- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
3. Оцінка складності оптоелектронних структур
Використання оптоелектронних запам’ятовуючих елементів - квантронів вимагає введення поправок до методики Квайна, яка застосовується для електронних комбінаційних схем і не орієнтована на схеми з фотонними носіями інформації, оскільки не враховує їхні особливості. Для оцінювання складності квантрона пропонується модифікований метод Квайна виду:
W = CB + CA + CO , (1)
де W - сумарна складність (ціна) схеми; CB - ціна схеми по кількості входів; СА - ціна схеми по кількості р-n переходів активних елементів; CО - ціна схеми по кількості зворотних зв'язків.
На відміну від засобу Квайна пропонується замість показника ціни по кількості активних елементів ввести більш об'єктивний показник по кількості р-n переходів активних елементів і по кількості зворотних зв'язків. Таке уточнення пов'язане, зокрема, з тим, що оцінювання апаратурних витрат оптоелектронних активних елементів здійснювалося по їхній безпосередній кількості. Наприклад, ціна фотодіоду з одним р-n переходом і фототиристора з чотирма р-n переходами однакова по кількості активних елементів. Це відноситься і до інших оптоелектронних приладів, зокрема, до фотоприймачів, в технології яких застосовуються багатошарові структури з СА 2 переходів.
В показник кількості активних елементів включаються наступні активні оптоелектронні елементи: фотодіод, фототранзистор, фототиристор, але не враховується, що в склад будь-якого оптрона входить, крім того, джерело випромінення - найчастіше світлодіод. Тому доцільно вважати активними оптоелектронними приладами не окремі фотоприймачі - перетворювачі світлової енергії випромінювання в електричну, а в сукупності весь елементарний оптоелектронний прилад оптрон, складність якого оцінюється по кількості напівпровідникових р-n переходів і рівна СА = 2.
Для визначення апаратурної складності будемо представляти схему зручними стохастичними моделями - мнемосхемами. Кожна вершина мнемосхеми поділена на три сектори: в верхньому секторі проставляється номер вузла, в правому - його ціна, що визначається за формулою (1), в лівому - функція, що виконується. На дугах можуть бути вказані тимчасові затримки при проходженні інформації з однієї характеристичної точки в іншу. Критерій СА в формулі (1) вказує на кількість елементів, що керуються ззовні, наприклад, оптоелектронних приладів (фотодіодів, фототранзисторів) і звичайних електронних (транзисторів, тиристорів і т. і.).
В загальному випадку в формулу (1) необхідно ввести масштабні коефіцієнти так як питома вага кожного з показників С не є однаковою. Тоді формула (1) прийме вид:
W = CB + CA+ CО. (2)
Ціна всього операційного приладу:
.
Білет №15
Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
ПЧМС – працює в режимі реального часу, це реконфігурований пристрій, який здатний змінювати амплітуду, інтенсивність, фазу чи поляризацію оптичних хвиль в залежності від місця розташування даної ділянки на хвильовому фронті.
Назва структури відображає суть її функціонування, яка полягає в просторов-часовій модуляції світлового потоку деяким модульованим середовищем відповідно до просторово-часового розподілу масиву данних, який поступає на вхід структури.
Властивість ПЧМС модульованого в просторі і часі двовимірний фронт оптичної хвилі дає оптичним процесорам такий рівень паралелізму, якого немає у електронних аналогах.
ПЧМС які здійснюють модуляцію хвильового фронту за одним просторовим виміром називаються одновимірними. На сьогодні вони досягли високого розвитку. Є пристрої які мають число каналів від 1000 і вище. Частота зміни кадрів на рівні МГц.
Такі пристрої не дозволяють виконувати двовимірну модуляцію застосування якої дозволило б збільшити розмір оброблювальних данних до 1 млн. Елементів для матриці (наприклад 1000 на 1000). Тому двовимірні ПЧМС відіграють провідну роль при розробці оптичних систем і обробці зображень.
Двовимірну модуляцію можна здійснити на основі одновимірних ПЧМС так:
пакетуванням одновимірних модуляторів
застосуванням спеціальних комбінацій двух модуляторів орієнтованих ортогонально один відностно одного.
Проте, багато прикладних задач вимагає віграшу в гнучкості, розмірі, масі, електроспоживанні, що може забезпечити лише застосування двовимірних ПЧМС.
ПЧМС має такі функціональні характеристики:
формати данних ПЧМС можуть бути розраховані на сприйняття та виведення данних у вигляді:
а) неперервних сигналів (бажано при обробці зображень)
б) у вигляді дискретних масивів даних, бажано при обробці матриць.
2. Розрізняють 2-а режими зчитування:
а) робота на пропускання
б) робота на відбиття
Геометрія розраховується на роботу в режимі відбиття як правило є переважною для ПЧМС з оптичною адресацією, оскільки вона автоматично забезпечує розвязок між детектором і модулятором.
3. Є ПЧМС модульовані, величину яких можна плавно змінювати в певному динамічному діапазоні – це аналогові ПЧМС. Проте деякі ПЧМС, матеріальне виготовлення яких і механізми модуляції за своєю природою працюють в двійковому режимі. Їх область застосування обмежена, проте разом з іншими корисними властивостями, наприклад, запамятовуванням та новим архітектурними ідеями, вони успішно реалізовують ряд операцій по обробці оптичного сигналу, наприклад, кореляціжю.
4. Важливою характеристикою також є властивість ПЧМС зберігати модуляційну інформацію без її поновлення ззовні. Властивість запамятовувати може бути внутрішньовластива матеріалам модулятора або може створюватися за допомогою спеціальних структур, які можуть зберігати просторові заряди.
2. Основи квантронної схемотехніки.
