2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
При вибиранні системи класифікації з усього різноманіття необхідно виділити таку сукупність ознак класифікації, щоб забезпечувалися такі обов'язкові якості:
можливість класифікації як існуючих, так і передбачуваних ОС;
диференціація істотно різноманітних ОС;
однозначність класифікації будь-якої ОС;
наочність, простота і практична доцільність класифікаційної системи.
Необхідно відзначити, що для всіх різновидів систем класифікації важлива властивість інваріантності стосовно застосовуваної або передбачуваної елементної бази. Найбільш поширені системи класифікації ОС не повною мірою відповідають приведеним вимогам, але в практичних умовах досить ефективні.
Основними ознаками розширеної системи класифікації Флінна, що характеризують організацію структури і функціонування ОС, є:
тип потоку команд (перший рівень ієрархії);
тип потоку даних (другий рівень ієрархії);
спосіб обробки даних (третій рівень ієрархії);
ступінь зв'язності функціональних елементів (четвертий рівень ієрархії);
тип зв'язків між елементами (п'ятий рівень ієрархії);
спосіб синхронізації (шостий рівень ієрархії).
Система класифікації Шора базується на використанні двох ознак:
способу з'єднань складових частин ОС;
способу обробки даних.
Основними недоліками класифікації Шора є: відсутність можливості однозначної класифікації різних способів конвеєрної обробки даних і використання цифрового позначення класів ОС, що не має мнемонічного і семантичного значення.
Водночас схема Шора може бути використана для класифікації оптоелектронних процесорів із метою узагальнення і модернізації відомих систем класифікації.
Від перерахованих вище недоліків класифікації Шора вільна ерлангенська схема класифікації, яка заснована на використанні оригінальної системи позначення обчислювальних структур, що розглядаються як деякий ерлангенський триплет:
де k - кількість ПУ, що інтерпретують програму; d - кількість ПОД, у найпростішому випадку АЛП, що керовані одним ПУ; w - довжина машинного слова або кількість розрядів, оброблюваних кожним із d ПОД.
Ерлангенська схема має один істотний недолік - у ній практично відсутні способи відображення зв'язків між окремими елементами ОС. Проте ерлангенська схема має наочність і простоту у відображенні внутрішньої структури ОС на рівні функціональних вузлів і, саме головне, режимів роботи останніх.
Схема класифікації з урахуванням особливостей обчислювального процесу
Виділення архітектурних рішень у даному випадку проводиться в залежності від способу реалізації обчислювального процесу у вирішальному полі засобів обробки даних на рівні організації обробки елементів даних під управлінням потоків команд. Причому, виділяються два типи команд управління: команди управління комутацією даних, що забезпечують управління комутаційним полем, і команди функціонального настроювання процесорів, що забезпечують управління багатофункціональними елементарними процесорами.