- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
Секціоновані адаптивні дзеркала з поступальним переміщенням секцій (рис.,а) дозволяють змінювати тільки часові фазові співвідношення між сигналами від окремих секцій (довжину оптичного шляху), а дзеркала з переміщенням і нахилом секцій (рис.,б) — також і просторову фазу. За допомогою другого типу дзеркал можна більш точно здійснювати керування хвильовим фронтом і досягти бажаного ефекту при меншому числі дзеркал.
Рис.. Адаптивні дзеркала з поступальним переміщенням секцій (а), дзеркала з переміщенням і нахилом секцій (б), ефективність використання (в)
Необхідність розробки секціонованих дзеркал виникла в астрономічному приладобудуванні в зв'язку з тим, що діаметр наземних телескопів досяг деякої критичної величини (5...6 м), перевищення якої веде до великих технологічних складностей як у виготовленні, так і в експлуатації.Крім того, вартість телескопа зростає з діаметром.
Для підтримки потрібної форми головного дзеркала телескопа потрібна робота сенсорів положення кожної секції і контроль стану поверхні в цілому з використанням поступальних і кутових переміщень. Приводи для юстування секцій повинні давати великі переміщення (0,1...0,15 мм) з точністю 0,1 мкм у порівняно вузькій смузі частот (1...10 Гц).
Величина зазору між елементами складеного дзеркала впливає на якість формування оптичного променя чи зображення секціонованого дзеркала в тому випадку, якщо елементи займають велику площу апертури дзеркала, і сумарна площа не перевищує 1% від загальної площі дзеркала.
Істотними недоліками секціонованих дзеркал є необхідність контролю положення окремої секції і стану її поверхні, а також складність реалізації системи термостабілізації подібних дзеркал.
Суцільні деформуючі дзеркала. Це дзеркала, що складаються з деформуючої відбиваючої пластини і дискретних приводів, що діють по нормалі до поверхні і розміщені між цією пластиною й опорою.
На відміну від секціонованих дзеркал така побудова дозволяє легко здійснювати охолодження і контроль поверхні в процесі роботи. Суцільні дзеркала визнаються більш перспективними для випромінюючих систем.
Приводи цих дзеркал можуть бути як тверді, регулюючі положення поверхні, так і пружні, діючі на поверхню через пружину.
Особливість суцільних дзеркал - наявність взаємодії між сусідніми точками деформуючої поверхні. Цю взаємодія відбиває функція відгуку, що має характерну форму кола.
Амплітуда переміщення поверхні для суцільних дзеркал визначається не тільки динамічним діапазоном привода, але і пружними властивостями пластини, що відбиває, її товщиною, відстанню між точками кріплення приводів, діаметром плями зіткнення штовхача з тильною поверхнею пластини.
В даний час досягнуті характеристики дзеркал з пєзопакетами мають такі значення:
Чутливість, мкм/В (1...5)• 10-2
Функція відгуку
Механічний резонанс, кГц 2...4
Передане зусилля, Н (1...4)• 102
Температурна стабільність, мкм/К 5• 10-2...10-1
Перспективним для використання в адаптивних дзеркалах з пєзопакетами є цифровий пєзопривід, що створює дискретне переміщення. З одного боку, цифровий пєзопривід спрощує електронну схему керування, а з іншого боку – сполучається з цифровою апаратурою. На відміну від аналогового, в цифровому пєзоприводі здійснюється керування малими напругами в ключових схемах. Це дозволяє знизити споживання енергії.