- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
Сигнал – матеріальний носій інформації, який фізично є енергетичним процесом. Вимірювальний сигнал – енергетичний носій вимірювальної інформації. Добування вимірювальної інформації про розміри фізичної велечини здійснюється формуванням перетворювань вимірювальних сигналів шляхом модуляції і кодування за допомогою засобів вимірювань з використанням допоміжник технічних засобів, в тому числі обчислювальних. Модулюються інформаційні параметри переносників, а кодується вімірювана інформація.
Код – правила відображення, різноманітності однієї множини різноманітністю іншої.
Відображення фізичним агналогом називажється аналоговим кодуванням.
Відображення інформації цифровими знаками називають цифровим кодуванням.
Неперервний чи дискретизований за часом або простором, континуальний чи квантований за рівнем вимірювальний сигнал є аналоговим. Дискретизований і кванований за рівнем аналоговий сигнал стає цифровим тільки після цифрового кодування.
Цифровими називаються такі прилади, в яких вимірювана величина автоматично в результаті квантування, дискретизації, порівняння, цифрового кодування і відповідних обчислень поступає у вигляді коду. Таким чином, принцип роботи цифрових вимірювальних приладів (ЦВП) засновано на дискретному відображенні неперервних величин. Неперервна величина - це величина, яка може мати в заданому діапазоні Д нескінчено велике число значень в інтервалі часу при нескінченно великому числі моментів часу (рис.1). Величина може бути неперервною або за значенням, а бо у часі.
Рис.1 Рис.2
Величина, неперервна за значенням і неперервна у часі, називається дискретизованою (Рис.2). Процес перетворення неперервної у часі величини у дискретизовану шляхом збереженя її миттєвих значень тільки в детерміновані моменти часу називається дискретизацією. Дискретизація сигналу означає заміну неперервної в часі величини її окремими вибірками, взятими в певні моменти часу.
Величина, неперервна у часі і перервна за значенням, називається квантованою (Рис.3).
Рис. 3
Вимірювальне перетворення аналогової величини у ступінчасто-змінювану із заданими розмірами квантів називається квантуванням. Суть квантування полягає у заміні неперервних значень сигналу в області його інтенсивності (рівня) квантованими (дозволеними) значеннями – подібно як при заокруглені чисел. Квантований номер, що відповідає вибірці вхідної величини в певний момент часу, зображується певним кодом і подається цифровим сигналом, який в більшості практичних випадків незалежно від використовуваної системи числення є бінарним, тобто подається лише двома різними рівнями. Загалом аналогово-цифрові пристрої не мають відлікових і (або) реєструвальних пристроїв і є базовою частиною складніших приладів або вимірювально-обчислювальних систем.
Кроком квантування називається різниця між двома сусідніми заданими значеннями квантованої величини. Крок квантування може бути змінним або постійним.
Неперервна величина може бути дискретизованою в часі і квантованою за значенням (рис.4,5).
Рис. 4 Рис. 5
Аналогова величина після квантування за рівнем і дескретизацією у часі в цифрових вимірювальних приладах обмежується кількістю значень цифрового відлікового пристрою. Як наслідок, результат квантування і дискретизації втрачається інформація, що є причиною виникнення похибок квантування і дискретизації.