відходили землі між Дніпром і Південним Бугом. Росія отримала право вільної торгівлі в Чорному морі. 1775 р указ Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі виконали російські війська генерала Текелі, що поверталися з війни з Туреччиною.

Останній кошовий Петро Калнишевський висланий у заслання на Соловецький монастир де й помер у 113 років у 1803 році(в 1801 отримав свободу).Частина запорожців уникнувши розправи подалась у володіння Туреччини і заснувала там Задунайську Січ . Частину з дозволу цариці в 1788 р перетворено у ³йсько вірних козаків , а згодом Чорноморське козацьке військо у Причорномор’ї, де ще тривали війни з Туреччиною.

1783 р – Заснування міста Севастополя і маніфест Катерини ІІ про приєднання Криму до Росії. 1787-1791 рр Російсько – турецько- війна нова перемога Росії. 1788 р козаки А.Головатого захопили турецьку фортецю на острові Березань, після чого російські війська взяли Очаків. Створено Чорноморське козацьке військо (1788-1792) Козаки брали участь у штурмі Хаджибея (1789р) та Ізмаїла –(1790 р).

1791 р Ясський мир. – До Росії землі між Південним Бугом і Дністром. Туреччина погодилась на входження Криму до Росії. Козаків вислано на Кубань де з Чорноморського створено Кубанське козацьке військо.

Захоплені Росією землі увійшли до Новоросійської губернії. „Нова сербія” – в межах сучасної Кіровоградщини, Слов’яносербія – в межах частини Донецької, Луганської та Полтавської областей.

Будівництво міст „дніпровської лінії” – Херсон(1778), Миколаїв( 1789), Одеса – на місці Хаджибею( 1794/ 1795).

33. Поділи Речі Посполитої і входження укр.земель до…1772 р перший поділ Польщі став наслідком розгрому Барських конфедератів. До Австрії відійшла Східна Галичина, до Росії – Східна Білорусь. Після перемоги над Туреччиною в 1774 р союзниця Росії –Австрія отримала Північну Буковину. У 1774 р імператриця Марія-Тереза почала в Галичині освітню реформу. – відкрито початкові школи у Перемишлі відкрито Барбареум для підготовки греко-католицького духовенства. 1781 р Йосип ІІ скасував кріпацтво в Австрійській імперії, а в 1784 р надав Львівському колегіуму статусу університету. При ньому згодом відкрито „Студіум рутенум” – підготовчий факультет для українців.

1793р другий поділ Польщі. Приводом прийняття поляками Конституції 1791 р. – До Росії Правобережна Україна: Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина .

1795 р третій поділ Речі Посполитої, після якого вона припинила існування як держава. – До Росії відійшла Західна Волинь. 1797 р Правобережжя було поділено на Київську, Волинську та Подільську губернії.

34. Гайдамацький та опришківський рух. Коліївщина.

Майже все Правобережжя в руках магнатів Потоцьких, Браницьких, Любомирських. У них монополія на помел зерна, винокуріння, продаж селітри, дьогтю. Панщина 300 днів на рік. 1699 р скасування і заборона козацтва.Гайдамацький рух виник на початку 18 ст. на Волині.

1768 р утворення Барської конфедерації – проти залежності Речі Посполитої від Росії, та боротьбу проти православ’я.

1768 р Коліївщина – найбільший гайдамацький виступ. Очолив Максим Залізняк . Повстання охопило Брацлавщину, Київщину, Поділля і Волинь. До повсталих приєднався уманський сотник дворових козаків магната Потоцького Іван Гонта , якого поляки кинули на придушення повстання. Умань взята повсталими, де вони влаштували масову різню знищивши до 20 тисяч поляків і євреїв. Крім цих діяли гайдамацькі загони С.Неживого, А.Журби, І.Бондаренка. Протягом червня-липня поляки при підтримці царських військ генерала Кречетнікова придушили повстання Залізняка до Сибіру, Гонту четвертували у Кодні .

Перша згадка про опришків належить ще до 1529 року. Це були не чисельні по 20-30 чоловік загони народних месників, які з гір нападали на панські садиби.

1738-1745 – період найбільшого піднесення руху опришків у Прикарпатті, Закарпатті і Буковині. – Коли його очолював Олекса Довбуш. Ватажками опришків у 18 ст були також Василь Баюрак та Іван Бойчук.