- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
Двовимірним перетворенням Фур'є або фур'є-образом функції (в загальному випадку комплексної) називають комплексну функцію виду:
, (1)
де - просторові частоти, , - амплітудний та фазовий спектри.
Це перетворення має властивість оберненості, тобто функція може бути визначена через таким чином:
. (2)
Для прямого (1) і оберненого (2) перетворення Фур'є застосовують такі позначення: і .
Відомо, що не для будь-якої функції існує перетворення Фур'є. Умови, достатні для існування інтеграла (1):
1. Функція повинна бути абсолютно інтегрована на всій площині , тобто , де М – скінченне додатне число.
2. Функція повинна мати тільки скінченну кількість розривів, максимумів і мінімумів у межах будь-якого прямокутника скінченних розмірів.
3. Функція не повинна мати розривів другого роду.
Є функції, для яких ці умови частково не виконуються, але існують відповідні перетворення Фур'є. Наприклад, δ-функція, що є узагальненою функція і задовольняє таким умовам:
причому , де ε – дуже мале додатне число.
Таку функцію можна розглядати як границю деякої послідовності звичайних функцій , тобто .
Фур'є-образ δ-функції знаходиться як границя фур'є-образів функцій:
.
3. Нейрокомпютери, особливості структури та функціональні можливості
Нейрокомпютери (НК) –– це ЕОМ нового покоління, які якісно відрізняються від реально діючих класичних обчислювальних систем паралельного типу.
Їх особливості: для вирішення задач вони використовують не попередньо розроблені алгоритми, а спеціально підібрані приклади, на яких навчаються.
Сучасні супер НМ будуються за традиційною архітектурою МКМД (MIMD) або МКМD (PVP), МКМД але не на стандартних процесорних мікросхемах а на елементах у вигляді НВІС Н-чіпів (оптик., ПЛІС, нанотехнології тощо), які апаратно реалізують фрагмент НМ. Це дозволяє досягнути продуктивності НК до 80 пікофлопс (80*1015 операцій з плаваючою комою за секунду) при фізичному об’ємі, що дорівнює морському і споживаній потужності 20 Вт. Відмінність схеми абстрактного НК від класичної одно процесорної машини фон Неймана полягає в наступному:
Основним операційним блоком НК (його процесором) є штучна НМ, яка є сукупністю простих модулів –– формальних нейронів, які з’єднані каналами передачі інформації/
НМ не виконує обчислень, як АЛП машини фон Неймана, а трансформує вхідний сигнал (вхідний образ) у вихідний у відповідності зі своєю топологією і значенням коефіцієнта між нейронних зв’язків.
У ЗП НК зберігає не програму розв’язання задачі, а програму зміни коефіцієнтів зв’язку між нейронами, пристрої введення/виведення інформації виконують ті самі функції, що і в машині фон Неймана, а пристрій керування виконує синхронізацію всіх структурних блоків НК при розв’язування конкретних задач.
НК працює в двох режимах –– навчання і роботи; процес навчання –– розв’язання задачі оптимізації, метою якої є мінімізація функції помилки на даній множині прикладів навчання пар вхідних і вихідних образів шляхом вибірки коефіцієнта міжнейронних зв’язків; у робочому режимі навчальний блок відключається і на вхід НК подаються сигнали з шумом, які необхідно розпізнати, тобто віднести до належного класу.
для одно процесорної машини фон Неймана з “жорсткою” структурою характерне налаштування алгоритмів розвязку задачі під структуру машини, для НК характерне налаштування структури під задачу що розв’язується.
коефіцієнт використання апаратури як відношення кількості одночасно працюючих елементів ЕОМ до загальної кількості цих елементів має значний розклад –– для машини фон Неймана він дуже низький через послідовний характер організації обчислювального процесу, для НК він значний через високий рівень паралелізму обробки інформації
Білет №26