37. Кирило-Мефодієвське товариство. І його роль внаціональному відродженні т.Г.Шевченко

.Перша українська політична організація. Створена в січні 1846р. Миколою Гулаком – службовцем канцелярії генерал-губернаторства. Миколою Костомаровим – професором Київського університету, Василем Білозерським – учителем із Полтави.Крім них до товариства входило 12 осіб. Серед яких Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш – письменник, педагог, автор української абетки, поміщик М.Савич , студенти – О.Маркович , О.Навроцький, І.Посяда .... Діяльність товариства обмежилась філософськими і політичними дискусіями. Товариство мало 2 програмних документи: „ Закон Божий, або Книга буття українськиго народу” М.Костомарова і „ Статут і Правила товариства ” М.Білозерського. Мета товариства:1)створення федерації слов’янських народів з вищим органом слов’янський собор і столицею

у Києві 2) поширення освіти серед населення 3)скасування кріпацтва. У березні 1847р.за доносом студента Петрова влада розкрила і ліквідувала товариство. Усі діячі - дворяни отримали по одному року заслання. Шевченко - 10р.солдатчини.

Т.Г.Шевченко(1914-1961) відіграв провідну роль в українському національному відродженні ХІХ століття. Багатов чому саме завадяки йому українська мрова з напівдіалектного існування перетворилась в вишукану літературну мову. Йогтьо „Кобзар ” зумів об’єднати усі куточки роз’єднаних українських земель. Показав велич і силу української мови.

38. Початок національного відродження в Західній україні. „Руська трійця .”

Західно-українські землі У складі Австрії 2 млн. українців. Східна Галичина – „Королівство Галіції і Лодомерії”, - коронний край з становим сеймом і намісником у Львові. Галицька придворна канцелярія – вищий орган державного управління, що підпорядковувалась особисто імператору.

Закарпаття належало до Братиславського намісництва і поділялось на 4 комітети – жупи: Березку, Марамороську, Угочанську, Ужанську. Панщина 5-6 днів на тиждень.

. 1816 р у Перемишлі єпископ Іван Могильницький заснував „ Клерикальне товариство” – мета якого вдосконалення рідної мови і друк брошур для селян. Зоріан Деленча-Ходаковський протягом 1814-1818 рр обійшов західні етнічні землі України і записав 1400 народних пісень. Денис Зубрицький „Історія Галицько-Руського князівства” у 3 томах.

1833-1837 рр гурток „Руська трійця” у Львові. Маркіян Шашкевич (Руслан) – автор першої української Читанки Яків Головацький(Ярослав), - під час революції 1848 р очолив першу кафедру української мови при Львівському університеті Іван Вагилевич (Далибор) – автор першого перекладу „Слова о полку Ігоревім” на українську мову. 1933 р вийшла збірка „Син Русі”1834 р альманах „Зоря” – заборонений властями. 1837 р в Будапешті видано альманах „ Русалка Дністрова.

39. Революція 1848 р в Австрійській імперії та національний рух в українських землях..

Квітень 1848 р скасування кріпацтва і панщини у Східній Галичині. Проте ліси і пасовиська так і лишились у панів. Вибори до імперського парламенту участь у його роботі депутатів-селян. Селянський депутат Іван Капущак протест в парламенті проти сплати селянами викупних платежів за звільнення, але парламент таки затвердив ці платежі.Поляки створили Центральну раду народову – мета Галичину перетворити в польську національну провінцію.

У відповідь 2 травня 1848 р українці створили Головну руську раду очолив Григорій Яхимович(ректор Львівського університету, професор богослов’я, єпископ.) , пізніше Михайло Куземський. Рада почала друкувати першу українську газету „Зоря Галицька”(1848-1852рр ) Був виданий маніфест Головної руської ради про: єдність українців Галичини і Наддніпрянщини;поділ Галичини на Східну – українську і Західну – польську , розширення вжитку української мови , рівність духовенства . Рада виступала за надання Східній Галичині української автономії, створення української гвардії, освіту українською мовою. Уряд погодився з останньою вимогою. 1849 р відкрито кафедру української мови у Львівському університеті. Влітку 1848 р у Львові скликано „Собор руських вчених”, який прийняв рішення використовувати для письма кирилицю. Засновано видавництво „Галицько-руська матиця”, що друкувало українську літературу.1848 р. – „ Слово перестороги”

Василя Подолинського – перший заклик у Східній Галичині до незалежності України.У липні 1848 р 39 українців(з них 27 селян) стали депутатами австрійськогоьпарламенту, який розпущено у березні 1849 року.Вже будучи депутатом австрійського парламенту Л.Кобилиця знову очолив селянське повстання(1848-1849)- заарештований у 1850 р помер після тортур у 1851р. 1847р. вийшла “Книжиця читальна для начинающихъ” - буквар О.Духновича.