- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
При вибиранні системи класифікації з усього різноманіття необхідно виділити таку сукупність ознак класифікації, щоб забезпечувалися такі обов'язкові якості:
можливість класифікації як існуючих, так і передбачуваних ОС;
диференціація істотно різноманітних ОС;
однозначність класифікації будь-якої ОС;
наочність, простота і практична доцільність класифікаційної системи.
Необхідно відзначити, що для всіх різновидів систем класифікації важлива властивість інваріантності стосовно застосовуваної або передбачуваної елементної бази. Найбільш поширені системи класифікації ОС не повною мірою відповідають приведеним вимогам, але в практичних умовах досить ефективні.
Основними ознаками розширеної системи класифікації Флінна, що характеризують організацію структури і функціонування ОС, є:
тип потоку команд (перший рівень ієрархії);
тип потоку даних (другий рівень ієрархії);
спосіб обробки даних (третій рівень ієрархії);
ступінь зв'язності функціональних елементів (четвертий рівень ієрархії);
тип зв'язків між елементами (п'ятий рівень ієрархії);
спосіб синхронізації (шостий рівень ієрархії).
Система класифікації Шора базується на використанні двох ознак:
способу з'єднань складових частин ОС;
способу обробки даних.
Основними недоліками класифікації Шора є: відсутність можливості однозначної класифікації різних способів конвеєрної обробки даних і використання цифрового позначення класів ОС, що не має мнемонічного і семантичного значення.
Водночас схема Шора може бути використана для класифікації оптоелектронних процесорів із метою узагальнення і модернізації відомих систем класифікації.
Від перерахованих вище недоліків класифікації Шора вільна ерлангенська схема класифікації, яка заснована на використанні оригінальної системи позначення обчислювальних структур, що розглядаються як деякий ерлангенський триплет:
де k - кількість ПУ, що інтерпретують програму; d - кількість ПОД, у найпростішому випадку АЛП, що керовані одним ПУ; w - довжина машинного слова або кількість розрядів, оброблюваних кожним із d ПОД.
Ерлангенська схема має один істотний недолік - у ній практично відсутні способи відображення зв'язків між окремими елементами ОС. Проте ерлангенська схема має наочність і простоту у відображенні внутрішньої структури ОС на рівні функціональних вузлів і, саме головне, режимів роботи останніх.
Схема класифікації з урахуванням особливостей обчислювального процесу
Виділення архітектурних рішень у даному випадку проводиться в залежності від способу реалізації обчислювального процесу у вирішальному полі засобів обробки даних на рівні організації обробки елементів даних під управлінням потоків команд. Причому, виділяються два типи команд управління: команди управління комутацією даних, що забезпечують управління комутаційним полем, і команди функціонального настроювання процесорів, що забезпечують управління багатофункціональними елементарними процесорами.