50.Форму вання та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців під час Першої світової війни.

З ініціативи ГУР у м. Стрий сформовано легіон українських січових стрільців(УСС). З 28 тис

добровольців австрійці прийняли донього 2,5 тис. вояків.

У вересні 1914р на Ужоцькому перевалі відбувся бойове хрещення легіону УСС в бою з кубанськими козаками.

29 квітня - 2 травня 1915 р бої за гору Маківка легіону УСС і донських козаків генерала Каледіна.

Липень 1915 р легіон УСС реорганізовано в полк УСС на чолі з Григорієм Коссаком. В полку сини І.Франка Тарас і Петро. У серпні - вересні 1916 р. відбулися бої за гору Лисеня на Тернопільщині, під час яких відбулося оточення і загибель полку УСС.

51. Політика царизму на захоплених в ході Першої світової війни західноукраїнських землях

Серпень-вересень 1914 р. - Галицька битва. Російський наступ, в результаті якого окуповано Східну Галичину, Пн.Буковину і Закарпаття.

Призначений царем губернатор Галичини граф Бобринський став перетворювати цей край в „исконно русский": закрито українські школи, гімназії, „Просвіти", політичні партії, вивезено до Сибіру греко-католицьких священників разом з митрополитом А.Шептицьким, на їх місце призначено російських „батюшок". Масові арешти серед діячів українських політичних партій.

У Березні 1915 р взяття росіянами фортеці Перемишль з 120 тис гарнізоном. Квітень 1915 р австро-німецький наступ в районі Горліце і Тарнува. Росіяни змушені покинути захоплені території і втратили частину своїх довоєнних. їх витіснено до лінії: Кам'янець-Подільський -Тернопіль - Кременець - Дубно - Луцьк. Ця поразка росіян була ще й наслідком їхньої україно ненависницької політики в окупованих землях, через яку західні українці масово пішли в австрійську армію, а ті з них, що воювали у легіоні українських січових стрільців стояли на смерть за Австрію, яка на відміну від Росії гарантувала українцям хоч мізерні національні права.

52. Початок української революції. Утворення Української Центральної Ради. М.Гру шевський.

23 лютого -2 березня 1917 р. Лютнева революція в Росії. 27 лютого революція перемогла. 2 березня сформовано Тимчасовий уряд князя Львова, цар Микола II зрікся престолу. Виникають Ради робітничих і солдатських депутатів. Під впливом цих перетворень починається і українська революція, першою подією якої стало утворення Української Центральної Ради.

3-4 березня 1917 р утворення української Центральної Ради. її утворили представники українських політичних партій: УПСР(есери) - М.Ковалевський, П.Христюк," М.Шаповал; УСДРП - В.Винниченко, С.Петлюра; УПСФ (соціалісти-федералісти) - Д.Дорошенко, С.Сфремов. А.Ніковський, УНП (самостійники) - М.Міхновський.

7 березня головою ЦР обрано Михайла Сергійовича Грушевського. Михайло Сергійович Грушевський (*29 вересня 1866, Холм (нині Польща) - t25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) — український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної ради (1917—1918), академік, автор понад 2000 наукових праць. Виріс на Кавказі — спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет

1894-1914 — професор Львівського університету, голова НТШ, головний редактор «Літературно-Наукового Вісника». Засновник і голова Українського Наукового Товариства. На початку першої світової війни Грушевський приїхав до Києва. Влада була вороже настроєна до вченого — засилає його до Симбірська як українського сепаратиста і «мазепинця». Волю принесла Лютнева революція в Петрограді.

4 березня в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Викликаний телеграмою, 12 березня він повертається з Москви до Києва. Центральна Рада діяла протягом 14 місяців

Після падіння Центральної Ради Грушевський перебував-деякий час у Кам'янці-Подільському, де редагував газету «Голос Поділля», пізніше — у Празі, Відні. Женеві.

1923 був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 із сім'єю приїжджає до Києва. Через шість років його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924-1931 очолював історичні установи ВУАН.

Від 1931 змушений був жити в Москві. У січні 1934 Володимир Затонський виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських кадетів, орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму»v звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності — далеко не повний перелік «гріхів», ЯКІ посипалися на вченого.

Наприкінці 1934 Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Втрутилися хірурги. Однак хвороба тільки посилилася, оскільки лікування було некваліфіковане. Грушевський помер.