- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
Сьогодні існуючі структури мікроелектроніки і мікропроцесорів ІВС не можуть забезпечити якісние розвязування багатьох задач, які повязаны з необхідністю отримання та обробки значних потоків інформації в реальному часі з необхідною точністю та продуктивністю. Тому, якщо носієм інформаціїї в ІВС буде світло, то можна на два три порядки підвищити продуктивність обчислень за рахунок таких факторів:
світло дозволяє фізично організувати інформацію, яка обробляється у вигляді двовимірних просторових кадрів значних розмірів (1024 на 1024 пікселя) на відміну від електричних сигналів, які дозволяють фізично організувати оброблену інформацію у вигляді одномірних часових послідовностей напруги.
промені світла перетинаються в тривімірному просторі без взаємодії, тому для досягнення вищої швидкодії можливе застосування широкосмугових зєднань з передачею інформації по хвилеводах або по вільному простору.
оптична елементна база долволяє повністю паралельно виконувати над двовимірними кадрами арифметичні операції додавання, віднімання, нелінійні перетворення, тому можливим є повністю паралельне оптич не обчислення двовимірного вихідного сигналу.
Оптоелектронна елементна база дозволяє працювати, як з бінарними двовимірними сигналами (0,1), так і з аналоговими двовимірними сигналами. Апаратно можна реалізувати до 8-10 градацій яскравості на одному пікселі.
Нижча точність подання данних в оптиці в порівнянні з електронікою має менше значення ніж можливість організації в обмеженому обємі значну кількість незалежних паралельних каналів звязку.
Швидкість розповсюдження оптичних сигналів приблизно рівна швидкості світла, в той час як швидкість розповсюдження електричних сигналів складає 0,5% від швидкості світла.
Оптичний сигнал можна модулювати не лише за амплітудою, як електричний, а й за фазою, за поляризацією. Записувати тривимірні голограми з однією довжиною хвилі, а зчитувати – з іншою довжиною хвилі. Це розширює можливості розробників ІВС.
В одному й тому ж обємі за той же проміжок часу оптика потенційно дозволяє обробляти більше інформації ніж електроніка.
Оптична елементна база менш чутлива до дефектів матеріалу, з яких воно виготовляється і до радіації.
В серйозних системах обробки та передачі інформації військовго і комерційного значення важливою є характеристика, як можливість ІВС протистояти до несанкціонованого доступу до інформації, яка зберігається. Електронні системи фізично і командно до цього пристосовані, оскільки носієм інформації є струм, який викликає в платах компьютерів паразитне електромагнітне випромінювання, яке промодульовано поточною інформацією. Кожний провідник або ЧІП є передавальною антеною, що розповсюджує паразитне радіовипромінювання, яке можна перехопити і розшифрувати. Щоб цього уникнути паразитне випромінювання слід глушити спеціальними шумовими сигналами. Така апаратура складна і громіздка, і може перевищити вартість ІВС. Якщо носієм інформації є світло, то паразитного випромінювання немає, адже фотони мають нульовий заряд.
Приклад структури паралельної оптоелектронної ІВС обробки зображень.
Проц. для обробки зображень використовує представленя оптичного зображення у вигляді наборів цифрових бінарних розрядних зрізів.
В цій схемі представлено такі блоки:
пристрої паралельного введення оптичн. напівтонових зображень в якості яких може затосовуватись АЦП картиного типу. На виході такого АЦП можна отримати набір бінарних розрядних зрізів, які є оптичними бінарними зображеннями.
Може також застосовуватися постійний запамятовуючий пристрій картинного типу, операт. Запамятовуючий пристрій картинного типу (ОЗП).
Виходи вказаних блоків звязані з входами комутатора оптичних цифрових картин. За допомогою КОЦК комутується необхідна оптична цифрова картина. Така картина записується і зберігається в блоці Д-тригерів картиного типу. З виходу блоку Д-триг. ОЦК поступає на регістр опт. цифров. картин. З вихода регістра ОЦК інформація поступає на вхід блоку обробки, який керується оптичними цифров. картинами, в яких закладена інформація про функцію, яка має бути виконана, та її послідовність виконання в часі. БФБО може працювати за принципом керуючих операцій. Оброблений результат формується у вигляді оптичних цифрових картин і може бути або записаний в ОЗП або виведений через пристрій паралельного виведення.
Білет№12