О птоелектронні елементи, а також пристрої, побудовані на базі оптоелектронної схемотехніки, володіють ознаками багатофункціональності. Їх відмінністю є те, що множина функцій виконується при порівняно невеликій кількості керуючих входів. Скорочення числа входів досягається за рахунок використання способу представлення інформації у вигляді мінімального дискрета часу, що визначається часом спрацювання активного елемента пам’яті. Такими активним елементом пам’яті в оптоелектронній схемотехніці служить квантрон, що є структурним елементом однорідного обчислюю чого середовища, в якому аналогова і цифрова обробка інформації супроводжується запам’ятовуванням і індикацією результатів. Сукупність квантронів утворює напівпровідникову оптоелектронну мікросхему, на яку викладені певні функції.
Прикладом елементарного квантрона може слугувати оптоелектронна пара (рис.)
Рис. Схема елементарного квантрона
1 – фотоприймач з двомафоточутливими поверхнями; 2 – світловипромінювач з трьома розділеними світловипромінюючими поверхнями; 3 – комутатор (підсилювач струму), що узгоджує енергетичні характеристики фотоприймача і світловипромінювача; VD – напівпровідниковий діод.
При дії на квантрон потоку ФВХ і напруги засвічення UЗ на вхід модулятора UM фотоелемент 1 пропускає на комутатор 3 струм, який є достатнім для переходу комутатора з закритого стану у відкритий, в якому вын пропускає струм, який проходить через світловипромінювач 2. При цьому електрична енергія частково перетворюється в променисту і розподіляється в декількох напрямках. Засвічення світловипромінювача 2 відбувається за час τ, що відповідає за швидкодію квантрона. При закритому комутаторі струм через світловипромінювач не проходить. Коли світловипромінювач 2 випромінює енергію, квантрон знаходиться в стані збудження. По закінченню часу τ зовнішній променистий потік ФВХ припиняється, напруга модуляції UM зменшується і приймає постійне значення UФ (напруга фіксації). Але квантрон залишається в збудженому стані, оскільки світлоелемент, що утворює позитивний зворотній зв’язок, дозволяє комутатору пропускати достатній для світіння струм. В стані збудження квантрон знаходиться доти, поки через діод VD не подадуть імпульс скиду UС з тривалістю τ, при цьому комутатор закривається і світлвипромінювач 2 гасне. Тому квантрон виконує функції активного елемента пам’яті, тобто звичайного тригера, але з двома відмінностями: 1) тригер не може будуватися на одному транзисторі; 2) в тригері необхідні два зворотні зв’язки.
Основні вимоги до квантронів:
1. Квантрон повинен володіти здатністю „запам’ятовувати” вхідний світловий (чи електричний) сигнал до поступання зовнішнього імпульса скиду.
2. Для забезпечення нормального режима роботи в логіко-часових пристроях квантрон повинен видавати світловий (чи електричний) сигнал на виході через певний інтервал часу, що дорівнює затримці розповсюдження (τ = const).
3. Квантрон повинен збуджуватися тільки при співпаданні вхідного світлового сигналу і верхнього рівня модульованої напруги, після чого він підтримується в збудженому стані навіть при низькому рівні напруги модуляції.
4. Квантрон повинен випромінювати світлову енергію на виході і декількох напрямках для збудження інших квантронів і для візуальної індикації.
3. Класифікація нейромереж та їхні властивості.
За топологією можна виділити 3 основних типи нейромереж (НМ):
1. повнозвязні
2. багатошарові (шаруваті)
3. слабо зв’язані (з локальними звязками)
У повнозвязних НМ кожен ФН передає свій вихідний сигнал іншому ФН і самому собі. Всі вхідні сигнали поділяються на всі ФН. Вихідний сигнал ФН після кількох тактів функціонування ФН (рис 1а).
У багатошарових НМ нейрони об’єднані у шари, кожен з яких містить сукупність ФН з єдиним вхідним сигналом. Кількість нейронів у шарі б-яка і не залежить від кількості нейронів в інших шарах. Шари в НМ нумеруються зліва направо. Зовнішні вхідні сигнали подаються на входи нейронів вхідного (нульового) шару, а виходом НМ є вихід сигналів останього шару.
Між вхідними і вихідними шарами в НМ існують приховані шари, а зв’язки між шарами q-тим та (q+1)-м називаються послідовними (рис 1б).
Рис 1. Архітектура НМ:
Повнозвязна НМ(а); багатошарова НМ з послідовними зв’язками (б); слабо зв’язані НМ з прямокутною (в) і гексагональною (г) решітками.
У слабозв’язаних НМ нейрони містяться у вузлах прямокутної або гексагональної решітки (гратки) (рис 1 в,г). Кожен нейрон може бути з’єднаний з 4-ма (окіл фон Неймана). 6-ма (окіл Голея), або 8-ма (окіл Мура) найближчими сусідами. Серед цих НМ можна виділити:
-НМ з перехресними зв’язками
-НМ з латеральними зв’язками.
За типом структур нейронів НМ можна поділити на :
гомогенні (однорідні);
гетерогенні
Гомогенні НМ складаються з нейронів з єдиною функцією активації.
У гетерогенній НМ –– нейрони з різними функціями активації.
Крім того, НМ можуть бути бінарними та аналоговими. Бінарні НМ, на відміну від аналогових НМ, оперують тільки двійковими сигналами і вихід кожного нейрона може приймати значення або логічного “0” (гальмуючий сигнал), або логічної “1” (збуджуючий стан).
НМ можуть бути асинхронними і синхронними. В асинхронній НМ в кожен момент часу лише один нейрон змінює свій стан, у синхронній НМ стан змінюється в групі нейронів, як провило в усьому шарі.
Білет №16