- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
Більшість задач хвилеводної оптики, що стосують обміну потужністю між поверхневими хвилями чи модами оптичного хвилевода (ОХ), розглядають на основі теорії зв’язаних хвиль. практичний інтерес представляє система трьох зв’язаних мод або трьох зв’язаних ОХ (рис.). Комплексні амплітуди аі(z) хвиль для цих ОХ з постійними розповсюдження βі (і=1, 2,3) при одно направленому зв’язку хвиль визначають системою рівнянь, що має вигляд:
де 2δ12=β1 – β2, 2δ22=β2 – β2=0, 2δ32=β3 – β2; К12, К13, К23 – коефіцієнти зв’язку між ОХ. Нехай β1=β3=β, δ1=δ3=δ, К12=К23=К, К13=¯К. Для граничних умов А1(0)=1 та А2(0)= А3(0)=0 рішення системи приводить до наступних виразів для коефіцієнтів передачі потужності, що розповсюджуються в зв’язаних ОХ 2 і 3:
, де , . Потужність в хвилеводі 1 визначається із закону збереження енергії: , де .
Розглянемо деякі часткові випадки.
При відсутності прямого зв’язку між хвилеводами 1 і 3 (К13=¯К=0) повний обмін потужністю між цими хвилеводами відбувається навіть при значній фазовій розбіжності хвиль в хвилеводах 1 і 2 (β1=β3<β2). Якщо вважати (К/δ)2<<1, з виразів коефіцієнтів та потужності знаходимо:
, де Кеф=К2/2δ і лише дуже мала частина потужності знаходиться в хвилеводі 2, тобто η2≈0. При цьому довжина зони зв’язку L, що забезпечує максимальну передачу потужності з одного ОХ в інший, дорівнює: .
Таким чином, систему трьох зв’язаних ОХ при відсутності прямого зв’язку між ними можна розглядати як систему двох зв’язаних ОХ 1 і 3.
Наявність непрямого зв’язку між хвилеводами 1 і 3 (К13=¯К≠0 та К≠0) приводить до виникнення ефектів інтерференції для прямого і непрямого зв’язку ОХ і порушення обміну потужністю між ОХ 1 і 3 з допомогою ОХ 2. При (К/δ)2<<1 Кеф матиме вигляд Кеф=К2/2δ– ¯К.
Тому в загальному випадку систему трьох зв’язаних ОХ можна розглядати як систему двох зв’язаних ОХ.
При ¯К=К13= К2/2δ зв’язок між ОХ 1 і 3 зникає повністю. Таким чином, два зв’язаних ОХ з постійною зв’язку ¯К можуть бути ефективно ізольовані шляхом введення додаткового зв’язку з 3-м ОХ, що має фазове неузгодження 2δ=К2/¯К.
Принцип формирования лазерного излучения
Рассмотрим в какой-либо среде два произвольных энергетических уровня 1 и 2 с соответствующими населенностями N1 и N2. Пусть в этой среде в направлении оси z распространяется плоская волна с интенсивностью, соответствующей плотности потока фотонов F. Тогда изменение плотности потока dF, обусловленное как процессами вынужденного излучения, так и процессами поглощения, в слое dz (заштрихованная область на рис. 1.2) определяется уравнением
(1)
Из (1) следует, что в случае N2 > N1 среда ведет себя как усиливающая (т. е. dF/dz> 0), а в случае N2 < N1 — как поглощающая. Известно, что при термодинамическом равновесии населенности энергетических уровней описываются статистикой Больцмана. Так, если и — населенности двух уровней при термодинамическом равновесии, то мы имеем
(2)
г де k — постоянная Больцмана, а Т — абсолютная температура среды. Таким образом, видно, что в случае термодинамического равновесия N2<N1. В соответствии с (1) среда поглощает излучение на частоте v, что обычно и происходит. Однако если удастся достигнуть неравновесного состояния, для которого N2>N1 то среда будет действовать как усилитель. В этом случае в среде существует инверсия населенностеи, имея в виду, что разность населенностей (N2-N1>0) противоположна по знаку той, которая существует в обычных условиях ( ). Среду, в которой осуществлена инверсия населенностей, называют активной средой.
Для того чтобы усилитель превратить в генератор, необходимо ввести подходящую положительную обратную связь. В лазере обратную связь обычно получают размещением активной среды между двумя зеркалами с высоким коэффициентом отражения (например, между плоскопараллельными зеркалами, рис. 1.3). В этом случае плоская электромагнитная волна, распространяющаяся в направлении, перпендикулярном зеркалам, будет поочередно отражаться от них, усиливаясь при каждом прохождении через активную среду. Если одно из двух зеркал сделано частично прозрачным, то на выходе системы можно выделить пучок полезного излучения. Однако лазерах генерация возможна лищь при выполнении некоторого порогового условия; генерация начинается тогда, когда у силение активной среды компенсирует потери в нем (скажем, потери, обусловленные частичным выходом излучения из резонатора через зеркало).
Рис. 1.3. Схема устройства лазера.
С хемы накачки
Используя только два уровня, невозможно получить инверсию населенностей. Инверсию населенности можно получить только на -трех –четыре-…хуровневой системе.
В трехуровневом лазере (рис. 1.4, а) атомы каким-либо способом переводятся с основного уровня 1 на уровень 3. Если выбрана среда, в которой атом, оказавшийся в возбужденном состоянии на уровне 3, быстро переходит на уровень 2, то в такой среде можно получить инверсию населенностей между уровнями 2 и 1. В четырехуровневом лазере (рис. 1.4,6) атомы также переводятся с основного уровня (для удобства будем называть его нулевым) на уровень 3. Если после этого атомы быстро переходят на уровень 2, то между уровнями 2 и 1 может быть получена инверсия населенностей.
Когда в таком четырехуровневом лазере возникает генерация, атомы в процессе вынужденного излучения переходят с уровня 2 на уровень 1. Поэтому для непрерывной работы четырехуровневого лазера необходимо, чтобы частицы, оказавшиеся на уровне 1, очень быстро переходили на нулевой уровень.